Тревел-журналістика

Тенденційним для нових шоу є схрещення суміжних жанрів та пошук нових. Характерно також, що майже всі вони вийшли в ефір невеликими (дво-, тримісячними) сезонами. Так, керівники каналів та продюсери намагалися не ризикувати довготривалими серіями і промацати потенціал тревел-шоу на українському ринку.

Автор та ведучий проекту «Світ навиворіт» Дмитро Комаров вважає, що програм про подорожі в Україні багато ніколи не буде – хоча сегмент уже й почав потроху заповнюватися. По-перше, тут висока собівартість продукту, оскільки організувати навіть скромну знімальну експедицію на декілька чоловік – це «десятки тисяч доларів». На його думку, набагато вигідніше придбати вже готовий закордонний продукт, аніж знімати власний. По-друге, для зйомки таких програм потрібні справжні фанати: «Найважче – зібрати команду однодумців і справжніх фанів подорожей, які готові не шкодувати себе і вміють бачити те, що потім буде цікаво і школяру, і домогосподарці, і бізнесмену».

Автор та ведучий «Навколо світу за 48 годин» Ігор Посипайко теж зауважує, що форматність не характерна для програм подорожей: «Я ніколи не бачив покупних і адаптованих туристичних форматів, не певен, що таке існує. Адже тут все дуже авторське – це редакторська робота і харизма ведучого, врешті, вдача, таке адаптувати неможливо. Туристичні проекти – це все дуже персонально». Зокрема, навіть технічно й організаційно потрапити на ті самі події, в ті самі місця дуже важко [4].

Автор «Пройдисвіта» Сергій Мамаєв схиляється до того, що українська тревел-ніша рухається до більш динамічних концепцій. За його словами, напрямки подорожей стануть більш екзотичними, а самі мандрівки – екстремальнішими. Поки вітчизняні канали навряд чи готові вкладати в такі проекти, оскільки їх треба знімати цілими сезонами, і ризик не отримати на виході бажані цифри – великий.

Щоб вижити поза нішевими каналами, тревел-проекти та тревел-програми повинні орієнтуватися на широку аудиторію і, окрім пізнавальної і документальної складової, мати також складову розважальну. На думку Дмитра Комарова, «складне гірське сходження або автомобільні ралі, розмноження зникаючих видів птахів у джунглях або детальні рецепти приготування соусу до рису за племінним рецептом – це, безумовно, цікаво, але тільки для вузького кола людей. Потрібні більш життєві теми, а також ситуації, які би глядач міг приміряти на себе особисто. Біля екрану людина повинна відпочивати, нехай навіть пізнаючи» [4].

Пошук балансу між документалістикою і розвагами простежується і в програмах останніх сезонів тревел-програм. Саме крос-жанровість дозволила «Інтеру» запустити одночасно три тревел-проекти в ранкових слотах вихідних днів.

Програма «Попелюшка для Баскова», окрім туристичної лінії, мала ознаки дейтинг-шоу. Згідно з концепцією проекту, російський співак Ніколай Басков здійснив подорож довкола світу з переможницею кастингу. Співак виступав у ролі гіда, завданням якого було надати глядачу максимум інформації і показати за кілька днів найцікавіші місця.

Проект «Наші» є симбіозом туристичної програми і лайфсторі. Ведучі ходили в гості до українців, які живуть за кордоном. Меседж програми – «розбити стереотип про те, що українці за кордоном – це лише діаспора, заробітчани або дівчата, що вийшли заміж за іноземців».

Програма «Орел і решка», що розповідає про відпочинок за кордоном для людей із різним достатком, виконана у жанрі реаліті-шоу. У кожному випуску – одна країна або місто з двох різних точок: мандрівника, не обмеженого в засобах, і людини економної [4].

Зазначимо, формат реаліті-шоу ще у січні 2011-го спробував утілити в туристичному проекті Ігор Посипайко. Його авторська програма «Навколо світу за 48 годин» два місяці виходила на Першому національному. Програма знайшла спонсорів на 8 серій. За сценарієм, разом із Настею Дрізо, І. Посипайко мандрував країнами Європи. Однак програма не стільки про визначні місця Старого Світу, скільки про пригоди ведучих на тлі національного колориту: «Це динамічна біганина за пригодами та рецепти бюджетних подорожей на вікенд: лише 48 годин, 500 євро та 10 вагомих принад міста чи регіону. Часто це місця, про які вам не розкажуть жодні туристичні довідники. З часом програма дещо пере форматувалася з акцентом на публіцистичність та пізнавальність.

«Пройдисвіт» каналу К1 – це своєрідний мікс тележурналу та «записок мандрівника». За словами автора проекту Сергія Мамаєва, головний герой програми – «це людина з камерою, яка називає себе Пройдисвітом. Він досвідчений мандрівник, однак не з'являється в кадрі, але знімає все, фіксуючи і пам'ятки, і провулки міст». За концепцією, Пройдисвіт розповідає глядачу те, чим зазвичай діляться з друзям після відряджень журналісти: що, де, коли і як зекономити [4].

Рух у напрямку екзотичності та екстремальності засвідчила програма Дмитра Комарова «Світ навиворіт», яка стартувала на «1+1» у грудні 2010-го. За словами автора, «Світ навиворіт» – це «документально-пізнавально-розважальна» програма про те, як на іншому краю земної кулі люди живуть абсолютно за іншими законами: «З гумором, здоровим скепсисом і, що обов'язково, безпосереднім контактом з людьми, які живуть у країнах, про які ми