Удосконалення моделей простих міжлінійних гібридів кукурудзи, адаптованих до умов лісостепу України

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація виконана на 173 сторінках машинописного тексту, включає 42 таблиці, 6 рисунків і 16 додатків. Складається із загальної характеристики роботи, вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій селекційній практиці, списку джерел літератури, який нараховує 159 найменувань, з них 21 іноземних авторів.

 

 

1. Проблема створення та УДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ простих МІЖЛІНІЙНИХ гібридів кукурудзи і шляхи її вирішення (огляд літератури)

В розділі наводиться огляд праць вітчизняних та зарубіжних вчених щодо вивчення проблеми створення та використання високоврожайних простих гібридів кукурудзи адаптованих до умов зони вирощування. Сформульована необхідність проведення досліджень в цьому напрямку.

2. УМОВИ, МАТЕРІАЛ І методика ДОСЛІДЖЕНЬ

Для вирішення поставлених завдань по темі дисертаційної роботи дослідження проводили протягом 1999 – 2001 років на селекційні ділянці кафедри генетики, селекції та насінництва Уманської державної аграрної академії (УДАА), яка розташована в західній частині Черкаської області і згідно з природнокліматичним районуванням відноситься до Маньківського природно-сільськогосподарського району, середньодніпровсько-бугського округу Правобережної Лісостепової провінції України та в Маслівському державному аграрному технікумі (МДАТ) Миронівського району Київської області.

Ґрунти селекційної ділянки Уманської державної сільськогосподарської академії відносяться до чорноземів опідзолених малогумусних важкосуглинкових. Вони відзначаються невисоким вмістом гумусу (3, 31% в орному, 0 – 30 см шарі) і мають грудкувато-пилувату структуру. За вмістом рухомих форм фосфору і калію ґрунт належить до групи середньозабезпечених (80 – 130 мг/кг ґрунту), а за вмістом легкогідролізованого азоту – до слабко забезпечених (100 мг/кг) і має слабко кислу, близьку до нейтральної реакцію ґрунтового розчину (рН 6, 5 – 6, 7) та високу водопроникність з незначною водооб’ємною силою.

Основний масив землекористування Маслівського ДАТ розташований в умовах широкохвилястого та слабкохвилястого рельєфу з відсутністю поверхневого стоку і глибокими підгрунтовими водами. Переважаючим типом ґрунтів є чорноземи глибокі малогумусні крупнопилувато-легкосуглинкові. Характерним для яких є високий вміст гумусу і відсутність чіткого розподілу профілю на генетичні горизонти. Морфологічні ознаки такі: гумусовий горизонт (0 – 39 см) темно-сірий, пилувато-грудкуватий, рихлий, в підорній підошві пластичний, більш ущільнений. Профіль за механічним складом однорідний. Внаслідок близького залягання карбонатів кальцію реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6, 8 – 6, 9). Запас поживних речовин у ґрунті високий.

Значна мінливість погодних умов у роки проведення досліджень, особливо на етапах органогенезу кукурудзи, дозволила отримати дані, що характеризують реакцію нових простих гібридів кукурудзи на зміну умов вирощування.

Матеріал дослідження. Для проведення наших досліджень, в якості вихідного матеріалу, були використані 17 елітних самозапилених ліній кукурудзи вітчизняної та зарубіжної селекції з контрастними господарсько-цінними ознаками і різною скоростиглістю.

Головну увагу при вивченні вихідного матеріалу приділяли таким ознакам як ранньостиглість, продуктивність і окремі елементи продуктивності, холодостійкість, реакція на умови вирощування, стійкість до шкідників і хвороб, придатність до механізованого збирання, комбінаційна та адаптивна здатність, а також характер успадкування основних господарсько-цінних ознак у їх гібридному потомстві.

Використовуючи кращі зразки колекції, в якості батьківських компонентів для схрещування, нами створено ряд високопродуктивних гібридів, які проходять в даний час випробування у різних грунтово-кліматичних умовах.

Методика досліджень. У дослідженнях застосовували загальноприйняту для даної зони технологію вирощування кукурудзи. Дослід було закладено на високому фоні мінеральних добрив (N136 P126 K120) і густоті рослин 80 тис. рослин на гектар. Посів проводили в оптимальні для зони строки. Гібриди F1 і вихідні батьківські форми висівали вручну пунктирним способом з міжряддям 70 см. Ділянки двохрядкові по 20 рослин в рядку, облікова площа 5 м2. Варіанти в досліді розміщували методом рендомізованих блоків в триразовій повторності. На ділянках проводилась боротьба з бур’янами шляхом внесення гербіциду харнес і ручного прополювання з одночасним формуванням густоти рослин.

Господарські, біологічні та морфологічні ознаки кукурудзи вивчали згідно рекомендаціям, викладених у “Методиці державного сортовипробування сільськогоспо-дарських культур” (1989) та “Методиці польових дослідів з кукурудзою” (1980).

Оцінку селекційного матеріалу на стійкість до шкідників і хвороб проводили в умовах природного фону за методикою Н. А. Вилкової, В. Г. Іващенка, А. Н. Фролова та ін. (1989).

Аналіз загальної (3КЗ) та специфічної (СК3) комбінаційної здатності інбредних ліній за ознакою “урожай сухого зерна“ в системі діалельних схрещувань проводили за методикою Гріффінга (модель 1, метод 4) в модифікації Н. П. Літуна та Н. В. Проскуріна (1992).

Оцінку параметрів адаптивної здатності і стабільності новостворених простих гібридів вивчали за методикою А. В. Кільчевського та А. В. Хотильової (1985).

Ступінь фенотипового домінування (hp) при успадкуванні господарсько-цінних ознак самозапилених ліній гібридами F1 визначали за формулою Г. М. Бейла, Р. І. Аткінса (1965).

Математичну обробку експериментальних даних здійснювали за методами дисперсійного, кореляційного та регресивного аналізів, викладених Б. С. Доспєховим (1985) та В. Ф. Мойсейченком і В. О. Єщенком (1994) з використанням персонального комп’ютера.

 

 

3. ВИВЧЕННЯ СЕЛЕКЦІЙНОЇ ЦІННОСТІ НОВОГО ВИХІДНОГОМАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ПРОСТИХ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ

Вивчення колекції інбредних ліній за основними біологічними і господарсько-цінними ознаками, яке проводилось нами у двох пунктах випробування, протягом 1999-2001 років в УДАА і в 2000-2001рр. – у МДАТ, мало подвійну мету: здійснити селекційну оцінку ліній і отримати прості гібриди інтенсивного типу від схрещування батьківських форм з можливо