Предмет:
Тип роботи:
Тестові завдання
К-сть сторінок:
88
Мова:
Українська
розряду найбільша довжина сторони ходу становить:
+0, 8 км.
-0, 20 км.
-0, 50 км.
-0, 12 км.
-0, 25 км.
344. Для полігонометрії 4 класу найбільша довжина сторони ходу становить:
-0, 08 км.
-0, 20 км.
-0, 50 км.
-0, 12 км.
+3, 0 км.
345. Для тріангуляції 4 класу середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
-5''.
+2''.
-3''.
-10''.
-20''.
346. Для тріангуляції 1 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
-2''.
-3''.
+5''.
-10''.
-15''.
347. Для тріангуляції 2 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
-2''.
-3''.
-5''.
+10''.
-15''.
348. В полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів довжини сторін можуть вимірюватися:
-мірними стрічками.
-рулетками.
+підвісними мірними приладами.
+світловідалемірами.
-нитковим віддалеміром.
349. В полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів кути можуть вимірюватися:
-теодолітами технічної точності.
+точними теодолітами.
+електронними тахеометрами.
-світловіддалемірами.
350. Поправка в довжину лінії для редукування її на рівень моря обчислюється за формулою:
-
-
-
+
351. Для визначення положення точок методом GPS-спостережень одночасно потрібно спостерігати не менше:
-двох супутників.
-трьох супутників.
+чотирьох супутників.
-п’яти супутників.
-шести супутників.
352. Для створення планової геодезичної мережі супутниковим методом використовується:
+статичні відносні GPS-спостереження.
-кінематичні відносні GPS-спостереження.
-напівкінематичні відносні GPS-спостереження (stop&go).
-псевдостатичні GPS-спостереження.
353. Для топографічного знімання місцевості супутниковим методом використовується:
-статичні відносні GPS-спостереження.
+кінематичні відносні GPS-спостереження.
-напівкінематичні відносні GPS-спостереження (stop&go).
-псевдостатичні GPS-спостереження.
354. Для створення планової геодезичної мережі супутниковим методом одночасно потрібно вести GPS-спостереження не менше ніж:
-одним приймачем.
+двома приймачами.
-трьома приймачами.
355. При нівелюванні IV класу нівелірні ходи прокладають:
+тільки в одному напрямку.
-в прямому та зворотному напрямку.
356. При нівелюванні IІІ класу нівелірні ходи прокладають:
-тільки в одному напрямку.
+в прямому та зворотному напрямку.
357. При нівелюванні IV класу нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до:
+5 метрів.
-10 метрів.
-2 метри.
-4 метри.
358. При нівелюванні IІІ класу нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до:
-5 метрів.
-10 метрів.
+2 метри.
-4 метри.
359. При нівелюванні IV класу накопичення нерівностей відстаней від нівеліра до рейок у секції допускається до:
-5 метрів.
+10 метрів.
-2 метри.
-4 метри.
360. При нівелюванні IІІ класу накопичення нерівностей відстаней від нівеліра до рейок у секції допускається до:
+5 метрів.
-10 метрів.
-2 метри.
-4 метри.
361. При нівелюванні ІІI класу нормальна довжина променя візування:
-50 метрів.
+75 метрів.
-100 метрів.
-150 метрів.
362. При нівелюванні IV класу висота променя візування над підстильною поверхнею не повинно бути менш як:
-0, 1 метра.
+0, 2 метра.
-0, 3 метра.
-0, 5 метра.
363. При нівелюванні ІІI класу висота променя візування над підстильною поверхнею не повинно бути менш як:
-0, 1 метра.
-0, 2 метра.
+0, 3 метра.
-0, 5 метра.
364. При нівелюванні IV класу нормальна довжина променя візування:
-50 метрів.
-75 метрів.
+100 метрів.
-150 метрів.
365. Триметрові двосторонні рейки з шашковою шкалою застосовують для нівелювання:
-I класу.
-IІ класу.
+ (50%) IІІ класу.
+ (50%) IV класу.
366. При нівелюванні IV класу нев’язки в ходах між вихідними пунктами повинні бути не більше:
-5 мм на 1 км ходу.
-10 мм на 1 км ходу.
+20 мм на 1 км ходу.
-50 мм на 1 км ходу.
367. При нівелюванні IІІ класу нев’язки в ходах між вихідними пунктами повинні бути не більше:
-5 мм на 1 км ходу.
+10 мм на 1 км ходу.
-20 мм на 1 км ходу.
-50 мм на 1 км ходу.
368. При нівелюванні IV класу розходження значень перевищень на станції, що визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається до:
-1 мм.
-2 мм.
-3 мм.
+5 мм.
369. При нівелюванні IІІ класу розходження значень перевищень на станції, що визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається до:
-1 мм.
-2 мм.
+3 мм.
-5 мм.
370. Двогранний кут між площиною астрономічного меридіана даної точки і вертикальною площиною заданого напряму, відлічуваний від північної (чи південної) частини меридіана за ходом годинникової стрілки, це:
+астрономічний азимут.
-геодезичний азимут.
-магнітний азимут.
-дирекційний кут.
371. Двогранний кут між площиною геодезичного меридіана даної точки та площиною, що проходить через нормаль у ній і вміщує заданий напрям, відлічуваний від напряму на північ за ходом годинникової стрілки, це:
-астрономічний азимут.
+геодезичний азимут.
-магнітний азимут.
-дирекційний кут.
372. Стиснення земного еліпсоїду визначається за формулою:
+
-
-
-
373. Ексцентриситет земного еліпсоїду визначається за формулою:
-
+
-
-
374. Другий ексцентриситет земного еліпсоїду визначається за формулою:
-
-
+
-
375. Радіус паралелі земного еліпсоїду визначається за формулою:
+
-
-
-
376. Середній радіус кривизни земного еліпсоїду визначається за формулою:
-
+
-
-
377. Радіус кривизни першого вертикалу земного еліпсоїду визначається за формулою:
-
-
+
-
378. Радіус кривизни меридіану земного еліпсоїду визначається за формулою:
-
-
-
+
379. Довжина дуги меридіану земного еліпсоїду між двома точками визначається за формулою:
+
-
-
-
380. Довжина дуги паралелі земного іпсоїду між двома точками визначається за формулою:
-
+
-
-
381. Площа сфероїдної трапеції визначається за формулою:
-
-
+
-
382. Довжина геодезичної лінії на площині в проекції Гаусса визначається за формулою:
-
-
-
+
383. Довжина дуги меридіану земного еліпсоїду визначається за формулою:
+
-
-
-