Удосконалення моделей простих міжлінійних гібридів кукурудзи, адаптованих до умов лісостепу України

Аналізуючи вологість зерна при збиранні за середніми двохрічними даними по пунктах випробування, легко встановити незначну різницю між цими показниками, яка знаходиться в межах 0, 4 – 2, 9% вологості, або 1, 5 – 9, 8% відхилення. Співставивши аналогічним чином відхилення середньої тривалості вегетаційного періоду за два роки випробувань гібридів бачимо, що воно становить 12, 5 – 24, 5 днів, або 9, 8 – 21, 5% відхилення. Це вказує на більш значну варіацію останньої ознаки і її сильнішу залежність від умов вирощування гібридів у порівнянні із вологістю зерна при збиранні. Тісний кореляційний зв’язок між вищезгаданими ознаками (r = 0, 46 – 0, 73) по роках і пунктах випробування свідчить про доцільність використання для класифікації гібридів за ранньостиглістю такої ознаки, як вологість зерна при збиранні врожаю.

Проведені нами спостереження за інтенсивністю листкоутворення підтверджують дані літератури про те, що дана ознака рослин кукурудзи найменше піддається впливу погодних умов і є важливим критерієм для визначення скоростиглості гібридів і інших форм кукурудзи. На нашу думку, для більш точного визначення скоростиглості рослин кукурудзи необхідно враховувати комплекс таких ознак, як кількість днів від сходів до повної стиглості зерна, вологість зерна при збиранні врожаю і кількість листків на основному стеблі.

Отримані нами дані підтверджують також свідчення інших дослідників про чутливість висоти рослин і закладання качанів до погодних умов, зокрема до вологозабезпечення. Високе прикріплення господарсько-придатних качанів від поверхні ґрунту (більше 70 см) у виділених нами простих гібридів, вказує на придатність їх до механізованого збирання.

Одним із найцінніших господарських показників створюваних гібридів є їх урожайність. Вивчення прояву цієї ознаки протягом двох років в різних пунктах випробування виявило істотну її залежність від умов середовища. За середніми двохрічними даними, найвищу урожайність в умовах Київської області (МДАТ) забезпечив простий середньоранній гібрид № 44 – 0, 86 т\га, який в Черкаській області (УДАА) за величиною врожаю посів четверте місце із загальної кількості випробуваних гібридів. Рекордною урожайністю зерна в цьому пункті відзначилися гібридні комбінації №№ 70 і 47. Отримані дані показують, що виділені нами кращі прості гібриди за ознакою “урожайність сухого зерна” значно перевищують обидва стандарти.

Нами також вивчалась стійкість нових міжлінійних гібридів до збудників сажкових хвороб і пошкодження до кукурудзяного метелика. Проведені нами обліки і спостереження не виявили суттєвого ураження і певних закономірностей прояву вищезгаданих хвороб у досліджуваних гібридних комбінацій. Протягом 2000 – 2001 років в обох пунктах випробування було виявлено всього 12 випадків незначного (0, 7 – 3, 4%) ураження гібридів збудником летючої сажки.

Ураження рослин пухирчастою сажкою відбувалась з дещо вищою інтенсивністю, але також на невисокому рівні (0, 7 – 8, 4%). Необхідно відмітити, що жоден із випробуваних гібридів не уражувався вищезгаданими збудниками сажкових хвороб в обидва роки проведення досліджень, тому отримані дані слід розглядати, як попередні. Для більш об’єктивної оцінки новостворених генотипів необхідно продовжити дослідження протягом більш тривалого проміжку часу.

Стійкість виділених нами простих гібридів до кукурудзяного метелика змінювалась по роках випробування в умовах УДАА від дуже високої до середньої, а у МДАТ – від середньої до дуже низької. Це призвело до суттєвого зменшення врожаю зерна у останньому пункті, яка в середньому по досліду становила 53, 3%, що, майже, пропорційно різниці у пошкодженні рослин в цих зонах. Отже, отримані нами результати підтверджують дані інших дослідників про те, що втрати урожаю від пошкодження рослин гусеницями кукурудзяного метелика в окремі роки можуть становити від 20 до 50%. Найвищою стійкістю до цього шкідника характеризувались середньоранні гібриди № 54 і 65, які по відношенню до середньораннього стандарту, Ювілейний 70МВ, уражувались відповідно на 13, 5 і 12, 5% менше. Всього вісім із десяти виділених нами простих гібридів характеризувались вищою стійкістю до кукурудзяного метелика, у порівнянні з районованими стандартами.

Уточнені моделі простих міжлінійних гібридів кукурудзи для умов Лісостепу України. Уточнення деяких визначальних показників (cуми активних температур, необхідних для повного дозрівання зерна, загальної тривалості вегетаційного періоду гібридів, величини їх урожаю при вологості зерна 14%, густоти стояння рослин на одному гектарі посіву) у раніше створених моделях ранньостиглих і середньоранніх гібридів (табл. 6) зумовлене узагальненням результатів багаторічної попередньої роботи лабораторії селекції та насінництва кукурудзи (під керівництвом доктора с. -г. наук, професора І. П. Чучмія) Уманської державної аграрної академії у співпраці з Маслівським державним аграрним технікумом (селекціонер доктор біол. наук В. С. Борейко) та нещодавно отриманих даних (запропонованих у цій праці).

 

Таблиця 6

Уточнені моделі ранньостиглих і середньоранніх простих гібридів кукурудзи для умов Лісостепу України

Ранньостиглі гібриди Середньоранні гібриди

1. ФАО 150-200. Гарантоване дозрівання при середній сумі активних температур (вище 100С) 2000-2200? С. Тривалість вегетаційного періоду від сходів до повної стиглості 115-120 днів. Кількість листків на основному стеблі 14-16. Вологість зерна при збиранні 25-27%. Для створення ранньостиглих гібридів рекомен-дуються вивчені нами лінії ЧК73, Бг1081, ДК165ВМ. 1. ФАО 201-300. Гарантоване дозрівання при середній сумі активних температур (вище 100С) 2300-24000С. Тривалість вегетаційного періоду від сходів до повної стиглості 125-130 днів. Кількість листків на основному стеблі 17-18. Вологість зерна при збиранні 26-28%. Для створення середньоранніх гібридів рекомен-дуються