Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Удосконалення моделей простих міжлінійних гібридів кукурудзи, адаптованих до умов лісостепу України

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Примітка: r = 0, 25-0, 99 і r =0, 31-0, 99 достовірні відповідно на рівні 0, 95 і 0, 99.

 
Вплив погодних умов у пунктах випробування виявився визначальним в успадкуванні ознак батьківських форм в гібридах (табл. 3). Найбільша різниця у величині коефіцієнтів кореляцій спостерігалась в УДАА у 2000 році і у МДАТ – у 2001. У першому випадку сильні кореляційні зв’язки на високому рівні ймовірності вказують на добре успадкування таких ознак як: тривалість першої та другої половини вегетаційного періоду, висота рослини та закладання нижнього господарсько-придатного качана, кількість листків на основному стеблі. На середньому рівні, також за високої достовірності, проходить успадкування збиральної вологості зерна та виходу зерна з качанів. У другому випадку (МДАТ – 2001) величина коефіцієнтів кореляції значно зменшилась і засвідчує лише добре успадкування на середньому рівні повної тривалості вегетаційного періоду і кількості листків на основному стеблі.
 
Таблиця 3
Кореляційні зв’язки між господарсько-цінними ознаками гібридів і їх батьківських форм (УДАА – МДАТ, 2000 – 2001 рр.) 
Корелюючі ознаки №
п\п Коефіцієнти кореляції, r
УДАА МДАТ
2000 2001 2000 2001
Кількість днів від сходів до: цвітіння качанів
повної стиглості 1 0, 74 0, 48 0, 71 0, 26
2 0, 72 0, 65 0, 09 0, 48
Висота, см рослини
прикріплення качана 3 0, 59 0, 48 0, 12 0, 13
4 0, 65 0, 31 0, 56 0, 25
Кількість листків на основному стеблі 5 0, 78 0, 48 0, 66 0, 57
Вологість зерна при збиранні 6 0, 47 0, 41 0, 48 0, 19
Вихід зерна з качанів 7 0, 47 0, 22 0, 12 0, 11
Урожайність 8 -0, 13 0, 59 0, 49 0, 32
Примітка: r = 0, 25-099 і r = 0, 31-0, 30 – достовірні відповідно на рівні 0, 95 і 0, 99.
 
Вивчення кореляційних залежностей не дає повної уяви про те, на які із ознак в найбільшій мірі діє гетерозис і як часто. З’ясування цього питання створює передумови для більш осмисленого підходу до підбору пар і підвищенню ймовірності прогнозування результатів схрещувань.
Оцінку прояву цінних ознак в простих гібридах першого покоління (F1) ми проводили за допомогою коефіцієнта ступеня фенотипового домінування (hp), який визначали за формулою Г. М. Бейла, Р. І. Аткінса (1965). При цьому основну увагу було приділено аналізу таких ознак, як: загальна тривалість вегетаційного періоду, висота рослини та прикріплення нижнього качана, вихід зерна з качанів та урожайність зерна.
Проведені дослідження дали змогу встановити, що наддомінування скоростиглості з найбільшою ймовірністю відбувається при схрещуванні між собою ранньостиглих ліній (РР), середньоранніх (СРСР) та середньопізніх з середньоранніми (СПСР) – відповідно з частотою 41, 7, 41, 9 і 50, 0%. При схрещуванні ранньостиглих самозапилених ліній з середньоранніми (РСР і СРР) і останніх з середньопізніми (СРСП) успадкування переважно проходить за принципом часткового домінування скоростиглості з ймовірністю відповідно 41, 7 – 45, 8 та 43, 8%.
Не дивлячись на контрастність прояву висоти рослин у вихідних батьківських форм встановлені коефіцієнти ступеня домінування вказують на те, що успадкування цієї ознаки відбувається за типом наддомінування високорослості (залежно від року проведення досліджень і пункту випробування селекційного матеріалу – 94, 4-100%).
Подібним чином проявляється дія гетерозису на висоту прикріплення нижніх господарсько-придатних качанів та урожайність зерна. Так, із 72-ох гібридів, які випробовувались у двох, пунктах лише дві комбінації мали від’ємний гетерозис і чотири – проміжний тип успадкування (hp = 0), інші ж гібриди успадковували висоту закладання качана за типом часткового (1, 4-6, 9%), повного (0 – 8, 3%), або наддомінування (88, 9 – 100%).
Прояву негативного гетерозису (hp < 0) при успадкуванні урожайності зерна в нашому досліді виявлено не було При випробуванні простих гібридів в умовах Маслівського державного аграрного технікуму Київської області успадкування відбувалося стовідсотково за типом наддомінування урожайності, а в умовах Уманської державної аграрної академії Черкаської області – на рівні 95, 8 – 98, 6%.
При успадкуванні виходу зерна з качанів спостерігалась загальна тенденція домінування батьківських форм з високим виходом зерна. Так, в середньому по роках і пунктах випробування доля успадкування виходу зерна за проміжним типом (hp = 0) становила 3, 5%, відхилення від цього показника в бік домінування високого виходу зерна становило 78, 2%, а середнього – 18, 3%. Також нами було встановлено, що для отримання простих гібридів з високим виходом зерна, в умовах Лісостепу України, при підборі пар для схрещування в якості батьківської форми перевагу слід віддавати лінії з кращим вираженням цієї ознаки. За нашими даними шанс отримання гібридів із наддомінуванням низького відсотку виходу зерна з качанів зменшується приблизно на 14% і навпаки, високого – зростає на 9%.
5. РІВЕНЬ АДАПТИВНОСТІ САМОЗАПИЛЕНИХ ЛІНІЙ І ПРОСТИХ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ДО УМОВ ВИРОЩУВАННЯ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Для встановлення істотності внеску генотипів, середовищ та ефекту взаємодії між ними у фенотипову мінливість популяції використовували двофакторний дисперсійний аналіз. Отримані дані показали, що на фенотиповий
Фото Капча