Предмет:
Тип роботи:
Тестові завдання
К-сть сторінок:
88
Мова:
Українська
не повинно бути більшим ніж:
-5 мм.
+10 мм.
-15 мм.
+20 мм.
-25 мм.
250. Допустима різниця між середньою довжиною метра пари рейок комплекту складає:
-1 мм.
+1, 5 мм.
-2 мм.
-5 мм.
-10 мм.
251. При визначенні різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за чорними сторонами обох рейок повинна дорівнювати:
-10 мм.
-20 мм.
+5 мм.
-0 мм.
-15 мм.
252. При визначенні різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за червоними сторонами обох рейок повинна дорівнювати:
-10 мм.
-20 мм.
+5 мм.
-0 мм.
-15 мм.
253. При прокладанні нівелірного ходу загальні для двох суміжних станцій точки називають:
-станціями.
+сполученими (звۥязуючими).
-іксовими.
-плюсовими.
254. При визначені похибок дециметрових поділок рейки РН-10 допустимим є відхилення від номінального значення довжини (10см) :
+0, 5мм.
-0, 2мм.
-0, 3мм.
-2мм.
-5мм.
255. При роботі на станції технічного нівелювання різниця між обчисленими перевищеннями по чорній та червоній сторонах рейок не повинна перевищувати:
+5 мм.
-10 мм.
-15 мм.
-20 мм.
-25 мм.
256. Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 4 км, тому допустима висотна нев’язка не повинна перевищувати:
-±100 см.
+±100 мм.
-±50 мм.
-±40 мм.
-±10 мм.
257. Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 9000 м, тому допустима висотна нев’язка не повинна перевищувати:
-±150 см.
+±150 мм.
-±100 см.
-±100 мм.
-±50 мм.
258. При опрацюванні нівелірного ходу з п’яти перевищень фактична нев’язка склала +25 мм, що не перевищує допустиму 30 мм, тому поправка у кожне перевищення складає:
-+5 мм.
--5 мм.
-+6 мм.
+-6 мм.
259. Вплив кривизни Землі на визначення перевищення обчислюється за формулою:
-
+
-
-
260. Допустима нев’язка у ході тригонометричного нівелювання визначається за формулою:
-
-
+
261. Формула Гаусса для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:
+
-
-
-
262. Формула Бесселя для обчислення середньої квадратичної похибки має вигляд:
-
+
-
-
263. Середня квадратична похибка арифметичної середини незалежних рівноточних вимірювань визначається за формулою:
-
-
+
-
264. Вага результатів вимірювань обчислюється за формулою:
-
-
-
+
265. Загальна арифметична середина (середньовагове значення) ряду нерівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:
-
+
-
-
266. Арифметична середина (середнє значення) ряду рівноточних вимірів однієї величини визначається за формулою:
+
-
-
-
267. Середня квадратична похибка функції виміряних величин обчислюється за формулою:
-
-
+
-
268. Визначення на площині дирекційного кута і довжини лінії за координатами її кінцевих точок – це:
-пряма геодезична задача.
+зворотна геодезична задача.
-теодолітний хід.
-теодолітне знімання.
-геодезична засічка.
269. Визначення координат кінцевої точки лінії по координатах начальної точки, дирекційному куту та довжині лінії між точками – це:
+пряма геодезична задача.
-зворотна геодезична задача.
-теодолітний хід.
-теодолітне знімання.
-геодезична засічка.
270. Пряма геодезична задача розв’язується за формулами:
+
-
-
-
271. Дирекційний кут лінії при розв’язанні оберненої геодезичної задачі обчислюється за формулою:
+
-
-
-
271. Довжина лінії при розв’язанні оберненої геодезичної задачі може обчислюватись за формулою:
-
+
+
+
272. Теодолітні ходи можуть бути:
+замкненими.
+розімкненими.
+висячими.
-нівелірними.
-тахеометричними.
273. Теодолітні ходи відносять до:
-планової розрядної геодезичної мережі згущення.
+знімальної геодезичної мережі.
-планової державної геодезичної мережі.
-висотної державної геодезичної мережі.
-висотної розрядної геодезичної мережі згущення.
274. При прокладанні теодолітних ходів на місцевості виміряють:
+довжини ліній та горизонтальні кути.
-горизонтальні і вертикальні кути.
-горизонтальні кути та перевищення.
-довжини ліній, горизонтальні кути та вертикальні кути або перевищення.
-довжини ліній та вертикальні кути.
275. Теоретична сума виміряних кутів в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-різниці між виміряними кутами та різницею кінцевого та початкового дирекційних кутів.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
-нулю.
-сумі виміряних кутів.
+180 (n – 2), де n – кількість кутів в ході.
276. Теоретична сума приростків координат в замкнутому теодолітному ході дорівнює:
-180 (n – 2), де n – кількість кутів в ході.
-різниці кінцевого та початкового дирекційних кутів плюс 180 градусів помножено на кількість кутів.
+нулю.
-сумі