Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Удосконалення моделей простих міжлінійних гібридів кукурудзи, адаптованих до умов лісостепу України

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
 
КОВАЛЬЧУК ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
 
УДК 631. 52: 633. 15
 
Удосконалення моделей простих міжлінійних гібридів кукурудзи, адаптованих до умов лісостепу України
 
06. 01. 05 – селекція і насінництво
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Уманській державній аграрній академії протягом 1999 – 2001 років.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Чучмій Іван Петрович, завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва, Уманська державна аграрна академія.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Яшовський Іван Вікторович, головний науковий співробітник відділу селекції круп’яних культур, Інститут землеробства УААН кандидат сільськогосподарських наук, доцент ЖЕМОЙДА Віталій Леонідович, завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва, Національний аграрний університет.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Створення і впровадження у виробництво нових вітчизняних гібридів кукурудзи, адаптованих до умов вирощування кожної грунтово-кліматичної зони, є одним із найважливіших шляхів підвищення урожайності і покращення якості продукції цієї культури.
Не дивлячись на значну кількість гібридів, внесених до Реєстру сортів рослин України, сучасне виробництво вимагає ще більш урожайніших, скоростигліших, холодостійкіших, адаптованих до умов середовища, стійких до хвороб і шкідників, технологічних гібридів різного господарського призначення і серед них простих міжлінійних як найбільш урожайних. Для створення вказаних гібридів необхідне подальше удосконалення методів селекції, створення нового вихідного матеріалу, з’ясування особливостей успадкування господарсько-цінних ознак батьківських форм в гібридах, екологічної пластичності і стабільності урожаю нових гібридів. Важливість теоретичних аспектів і практичних методів селекції простих гібридів кукурудзи для умов Лісостепу України обумовлюють актуальність виконаної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень лабораторії селекції та насінництва кукурудзи Уманської державної аграрної академії. Виконана згідно з Державною комплексною науково-технічною програмою “Зернові та олійні культури” за темою: “Селекція скоростиглих гібридів кукурудзи для умов Лісостепу України” (номер державної реєстрації 0197U013584).
Мета і задачі досліджень. Метою роботи є виявлення особливостей прояву господарсько-цінних ознак, їх взаємозв’язків, характеру успадкування та прояву гетерозису за цими ознаками в умовах Лісостепу України і використання отриманих даних для удосконалення існуючих моделей простих міжлінійних гібридів кукурудзи для умов Лісостепу України; дослідження селекційної цінності раніше створених самозапилених ліній кукурудзи вітчизняної і зарубіжної селекції, створення на їх основі і вивчення нових простих гібридів і рекомендація кращих з них, які відповідають вимогам уточнених моделей, для подальшого випробування і впровадження у виробництво в умовах Лісостепу України. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:
- класифікувати робочу колекцію самозапилених ліній кукурудзи і виділити джерела господарсько-цінних ознак;
- визначити кореляційні зв’язки між окремими господарсько-біологічними ознаками у ліній і гібридів;
- дослідити характер успадкування господарсько-цінних ознак ліній в гібридах;
- встановити рівень екологічної адаптивності і стабільності простих гібридів в умовах Лісостепу України;
- сформулювати модель простих міжлінійних гібридів для умов Лісостепу України;
- виділити кращі гібриди, адаптовані для конкретних умов зони вирощування і дати їм господарско-біологічну оцінку.
Предмет дослідження. Особливості прояву гетерозису в різних господарсько-цінних ознаках залежно від генотипу вихідних ліній та умов вирощування їх гібридного потомства.
Об’єкт дослідження. Кращі самозапилені лінії вітчизняної і зарубіжної селекції та створені на їх основі прості гібриди.
Методи досліджень. Візуальна оцінка за фенотипом. Аналіз варіювання і кореляції господарсько-цінних ознак. Оцінка адаптивної і комбінаційної здатності в системі діалельних схрещувань, виділення кращих ліній і гібридних комбінацій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні особливостей характеру успадкування господарсько-цінних ознак, їх взаємозв’язків та прояву гетерозису за цими ознаками у міжлінійних простих гібридів кукурудзи, що визначають рівень їх адаптивності до несприятливих факторів середовища; визначенні селекційної цінності вивчених ліній і їх гібридів; створенні восьми нових перспективних ранньостиглих і середньоранніх гібридів та в удосконаленні їх моделей з підвищеним рівнем адаптивності до умов Лісостепу України.
Практичне значення одержаних результатів. Виділені самозапилені лінії (ЛВ 4, ГК 26, УМ 331, УМ 337, УМ 316, ЧК 62, ЧК 73, ДК 373, F 115, Р 346) з комплексом цінних господарських ознак, на основі яких створено ранньостиглі і середньоранні гібриди, що значно перевищують стандарти за врожайністю зерна, адаптивністю до умов середовища та іншими важливими показниками. Рекомендовані моделі простих гібридів для використання в практичній селекції і на їх основі нові гібриди для подальшого вивчення і впровадження у виробництво.
Особистий внесок здобувача. Автор брав безпосередню участь в плануванні та закладанні досліду, проводив дослідження за темою дисертаційної роботи в польових і лабораторних умовах, здійснював обробку експериментальних даних, узагальнення результатів досліджень, формулювання висновків та рекомендацій, підготовку до публікації наукових праць.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації щороку (1999-2001) обговорювались на засіданнях лабораторії селекції і насінництва кукурудзи Уманської державної аграрної академії, науково-практичних конференціях Уманської державної аграрної академії (УДАА) в 2000 – 2001 рр. та у Львові на Міжнародній науково-практичній конференції: “Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття” (18 – 21 вересня 2001 року).
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в шести наукових працях, чотири з яких є
Фото Капча