Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Технологічний процес відновлення головки блока циліндрів автомобіля ЗІЛ-130

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Під час обробки в'язких матеріалів (сталей) необхідно застосовувати різці зі спеціальною заточкою або пристрої, що забезпечують роздроблення стружки в процесі різання.

Під час обробки крихких матеріалів і при утворенні роздрібленої на малі частини стружки повинні застосовуватись стружковідвідники.
Обробка металів, що утворюють зливну стружку, повинна проводитися із застосуванням стружколомачів для роздроблення стружки.
Опиловка, поліровка, зачистка абразивним полотном деталей, що обробляються на верстатах, повинна проводитися за допомогою спеціальних пристроїв (інструменту) і методами, що забезпечують безпеку виконання цих операцій.
Прутковий матеріал, що подається для обробки на верстати, не повинен мати кривизни.
Під час роботи на високих швидкостях з метою безпеки необхідно користуватися обертовими центрами.
Для створення безпечних умов праці при обробці деталей великої довжини повинні застосовуватись люнети.
Свердлильні верстати
Під час встановлення свердел та інших різальних інструментів і пристроїв у шпиндель верстата необхідно звертати особливу увагу на міцність їх закріплення і точність центрування.
Видалення стружки із просвердлюваного отвору допускається проводити тільки після зупинення верстата і відведення інструменту.
Для видалення стружки з верстата працівникам видаються відповідні пристосування (щітки, ящики, гачки і тому подібне).
Гачки повинні мати гладкі рукоятки, без проушин або кільцеподібних закруглень і невеликої, круглої форми щиток біля рукоятки, що застерігає руки від порізу стружкою.
Усі предмети, які призначені для обробки, за винятком особливо важких, повинні бути встановлені і закріплені на столі або плиті свердлильного верстата нерухомо за допомогою лещат, кондукторів або інших надійних пристроїв.
Для витягання інструменту зі шпинделя верстата застосовуються спеціальні молотки і вибивачі, зроблені із матеріалу, який виключає відокремлення його частинок при ударі.
Шпиндель з патроном повинен самостійно повертатися у верхнє положення при відпусканні штурвала подачі свердла.
Не допускається:
  • застосовувати свердла і патрони із забитим або спрацьованим хвостовиком;
  • використовувати при роботі на верстаті рукавиці;
  • утримувати виріб під час обробки руками;
  • працювати без окулярів.
Клини, гвинти та інші елементи, що використовуються для закріплення інструмента, не повинні виступати над периферією шпинделя.
Фрезерні верстати
Під час установлення і зміни фрез повинні застосовуватись спеціальні пристрої, що запобігають порізам рук.
Неробочі частини фрез повинні бути огороджені.
Забороняється застосовувати фрези (дискові пилки), що мають тріщини або поламані зубці.
Збірні фрези повинні мати пристрої, що запобігають вилітанню зубців під час роботи.
Заточувальні та шліфувальні верстати
Перед встановленням на верстат абразивний інструмент оглядається. Не допускається експлуатація інструменту з тріщинами на поверхні, а також такого, який не має відмітки про випробування на механічну міцність або зі строком зберігання, який закінчився. Шліфувальні круги очищаються від забруднення.
Перед встановленням усі абразивні круги повинні бути відбалансовані. При виявленні дисбалансу круга після перевірки або у процесі роботи він повинен бути повторно відбалансований.
Під час встановлення абразивного круга необхідно між фланцями і кругом установлювати прокладки із картону або іншого еластичного матеріалу товщиною 0, 5 – 1, 0 мм. Прокладки повинні виступати за фланець по всій окружності не менше як на 1 мм.
Перед початком роботи круг, який встановлено на шліфувальний верстат, повинен бути перевірений на ходу (вхолосту) при робочому числі обертів: круг діаметром до 400 мм – не менше 2 хв., понад 400 мм – не менше 5 хв.
До роботи можна приступати, тільки переконавшись у тому, що круг не має биття.
Захисний екран заточувального верстата повинен бути зблокованим з пусковим пристроєм, що виключає можливість пуску верстата при піднятому (відведеному) екрані. Скло захисного екрана повинно бути виготовлене з матеріалу, що дозволяє йому витримувати сильні удари. У разі розбиття воно не повинно розпадатися на осколи.
Випробування, встановлення і правка абразивних кругів проводяться спеціально призначеними і підготовленими працівниками.
Правку шліфувальних кругів допускається проводити тільки спеціально призначеним для цієї мети інструментом (алмазним олівцем, металевими роликами, металокерамічними дисками тощо). При правці слід обов'язково користуватись захисними окулярами.
Не допускається:
1) приймати круги без відмітки про їх випробування;
2) проводити правку кругів не призначеним для цього інструментом;
3) при обробці виробів шліфувальним кругом застосовувати важелі для 4) збільшення натиску на круг;
5) працювати без захисного кожуха;
6) виконувати роботу боковими (торцевими) поверхнями кругів,
які спеціально не призначені для такого виду робіт.
При зменшенні діаметра круга внаслідок його спрацювання число обертів круга може бути збільшене, але так, щоб не перевищувати колову швидкість, допустиму для даного круга.
Для утримання виробів, що подаються до заточувального (шліфувального) круга вручну, застосовуються підручники або замінюючі їх пристрої. Підручники повинні бути пересувними, що дозволяє встановлювати їх в необхідному положенні в міру спрацювання круга.
Зазор між краєм підручника і робочої поверхні круга повинен бути менше половини товщини оброблюваного виробу, але не більше 3 мм, причому край підручника з боку круга не повинен мати вибоїн, сколів та інших дефектів.
Підручники встановлюють так, щоб дотик виробу до круга відбувався вище горизонтальної площини, що проходить через центр круга, але не більше як на 10 мм.
Заточувальні (шліфувальні) верстати при роботі без охолодження повинні бути оснащені пилевідсмоктуючими пристроями.
Вимоги безпеки під час виконання слюсарних робіт
Під час виконання робіт гайковими ключами необхідно підбирати їх відповідно до розмірів гайок, правильно накладати ключ на гайку. Не можна підтискати гайку ривком.
Під час виконання робіт зубилом або іншим рубаючим інструментом необхідно користуватися захисними окулярами для оберігання очей від ураження металевими частинками, а також надягати на зубило захисну шайбу для захисту рук.
Перевіряти співвісність отворів у з'єднаннях агрегатів, вузлів і деталей допускається за допомогою конусної оправки, а не пальцем.
Зняті з автомобіля деталі, вузли і агрегати слід встановлювати на спеціальні стійки-підставки, а довгі деталі – укладати на стелажі.
Зняття і установка деталей, вузлів і агрегатів, що вимагають великих фізичних зусиль або пов'язані з незручністю і небезпекою, проводяться за допомогою спеціальних знімачів та інших пристосувань, що запобігають раптовим їх падінням.
Розміри конструкції знімачів повинні відповідати розмірам деталей, що знімаються.
Запресовку і випресовку деталей з тугою посадкою слід виконувати пресами, гвинтовими і гідравлічними знімачами. Преси повинні бути укомплектовані набором конусної оправки для різних деталей, що випресовуються або запресовуються. Застосування випадкових предметів забороняється. В окремих випадках можна застосовувати виколотки і молотки з наконечниками і конусними оправками з м'якого металу.
Перед початком роботи з ручним електрифікованим інструментом (далі – електроінструмент) слід перевірити наявність і справність заземлення. Електроінструмент повинен відповідати вимогам чинного законодавства та НПАОП 40. 1-1. 21-98. При роботі з електроінструментом з напругою вище 42 В необхідно користуватися захисними засобами, які повинні видаватися в комплекті з електроінструментом (діелектричні рукавички, боти, килимки, дерев'яні сухі трапи).
З метою безпечної експлуатації електрообладнання необхідно виконувати такі вимоги:
1) обслуговування і ремонт електрообладнання та мереж проводити тільки із застосуванням приладів і інструментів, призначених для цього;
2) оперативне обслуговування електроустановок напругою понад
1140 В виконувати тільки з використанням захисних засобів (діелектричних рукавичок, ботів та ізолювальних підставок) ;
3) експлуатувати електрообладнання тільки у разі справних засобів вибухозахисту, блокувань, заземлень, апаратів захисту, схем управління, захисту та при непошкоджених кабелях;
4) у невикористовуваних електричних мережах, за винятком резервних, напруга повинна бути вимкнена;
5) змінювати конструкцію та схему електрообладнання, схеми апаратури управління, захисту та контролю допускається тільки після погодження із заводом-виробником;
6) включати електричну мережу з кабелями, що не мають пошкоджень ізоляції жил та розривів шлангових оболонок;
7) застосовувати електрообладнання, строк експлуатації якого перевищує нормативний, тільки після проведення у встановленому порядку експертизи його технічного стану.
При припиненні подачі електроенергії або перерві в роботі електроінструмент повинен бути від'єднаний від електромережі.
Перед тим, як користуватися переносним світильником, необхідно перевірити, чи є на лампі захист від механічних пошкоджень, чи справні штепсельна вилка, кабель і його ізоляція.
Під час роботи пневматичним інструментом подавати повітря допускається після установлення інструменту в робоче положення.
Сполучати шланги пневматичного інструменту і роз'єднувати їх допускається після відключення подачі повітря.
Не допускається:
1) підключати електроінструмент до електромережі за відсутності або несправності штепсельного роз'єму;
2) переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки;
3) направляти струмінь повітря на себе або на інших при роботі з пневматичним інструментом;
4) встановлювати прокладку між зівом ключа і гранями гайок і болтів, а також нарощувати ключ трубою або іншими важелями, якщо це не передбачено конструкцією ключа.
 
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
 
4.1. Вимоги виробничої санітарії дільниці
 
Санітарно-гігієнічні умови праці – це метеорологічні умови, чистота повітряного середовища, запиленість і забруднення повітря, якість освітлення, шум і вібрація, санітарно – побутове обслуговування. Для забезпечення нормальної температури повітря в осінньо-зимовий період в моторній дільниці застосовуються парове освітлення. Особливе значення для здоров’я людини має стан повітря, так вміст не токсичного пилу в повітрі допускається в межах від 2 до 10 мг. на один літр кубічний в залежності від типу пилу. Забрудненням рахується повітря в якому вміст вуглекислоти становить 0, 61%.
Важливою умовою підвищення якості роботи, забезпечення безпеки і створення сприятливих умов праці є освітленість. Так при природному освітленні продуктивність праці на багато більша ніж при штучному. Тому необхідно приділяти увагу освітленню за рахунок збільшення вікон, без рамних стінок.
На робочих місцях з цементно-бетонною підлогою необхідно встановлювати дерев’яні помости, трапи, які запобігають переохолодженню ніг робітника.
Прибирання в приміщенні дільниці необхідно виконувати не менше одного разу за зміну.
 
ВИСНОВКИ
 
Виконавши розрахунково-графічну роботу, що стала змістом курсового проекту з предмету «Основи технології ремонту автомобілів» нами отримані такі результати:
Визначено призначення, конструкція, матеріали та термообробка деталі, встановлено технічні умови на дефектацію деталі, детально описано дефект;
Обгрунтувано раціональну послідовность усунення дефекту, описано технологічний процес ремонту деталі, розраховано припуски і розміри на обробку деталі, режимів відновлення;
Здійснено вибір обладнання, пристроїв, ріжучого та вимірювального інструменту;
Розраховано та розроблено ремонтну дільницю відповідно до усіх вимог;
В графічній частині проекту розроблено планувальне рішення дільниці по відновленню, підібрано та розставлено основне та допоміжне технічне обладнання з врахуванням вимог до проектування таких дільниць;
Враховано усі вимоги охорони праці, а саме: вимоги виробничої санітарії та вимоги техніки безпеки робочих місць.
Робота над курсовим проектом дозволила поглибити, узагальнити та закріпити знання основних розділів курсу дисципліни, а саме технології відновлення деталей і ремонту вузлів, технічного нормування і основам проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств. Курсовий проект допоміг систематизувати знання і уміння, розвинути навички самостійної роботи та практично застосувати теоретичні знання та уміння. 
 
 
 
 
Фото Капча