Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Техніка зварювання

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
45
Мова: 
Українська
Оцінка: 

конструкцій. Вони зменшують міцність зварних швів і можуть привезти до розпаду зварних з’єднань.

Дефекти форми та розмірів швів.
Найбільш частими дефектами форм та розмірів швів являються неповно мірність шва, нерівномірна ширина і його висота, бугристість, сідловини, перетяжки. Це дефекти знижують міцність і погіршують зовнішній вигляд шва. Причинами їх створення являється коливання напруги в мережі, нерівномірна швидкість зварювання. Із-за люфтів в механізмі пересування, нерівномірний кут нахилу електрода, протікання рідкого металу в зазори. Дефекти форми і розрізів швів, вказують на можливість утворення дефектів в середині зварного шва та біля шовної зони.
Зовнішні та внутрішні мікроскопічні дефекти: сюди відносяться напливи, підрізи, пропали, не провари, тріщини, шлакові включення і газові пари.
Напливи – утворюються в результаті натіканні різкого металу на кромки холодного основного металу.
Підрізи – представляють собою продовгуваті поглиблення. Що утворюються в основному металі повздовж краю шва
Пропал – це наскрізне проплавлення основного або наплавленого металу.
Не проваром – називається місцеве нашарування основного металу з наплавленим. А також не сплавлення між собою окремих швів при багато шаровому зварюванні.
Тріщини – так само як і не провари. Являються найбільш небезпечними дефектами зварних швів. На утворення тріщин впливає підвищений вміст вуглецю, що сприяє закалюванню, а також сірки і фосфору. Сірка збільшує схильність металічного шва до утворення гарячих тріщин, а фосфор – холодних.
Шлакові включення – утворюється як результат незадовільного зачищення кромок деталей та поверхні зварного дроту від окалини, ржавіння та бруду.
Пори – появляються в зварних швах внаслідок того, що гази розчинені в рідкому металі, при швидкому охолодженні шва не встигають вийти на поверхню і залишаються в ньому у вигляді бульбашок.
Для забезпечення умов покращення якості зварних швів необхідно вести контроль за спостереженням технологічних процесів до початку зварювання. В процесі зварювання, а також контроль якості та зварного з’єднання після зварки.
До початку зварювання необхідно перевірити документацію на основний метал і зварювальні матеріали. Стан металів – наявність іржі, окалини і різних забруднень, якість підготовки і збирання металу, перш за все величину зазору між зварювальними елементами, правильність розробки кромки – кут скосу та притуплення: справність апаратури, правильність вибраної технології на зразку.
В процесі зварювання контролюють правильність виконання процесу: постійність режимів, стабільність горіння дуги, відсутність видимих дефектів (тріщин, пор, підрізів), отримання зварного шва заданої геометрії.
Після зварювання встановлений ГОСТом 3242-69 стандарт передбачає виявлення зовнішніх дефектів, внутрішній та наскрізних.
Для виявлення зовнішніх дефектів застосовують зовнішній огляді вимірювання, контроль фарбами.
Внутрішні дефекти виявляють, застосовуючи технологічні проби, металографічний метод, який просвічує проникаючим випромінюванням, метод ультразвукової дефектоскопії, магнітно-порошкової, магнітно-індукційний та магнітно-графічний методи, контроль розрізуванням.
Наскрізні дефекти виявляються за допомогою таких способів: змочування часом, обдув стиснутим повітрям, контроль повітряним тиском, контроль гідравлічним тиском, контроль поливання водою, методом випробування течешуканням.
 
3. ОХОРОНА ПРАЦІ
 
Основні вимоги безпечної експлуатації зварювального устаткування викладені у «Правилах пожежної безпеки при проведені зварювальних та інших вогневих робіт на об’єктах народного господарства», «Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів», «Правилах техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів», ГОСТ 12. 0. 001-82, у «Правилах техніки безпеки та гігієни праці при виконанні зварювальних робіт і термічного різання в будівництві» та інших нормативних документах.
Відповідальність за дотримання техніки безпеки несе адміністративно-технічний персонал підприємств, майстри, виконроби та спеціальні працівники з техніки безпеки.
Державний контроль за виконанням норм і правил з техніки безпеки здійснює інспекція Держнаглядохоронцпраці. За дотриманням санітарних умов праці стежить Державна санітарна інспекція, за нормами пожежної охорони – Державна інспекція пожежної охорони.
При налагоджуванні, технічних оглядах, ремонті та експлуатації зварювального устаткуванні найнебезпечнішим є ураження людини електричним струмом. Тому особи, які обслуговують це устаткування, мають дотримуватись таких основних заходів електробезпеки:
  • працювати тільки на справному та заземленому устаткуванні;
  • не торкатися голими руками клем та струмонесучий частин зварювальних установок, кабелів без ізоляції або з пошкодженою ізоляцією;
  • до початку робіт перевіряти цілісність зварювальних кабелів і заземлення, проводів живлення, а також надійність усіх зовнішніх контактних з’єднань;
  • при прокладанні зварювальних кабелів і кожному переміщені їх не допускати ушкодження ізоляції, стикання їх з водою, маслом, сталевими канатами, трубопроводами з горючими газами та киснемі гарячими трубами;
  • гнучкі проводи електрокерування значної довжини слід розміщувати у гумових або брезентових рувах;
  • захищати зварювальні кабелі від ушкоджень і при необхідності додатково обмотувати їх брезентовою стрічкою;
  • не використовувати як зворотний провід зварювального кола контури заземлення, труби санітарно-технічного обладнання, металоконструкції завершених будівель та технологічного обладнання;
  • не застосовувати для зварювання в особливо небезпечних умовах (всередині металевих ємкостей, трубопроводів тощо) установки без пристроїв автоматичного вимкнення напруги неробочого ходу або його обмеження до напруги 12 В з витримкою часу не менш як 0, 5 с після розімкнення кола.
Після експлуатації устаткування слід пам’ятати, що напруга неробочого ходу зварювальних трансформаторів, працюючих без пристрою зниження неробочого ходу (УСНТ-06), не повинна перевищувати 70-75 В, зварювальних генераторів-80-90 В. Довжина проводів між пересувним зварювальним агрегатом і живильної мережею не повинна бути більшою за 10 м.
Основні вимоги щодо налагоджування, кваліфікованого монтажу, експлуатації та догляду наводиться в технічній документації на зварювальне устаткування, яка входить до комплексу поставки заводу-виробника. Електричний монтаж має виконуватися згідно з,, Правилами обладнання електротехнічних установок,, (М. : Энергоатомиздат, 1985). Перед монтажем нове устаткування розконсервовується, з поверхні деталей знімається консервуючи мастило та захисний папір.
Ввімкненню зварювальної апаратури до мережі передує обов’язкове заземлення корпусів шаф керування та джерел живлення та інших металевих не струмоведучих частин складально-зварювальних установок і остатки, а також перевірка відповідності напруги живильної мережі напрузі, обумовленій паспортними характеристиками устаткування.
Заземлення здійснюється за допомогою оголених гнучких проводів або шин із міді або інших струмопровідних металів.
Заземлюючий пристрій складається з заземлювачів, що безпосередньо прилягають до землі, та заземлюючих проводів, які з’єднують електрообладнання з землею.
Натуральними заземлювачами слугують електропровідні частини будівельних і виборчих конструкцій. Як штучні заземлювачі використовуються стальні труби, котрі забивають в землю на глибину 2, 5-3, 5 м.
Поперечний переріз заземлюючого провідника слід вибирати за величиною номінального струму навантаження. Густина струму в мідному заземлюючому провіднику не повинна перевищувати 6А/мм2. Якщо застосовується стальний провідник, поперечний переріз подвоюється.
Кожна зварювальна установка повинна вмикатися в мережу окремих рубильником або пускачем із запобіжниками. Вибір перерізу проводів для підключення устаткування в мережу визначається з умов допустимого спаду напруги на них – не більш ніж 5%.
Опір заземлюючого пристрою не повинен перевищувати 4 Ом при сумарній потужності джерела зварювального струму 100 кВА, температура нагріву окремих частин зварювального агрегату-750С.
Устаткування має бути розташованим так, щоб забезпечити зручний доступ до місця його обслуговування, зручність та безпеку при транспортуванні деталей до місця його зварювання, а також у процесі самого зварювання. Воно не повинно займати зайвої виробничої площі.
Джерела живлення, баластні реостати, регулятори, зварювальні напівавтомати та автомати, що встановлені на відкритому повітрі, мають бути захищені від атмосферних опадів навісами.
До електрозварювальних робіт допускаються особи не молодші за 18 років, які пройшли спеціальне навчання та отримали освідчення на право виконання робіт і II кваліфікаційну групу с техніки безпеки згідно с правилами Держенергонагляду. Жінки можуть допускатися до ручного електрозварювання лише на відкритих майданчиках.
Кожен зварник допускається до роботи тільки опісля проходження ввідного (загального) інструктажу з техніки безпеки й виробничої санітарії та інструктажу на робочому місці, який проводиться у кожному випадку переходу на іншу роботу чи зміни умов роботи.
Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу у три місяці. Проведення інструктажу реєструється у спеціальному журналі. Знання зварником правил техніки безпеки перевіряється щорічно.
Зварювальна дуга – потужне джерело випромінювання видимих світлових і невидимих інфрачервоних та ультрафіолетових променів, які спричиняють різні хвороби очей на опіки шкіри. Для захисту обличчя та очей від попадання променів, випромінюваних дугою, та бризок розплавленого металу слід працювати, затуливши обличчя щитком або шоломом за ГОСТ 12. 4. 035-78 із спеціальними світлофільтрами. Виготовляються вони з фібри або спеціальних пластмас. Пластмасові щітки та шоломи стійки до високої температури й підвищеної вологості, не деформуються, не псуються від бризок розплавленого металу. Вони зменшують імовірність попадання шкідливих аерозолів у зону дихання зварника. На головні та ручні щітки мають світлофільтри (90х102мм) і можуть кріпитися до захисної каски робітника. Як світлофільтри використовуються темні стекла марки ТС-ЗС (ГОСТ 94 11-81*Е) розмірами 46х65; 52х192; 65х120; 69х121; 80х80мм завтовшки 1, 5-4, 0мм. Із зовнішнього боку світлофільтр затуляють прозорим склом (ГОСТ 111-78*) завтовшки до 2, 5мм, яке у міру забруднення міняють. Світлофільтри, що використовуються при різних видах зварювання і різанні, наведено в табл. 6. 37.
Для захисту очей допоміжних робітників, які знаходяться у зоні проведення зварювальних робіт, використовуються фільтри типу В (В-1, В-2, В-3 табл. 6. 38).
При зачищанні швів слід користуватися захисними окулярами з простим склом для запобігання травмування очей осколками гарячого шлаку.
З метою запобігання тепловим опікам зварник має працювати в спецодягу та рукавицях, мати черевики з боковими застібками, штани (без закотів) носити лише на випуск.
Кишені зварювальної куртки повинні закриватися клапанами, кінці рукавів рекомендується зав’язувати тасьмою, а при зварюванні у стельовому положенні користуватися азбестовими нарукавниками для захисту плечей та шиї. Голова має бути захищеною головним убором, а на монтажному майданчики-фібровою каскою.
Не слід допускати перегріву електродотримачів і пральників для механізованого зварювання.
Зниження впливу на організми зварника шкідливих виділень та аерозолів досягають застосуванням місцевої та загально обмінної вентиляції, подачею в зону дихання чистого повітря, а також використанням малотоксичних зварювальних матеріалів.
Стаціонарні пости дугового зварювання дрібних виробів повинні бути обладнані зварювальними столами з вбудованими місцевими відсмоктувачами або спеціально розробленими повітроприймачами.
Категорично забороняється проведення зварювальних робіт на посудинах, що знаходяться під тиском, всередині та зовні трубопроводі, резервуарів, ємностей, у яких зберігалися легко займисті, горючі, вибухонебезпечні або токсичні речовини, без ретельної очистки та наступної перевірки в місту залишків цих речовин.
На будівельно-монтажних майданчиках зварники повинні дотримуватися додаткових застережних заходів:
на висоті працювати із-за побіжним поясом та прикріплюватися ним до міцних нерухомих конструкцій;
при проведенні робіт у декілька ярусів установлювати навіси або настили для захисту працюючих у низу від крапель розплавленого метану, шлаку, іскор та падаючих предметів;
на відкритому повітрі під час атмосферних опадів працювати тільки за наявності навісів або козирків;
використовувати для роботи на висоті тільки попередньо перевірні риштування та колиски. Риштування й колиски повинні бути суцільними, не вужчими ніж 1м, мати міцні та стійкі загорожі при висоті понад 1, 3м, не допускати роботу зварника при температурі оточуючого середовища нижче -300С або при вітрі силою понад 6 балів.
 
Фото Капча