Тема 13. Організаційно-технічний розвиток

4)розроблення та аналіз альтернативних пропозицій щодо способів забезпечення цільових показників ОТР, відбір найефек-тивніших альтернативних проектів і заходів; 

5)узгодження потреб та можливостей компанії щодо фінансування відібраних інноваційних проектів і заходів; 

6)формування, оформлення та затвердження стратегічного й поточного плану ОТР з подальшим доведенням його до відповід-них підрозділів і виконавців;

7)реалізація плану ОТР, контроль за виконанням проектів та оцінка отриманих результатів з погляду досягнення цільових параметрів.

 

 

План ОТР — це зведений на рівні підприємства (а та-кож деталізований за підрозділами) перелік відібраних для реалі-зації проектів, спрямованих на досягнення стратегічних цілей пі-дприємства, формування необхідних конкурентних переваг. Як уже зазначалося, цей план формується в результаті розгляду мо-жливих альтернативних способів вирішення поставлених страте-гічних завдань та відбору найефективніших.

Відбір проектів для введення їх у план ОТР ґрунтується на оцінюванні їх відповідності стратегічним цілям підприємства, а також порівнянні можливих альтернативних підходів до вирі-шення поставлених завдань на основі визначених критеріїв їхньої ефективності. Під час оцінювання проектів розглядають не тіль-ки їхні технічні та фінансово-економічні результати, а й соціальні та екологічні наслідки. Інформація, що характеризує кожний проект, умови його реалізації, міститься у відповідному обґрунтуванні, яке бажано готувати у формі бізнес-плану (див. тему 14).

Існують такі методи оцінювання фінансово-економічної ефек-тивності проектів ОТР підприємства:

1.який не враховує дію фактора часу й використовується на етапі попереднього відбору проектів;

2.який ґрунтується на врахуванні дії фактора часу (дисконту-ванні чи компаундуванні) і слугує цілям остаточного відбору найкращих варіантів з наявних альтернатив.

Основними фінансово-економічними показниками оцінювання запропонованих проектів і заходів у межах першого методу (тобто без урахування дії фактора часу) є:

•період окупності (РВР — pay-back period);

•коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR — average rate of return).

На етапі остаточного формування плану ОТР з оцінених і ві-дібраних попередньо альтернативних проектів використовують другий метод і розраховують такі основні показники:

-чиста приведена вартість проекту (NPV — net present value);

-внутрішня норма рентабельності проекту (IRR — internal rate of return);

-індекс прибутковості (PI — profitability index).

Зупинимося на сутності та методах обчислення цих основних показників. 

Період окупності показує, за який період надходження від реалізації проекту покриють початкові інвестиції. Він визначається за формулою:

 

де То — період окупності, роки; К — початкові інвестиції, грош. од.; Д — середньорічний чистий грошовий потік, грош. од.; Пч — чистий середньорічний прибуток, грош. од.; А — середньорічні амортизаційні відрахування, грош. од.

Якщо розміри щорічних грошових потоків істотно коливаються, то період окупності визначається як строк, протягом якого початкові інвестиції покриваються за рахунок кумулятивного грошового потоку:

 , за якого 

 

де n — кількість років, протягом яких окупаються вкладені інвес-тиції; t — порядковий номер року; Дt — чистий грошовий потік у t-му році, грош. од.

Показник періоду окупності має певні недоліки: 

•не враховує надходження грошових потоків від проекту після строку його окупності;

•не враховує дію фактора часу й тому не дає змоги адекватно оцінювати проекти з однаковими сумарними грошовими потока-ми, але різним їх розподілом за роками.

Коефіцієнт ефективності інвестицій характеризує віддачу від інвестованих коштів і визначається за формулою

 ,

де Ік — коефіцієнт ефективності інвестицій.

Якщо наведені показники, розраховані для певного проекту, що розглядається, задовольняють встановленим на підприємстві відповідним нормативам, то цей проект підлягає подальшій ґрун-товнішій оцінці з використанням дисконтованих показників, як-що ні — вилучається зі списку можливих альтернатив. 

Остаточний відбір найкращих проектів, які будуть включені до плану ОТР, проводиться з використанням другого методу, що ґрунтується на врахуванні дії фактора часу й передбачає викори-стання таких показників.

Чисту приведену вартість проекту (цей показник інколи називають — інтегральний ефект, чистий дисконтований дохід, чиста сучасна вартість, чистий приведений ефект) визначають за формулою

 

де NPV — чиста приведена вартість проекту, грош. од.; р — ста-вка дисконту; К0 — інвестиції у 0-му році, тобто році здійснення інвестицій, грош. од.; m — тривалість періоду, за який визнача-ється NPV.

Якщо інвестиції здійснюються протягом кількох років, то тоді дисконтуванню підлягають як чисті грошові потоки, що відобра-жають поточні результати й витрати, так і інвестиційні витрати:

 ,

де Кt — інвестиції в t-му році, грош. од.

Проект вважається доцільним, якщо NPV має додатне значен-ня, тобто дисконтовані чисті грошові потоки від проекту є більшими за вкладені інвестиції.

Внутрішня норма рентабельності (IRR), яку ще називають нормою рентабельності, порогом рентабельності, показує той рі-вень ставки дисконту, за якого чиста приведена вартість проекту дорівнює нулю, тобто дисконтовані чисті грошові потоки дорів-нюють початковим інвестиціям:

IRR = p, за якого NPV = 0.

Проекти приймаються до виконання, якщо рівень їх IRR є ви-щим за визначений керівництвом підприємства бажаний (нормативний) рівень рентабельності для проектів певного спрямування (з урахуванням ступеня ризикованості та унікальності кожного проекту). Інколи таким критерієм вважають показник середньоз-важеної вартості капіталу (WACC). Якщо IRR певного проекту є нижчим за встановлений нормативний рівень рентабельності, то проект відхиляють.