поверхня кореня шва повинна бути вигнутою. Виділення шлаку з поверхні шва можна виконувати як шліфувальною машинкою так і пневматичним молотком. Заповняючи шари шва повинні забезпечувати надійне сплавлення кромок зварювальних труб. Після кожного шару шва обов’язково виконують очистку поверхні шва від шлаків.
Пошук
Техніка зварювання
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
45
Мова:
Українська
Облицювальний шов повинен мати плавні окреслення та спряження з поверхнею труби, без підрізів та інших видимих дефектів. Величина підсилення шва повинна бути не менш 1 мм і не більше 3мм. Ширина шва повинна бути такою щоб перекривати ширину розробки на 2-3мм в кожну сторону. Не рекомендується на довгий час переривати процес зварювання стика.
Зварювання електродами з основним покриттям виконують знизу вверх з поперечними коливаннями, амплітуда яких залежить від ширини розробки стика.
При зварюванні поворотних стиків перший шар висотою 3-4мм зварюють електродами діаметрам 2, 3 і 4 мм, другий шар наплавляється електродами більшого діаметра і при підвищеному струмі.
Перші два шари можна виконувати таким способом: стик роблять по центру дільниці. Спочатку зварюють дільниці 1-2, після чого трубу повертають на 1800 і заварюють дільниці 3 і 4, як показано на малюнку.
Таким чином, зварювання п'ятисоплової фурми рекомендується виконувати в такій послідовності:
1. Підготовка деталей під зварювання повинна виконуватися відповідно до умов креслення 02. 000. 479 та технологічної інструкції.
2. Зварювальні кромки і поверхню заготовки в місцях зварювання зачистити від бруду, окислів, мастила на ширину не менш 20 мм. Присадочний дріт перед зварюванням обезжирити.
3. Зібрати сопло з наконечником іобоймою за допомогою збирального пристрою. Уложити зібраний вузол на плиті сферичною частиною догори. Підігріти зварювальні кромки до t 400-500 ˚С і приварити сопло до наконечника (схема 1).
4. Перекантувати головку фурми на 180 ˚ і приварити до обойми, попередньо підігрівши кожне сопло до t 400-500 ˚С (схема 1).
5. Зварювання поз. 6 з поз. 4 і поз. 5 починати в точці, максимально наближеній до краю обойми і наконечника (схема 4).
6. Дугу направляти на мідну кромку сопел, кут нахилу електродного дроту 20-30 ˚ від вертикальної вісі. Електрод переміщувати без поперечних коливань (схема 5).
7. Встановити і приварити кільце (поз. 1) до обойми (поз. 4) відповідно схеми 2.
8. Встановити і приварити кільце (поз. 2) до обойми (поз. 4) діаметрально протилежними швами (схема 3).
9. Встановити і приварити кільце (поз. 3) до наконечника (поз. 5) діаметрально протилежними швами (схема 3), попередньо підігрівши кромку наконечника до t 400-500 ˚С.
10. Контроль температури підігріву зварюємих деталей (п. п. 3, 4, 9) виконувати за допомогою термоолівців.
11. Зварювання поз. 5 з поз. 3; поз. 4 з поз6; поз. 5 з поз. 6 виконувати напіватоматичним зварюванням дротом Ø 1, 6 мм марки МНЖКТ-5-1-0, 2-0, 2. Струм постійний зворотньої полярності. Розробку заповнити на прохід. Початок і кінець зварних швів перекривати на 10-15 мм з виводом зварного шва на основний метал.
Режим зварювання:
SЗВ, АUД, ВVп. п., м/годВитрати аргону, л/хв.
190-22022-24180-21010-12
12. Приварку кілець поз. 1 та поз. 2 до обойми (поз. 4) виконувати ручним дуговим зварюванням електродами типу Э50А Ø 4 мм марки АНО-11 (або іншою маркою даного типу). Перед зварюванням електроди прокалити при t 380-420 ˚С на протязі 1 години.
Режим зварювання:
d, ммТип та марка електродуЗварювальний струмРід і полярність
4Э50А АНО-11170-220постійний,
2.10. Термічна обробка
Термічною обробкою називають металургійні процеси, які складаються з нагріву та охолодження металевих виробів з меншою зміни їх структури та властивості. Термічній обробці підлягають злитки, відливки, зварні з’єднання, напівфабрикати, деталі машин, інструменти. Основні види термічної обробки: відпал, закалювання, відпуск і старіння. Для вуглецевої сталі рекомендується проводить термічну обробку обпалювання.
Обпалювання – це термічна обробка, в результаті якої метали, або сплави набувають структуру близьку до рівновісної: обпалювання викликає зменшення міцності металів і сплавів, що супроводжується підвищенням пластичності і заняттям залишкових напружень.
Обпалюванням називається операція термічної обробки при якій шляхом нагрівання, витримки при встановленій температурі і подальшого повільного охолодження, в сталі.
Отримують стійку структуру вільну від залишкових напружень.
Мета обпалювання стальних виробів -зняти внутрішню напругу, усунути структурну неоднорідність, покращити властивості металу для обробки його різанням і підготувати до подальшої термічної обробки.
Обпалювання включає в себе наступні операції:
Нагрівання сталі до температур на 200-300 перевищувати верхню критичну тачку А.
Витримка деталі на протязі часу, достатнього для рівномірного нагрівання її по всьому перерізу до заданих температур і для завершення всіх структурних перетворень, які повинні повністю закінчиться.
Повільне охолодження сталі від температур обпалювання зі швидкістю, що змінюється (від 100 до 1000 за годину) в залежності від марки сталі, форм і позначень деталі.
Нормалізація сталі.
Нормалізацією називають нагріванням сталі вище 11300 на 300-500 з витримкою при цій температурі та послідуючим охолодженням на повітрі. Нормалізацією внутрішніх напруг і для підвищення механічних властивостей сталі.
2.11. Дефекти, контроль якості зварних з’єднань
Дефекти зварних з’єднань – це відхилення від встановлених норм та технічних вимог, які погіршують робото здатність зварних