Теоретичні та практчні питання міжмовного явища «помилкові друзі перекладачів»

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТЧНІ ПИТАННЯ МІЖМОВНОГО ЯВИЩА «ПОМИЛКОВІ ДРУЗІ ПЕРЕКЛАДАЧІВ»

1.1.Виникнення явища «помилкових друзів перекладача». 

Історія питання 

1.2.Проблема «хибних друзів перекладача» при перекладі 

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ МІЖМОВНОГО ЯВИЩА «ПОМИЛКОВІ ДРУЗІ ПЕРЕКЛАДАЧІВ». ОСНОВНІ АСПЕКТИ 

2.1. Способи перекладу псевдо інтернаціоналізмів 

2.2. «Помилкові друзі перекладача» в структурі англійського висловлювання. Амбівалентні синтаксичні конструкції 

2.3. «Помилкові друзі перекладача» на прикладі фразеологічних одиниць 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ 

 

 

Переклад має довгу історію. Своїм корінням він сягає тих далеких часів, коли прамова почала розпадатися на окремі мови і виникла необхідність в людях, які знали кілька мов і були здатні виступати в ролі посередників при спілкуванні представників різних мовних громад. Проте в силу свого міждисциплінарного характеру, переклад оформився в самостійну науку лише на початку ХХ століття. В умовах розширення міжнародних зв'язків і обміну інформацією переклад стрімко розвивався і в даний час користується статусом самостійної наукової дисципліни зі своєю теоретичною базою, концептуальним апаратом і системою термінів. Відомий перекладач В.Н. Крупнов так говорить про переклад: «переклад - це така мовна діяльність, в якій немає місця шаблону ...» [6]

Як наука, перекладознавство в міру свого розвитку охоплює все більшу кількість проблем і спірних положень. Намагаючись відповісти на питання «як перекладати?», дослідники зосереджують увагу на різних об'єктах перекладу, які часто є джерелами суперечливих думок.

За останні роки зріс інтерес дослідників до категорії слів, які називаються в літературі перекладу «помилковими друзями перекладача» (калька з французького faux amis du traducteur), та інші міжмовні відносні синоніми подібного виду, а також міжмовні омоніми і пароніми. При перекладі даної категорії слів можуть відбуватися помилкові ототожнення, оскільки міжмовні аналогізми мають деяку графічну (або фонетичну), граматичну, а часто і семантичну спільність. Аналіз прикладів «помилкових друзів» показує, що найбільша кількість помилок виникає при перекладі інтернаціональної лексики. Інтернаціональні паралелі характеризуються спільністю смислової структури і тому легко ототожнюються при перекладі. Однак в результаті таких ототожнень нерідко виникають помилкові еквіваленти, оскільки поряд з подібністю в їх смислових структурах є й істотні відмінності, про які перекладач часто забуває.

Виходячи з усього вищесказаного, актуальність даної роботи полягає в тому, що це явище досить поширене, а кількість помилок при перекладі – відповідно висока.

Об'єкт дослідження – міжмовне явище «помилкові друзі перекладача» в практиці перекладознавства.

Предмет дослідження – «помилкові друзі перекладача» в процесі перекладу тексту.

Мета дослідження – спробувати розібратися з проблематикою даного явища і встановити те, як можна уникнути помилок при перекладі «хибних друзів перекладача».

Завдання дослідження – розібратися в природі міжмовного явища «помилкові друзі перекладача»; проаналізувати можливі помилки при перекладі даної категорії слів; розібратися в прийомах і техніках, які допомагають уникнути неправильної інтерпретації тексту.

Методи дослідження – аналіз спеціалізованої літератури з даного питання з метою узагальнення наявних знань; проведення дослідження з даної проблеми.

Гіпотеза дослідження – знання специфіки явища «помилкові друзі перекладача» допоможе уникнути «підводних каменів» при інтерпретації тексту.

Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання матеріалів наукової роботи майбутніми фахівцями в сфері мовознавства  та  перекладознавства.

 

 

 

У практиці перекладацької та лексикографічної роботи, а також викладання іноземних мов особливі труднощі представляє певна категорія слів, відома як «помилкові друзі перекладача». Роль міжмовних синонімів відіграють слова обох мов, повністю або частково збігаються за значенням і вживанням (та відповідно, є еквівалентами при перекладі). Міжмовними омонімами можна назвати слова обох мов, подібні за ступенем ототожнення звукової (чи графічної) форми, але мають різні значення. Нарешті, до міжмовних паронімів слід віднести слова  мов, що зіставляються та які не є цілком схожими за формою і можуть викликати помилкові асоціації та ототожнення незважаючи на фактичну розбіжність їх значень.

Принципово слід розрізняти «хибних друзів перекладача» в усній і письмовій формах мови. Ця вимога обов'язкова у випадку зіставлення мов з абсолютно різними видами писемної форми або, навпаки, у випадку коли  мови із загальною писемною формою, але фонематична несхожою лексикою.

Історично «помилкові друзі перекладача» є результатом взаємовпливів мов, та можуть виникати в результаті випадкових збігів, а особливо в близькоспоріднених мовах, що походять від  загальних прототипів в мові-основі.

В англійській та українській мовах слова цього роду в переважній більшості випадків є прямі або опосередковані запозичення із загального третього джерела (часто це інтернаціональна або псевдо інтернаціональна лексика або паралельні похідні від таких запозичень). Значно менше представлені результати власне англо-українських мовних контактів: слова англійського походження в українській мові і українського походження в англійській, хоча серед запозичених слів цієї групи іноді спостерігаються істотні розбіжності зі словами-зразками, що ускладнюють носіям мови-джерела розуміння, здавалося б, «свого»  в іншій мові.

В англійській і українській мовах «помилкові друзі перекладача», що налічують кілька тисяч слів, зустрічаються в межах чотирьох частин мови: іменниках, прикметниках, прислівниках і дієсловах. У більшості випадків в цій ролі виступають непоодинокі слова, а всі