Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Українські політичні середовища Галичини у ставленні до Польщі (1925 – 1932 рр.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
 
ФЕДИК Іван Ігорович
 
УДК – 9 (477. 8) «1925-1932»
 
УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ СЕРЕДОВИЩА ГАЛИЧИНИ У СТАВЛЕННІ ДО ПОЛЬЩІ (1925 – 1932 рр.)
 
07. 00. 01 – Історія України
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
 
Львів – 1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Львівського державного університету імені Івана Франка. 
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор КОНДРАТЮК Костянтин Костянтинович, завідувач кафедри новітньої історії України Львівського державного університету імені Івана Франка.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор СЛИВКА Юрій Юрійович, завідувач відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, м. Львів 
Кандидат історичних наук, доцент ЗАЙЦЕВ Олександр Юрійович, доцент кафедри історії України Українського державного лісотехнічного університету. 
Захист відбудеться 12 жовтня 1999 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 35. 051. 12 у Львівському державному університеті імені Івана Франка (м. Львів, 290602, вул. Університетська, 1). 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Інтегрування України в Європу та загальноєвропейські структури є неможливе без означення взаємовідносин із Польщею, чия історична доля переплетена з життям українського народу в минулому. У наш час актуальним є об'єктивне вивчення усього комплексу українсько-польських стосунків в історичному аспекті, що допоможе врахувати попередній досвід стосунків між нашими народами, необхідний для прогнозування майбутніх взаємовідносин між двома державами. У цьому контексті окремого всебічного дослідження вимагає проблема ставлення до Польщі та польської влади українських політичних середовищ, які виникали у 20-х – 30-х роках ХХ ст. на тих українських землях, що входили до складу Польщі, і які значно впливали на політичне життя загалом. В українській історичній науці є чимало досліджень, присвячених діяльності та формуванню різних політичних партій та громадських об'єднань, які діяли на теренах польської держави, однак проблема ставлення їх до Польщі як фактор, що визначав їхню стратегію і тактику, а також впливав на широкий український загал, не була предметом окремого вивчення. З огляду на це, є наукова необхідність, спираючись на фактологічний матеріал, історичні документи, позбувшись ідеологічних стереотипів та нашарувань комуністичної догматики, що були характерні для радянської історіографії, проаналізувати динаміку ставлення українських політичних утворень до Польщі, до діяльності польських чинників, до політики польської держави щодо українського населення. У роботі застосовано системний підхід, який передбачає висвітлення проблеми ставлення до Польщі різних за політичним спрямуванням та орієнтацією українських течій, що значно підсилює актуальність теми. 
Предметом наукового дослідження є: 1) ставлення українських політичних середовищ до самого факту окупації Польщею українських земель; 2) політична оцінка діяльності польської влади щодо українського громадянства та виявлення різними за політичною орієнтацією партіями і організаціями спільних тенденцій у формуванні позицій щодо Польщі; 3) відношення українських політичних середовищ до Польщі як фактор впливу на свідомість українського загалу; 4) розвиток ставлення українських політичних формувань до Польщі як чинник активних політичних акцій; 5) перенесення відносин українських політичних організацій та польської влади на міжпартійні та міжнаціональні зв'язки. Всестороннє висвітлення проблеми ставлення українських політичних середовищ до Польщі у 1925-1932 роках є неможливим без дослідження причинно-наслідкових зв'язків у польсько-українських стосунках даного періоду, а також факторів, які визначали ставлення тієї чи іншої політичної сили до Польщі. 
Предметом дослідження є також і методи та засоби політичної боротьби, за допомогою яких українські партії виражали своє ставлення до Польщі: віча, демонстрації, мітинги, різного типу протести, міжнародні звернення, пропагандивні заклики, пресові публікації, програмні документи, збройна боротьба та інше. 
Об'єктом наукового дослідження є усі тогочасні українські партії, які формували ставлення західноукраїнського громадянства до польської держави. 
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є: створення наукової концепції відношення українських політичних середовищ до Польщі, яке виражало політичну поведінку українців у 20-х – 30-х роках ХХ століття; означення ставлення до Польщі як наукової категорії, що лежить в основі мотивації політичної діяльності. При написанні дисертації ставилось завдання: 1) зібрати та систематизувати фактичний матеріал, подати повну та цілісну картину ставлення українських політичних середовищ до польської влади і її політики, до польської держави загалом; 2) спираючись на історичні факти, розкрити мотивацію стратегії і тактики різних партій щодо польської держави і її політичних чинників; 3) з'ясувати, як позначалася полярність «українські політичні середовища – польська влада» на суспільстві загалом і на українському громадянстві зокрема; 4) виявити політичні і соціальні причини ворожості чи співпраці українських партій та організацій і польської влади; 5) показати відмінності та спільні ознаки у ставленні до Польщі партій, які ставили перед собою різну політичну мету; 6) обгрунтувати причини політичних акцій, спрямованих проти польської держави чи на користь співпраці з нею. 
Наукова новизна результатів дослідження. У дисертації зроблено спробу проаналізувати ставлення різних політичних середовищ до окупаційної держави і її органів влади як один із визначальних чинників у мотивації політичної поведінки цих середовищ. У роботі показано, що відношення до Польщі є невід’ємним складником політичних доктрин різних за своєю суттю партій, розмежовано ставлення до Польщі як чинника політичної діяльності і ставлення
Фото Капча