Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тревел-журналістика

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
41
Мова: 
Українська
Оцінка: 

часто перетворює його на рекламний дайджест.

Але автори тревел-проектів українських телеканалів впевнено заявляють, що спонсори у формат програм не втручаються. «В будь-якому випадку під час переговорів з потенційними спонсорами я завжди пояснюю, що на першому місці стоїть продукт, і втручання в нього може бути тільки таке, яке не вплине на якість і результат», – каже Дмитро Комаров.
Як розповів В'ячеслав Зубрицький, спонсор програми «Попелюшка для Баскова» (це компанія – туроператор) часто обирає готелі, в яких зупиняються герої, але інколи автори керувалися побажаннями ведучого, Миколи Баскова. Щодо того, що їдять герої в кадрі, то тут ніякого продакт плейсменту немає, за словами В. Зубрицького: каву, шоколадки, ресторани герої обирають виключно самі [4].
Ігор Посипайко звертає увагу, що спонсорські прояви трохи уповільнюють програму, але це, на його думку, нормально: «Без їхніх грошей проекту взагалі не було б». Творці проекту намагалися добирати таких партнерів, які би органічно вписувалися у формат – авіалінії, прокат машин, побутова електроніка та банківська картка.
За словами авторів, на сьогодні змінюється і ставлення спонсорів до свого промотування у кадрі. Вони починають розуміти, що творчий ненав'язливий підхід у представленні спонсорського продукту значно ефективніший за грубе оголошення, яке не вписується ані в сценарій шоу, ані в концепцію.
 
РОЗДІЛ 2. «СВІТ НАВИВОРІТ» ТЕЛЕКАНАЛУ «1+1» ТА «ОРЕЛ ЧИ РЕШКА» ТЕЛЕКАНАЛУ «ІНТЕР» ЯК ПРИКЛАД ТРЕВЕЛ-ЖУРНАЛІСТИКИ НА ВІТЧИЗНЯНОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ
 
2.1. Специфіка побудови програми «Світ навиворіт»
 
«Світ навиворіт» – це програма подорожей на каналі «1+1», авторський проект журналіста Дмитра Комарова. В ефірі програма – з 11 грудня 2010 року [25].
Кожен сезон «Світу навиворіт» – це серія програм, присвячених одній країні. Д. Комаров «полює» на ексклюзив – живе у хижах разом з дикими племенами, бере участь у екзотичних обрядах, словом, показує місця, не зіпсовані цивілізацією. Всього було відзнято 4 сезони:
1. Камбоджа – 7 серій.
2. Індія – 16 серій.
3. Африка – 15 серій.
4. В’єтнам – трансляція розпочнеться з 15 лютого 2014 року. Кількість серій поки що не відомо [25].
Хронометраж програми – 45 хвилин.
Знімальна група «Світу навиворіт» надзвичайно мобільна, адже складається всього з двох людей – ведучого Дмитра Комарова та оператора Олександра Дмитрієва. З них Дмитро Комаров – керівник, автор, ведучий, режисер, сценарист і т. д.
Автор «Світу навиворіт» Дмитро Комаров подорожує країнами, в які не прийнято їздити з туристичними турами. У програмі глядач має змогу побачити рідкісні традиції та унікальні ритуали, неймовірні знайомства з аборигенами. Автор і учасник масштабних експедицій віддає перевагу подорожам на самоті – купує квиток в один кінець і надовго їде в незнайому країну, щоб зрозуміти її зсередини, стати її мешканцем, показати її виворіт.
У багажі Дмитра Комарова сьогодні близько 20 країн: Кенія, Танзанія, Непал, Бірма, Таїланд, Азербайджан, Казахстан, республіка Кабардино-Балкарія та інші. Подорож Дмитра Комарова по Індії була внесена до «Книги рекордів України» як максимальний пробіг «своїм ходом» по цій країні за мінімальний термін – 20 000 кілометрів за 90 днів. Д. Комаров також сходив на Кіліманджаро, Ельбрус і Монблан [9].
Задум створити програму почався з простого. Як розповідає сам автор: «Я давно подорожую, і згодом став розуміти, що мені трошки тісно тільки з диктофоном і фотоапаратом. Вірніше, я зрозумів, що якщо в цей арсенал додати ще й відеокамеру, показати те, що раніше залишалося за кадром, то можна побачити цей світ тривимірним. Ось і задумався роки три тому над тим, що потрібно робити програму. Тим більше що в Україні ця ніша поки не зайнята. Активний спосіб життя й подорожі усе більше й більше входять у моду. Я навіть по своїх фотовиставках бачив – відвідуваність гарна, людям цікаво, медіа – також.
Почав я все з бізнес-планів, найдокладнішим образом розписав проект на папері, аж до сценаріїв перших серій у вже відомі мені країнах. Далі залишалося вирішити питання – за які гроші й на якому каналі все це реалізовувати.
Підготовка «Світу навиворіт» у теоретичній площині велася до того моменту, доки я не зустрів Віталія Докаленко, його моя ідея зацікавила. Але все-таки спершу потрібно було показати зразок своєї роботи. Тому що одна справа – телепрограми на папері, зовсім інше – у реальності.
Загалом, я знайшов гроші для першої поїздки і це був мій перший телевізійний досвід, і пілот пішов в ефір. Це була Камбоджа» [9].
Ідея програми – максимально відійти від стандарту. А якщо мова йде про туристичне місце – шукати незвичайний підхід, показувати його в незвичайному ракурсі: знаходити якісь незвичайні «фішки», обряди, традиції. Завдання автора – асимілюватися, максимально поринути в країну, зрозуміти її зсередини, спробувати на собі.
Подорож однією країною триває по кілька місяців. За цей час автори знімають близько 300 годин, а то й більше, відео. Доки журналіст і оператор знаходяться в чужій країні – зйомки щодня. І жодних вихідних. Щоразу подорожі передує ретельна підготовка. Це пов’язано не тільки з оформленням документів (усі країни мають свої правила щодо перебування іноземних журналістів). Найголовніше,
Фото Капча