УПЦ КП як реалізація принципу автокефальності в українському православ'ї

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

досі не завершене, винні не притягнуті до відповідальності.... Три останні дні у центрі Києва палає вогнище відкритого силового протистояння, пролилася кров, є важко поранені. Це – плід відсутності мирного діалогу, наслідок глухоти влади до вимог протестуючих. Суспільство наближається до межі, за якою – громадянська війна. Тому Церква закликає Президента, як главу держави, і опозицію невідкладно розпочати прямі, і що найважливіше – плідні переговори для досягнення виходу з кризи. Я звертаюся до тих, хто сьогодні стоїть по обидва боки конфлікту, до протестуючих і до озброєних представників влади, а також до тих, хто впливає на них наказами чи закликами: кожен з вас перед Богом відповідатиме за свої слова і дії, за пролиту кров і завдані каліцтва. Цієї відповідальності ніхто не уникне, від неї ніхто не буде звільнений! Категорично неприйнятними є заклики до екстремізму чи сепаратизму.... Закликаю всіх віруючих молитися за Україну, за примирення ворогуючих, подолання міжусобиці. Переконаний, що з Божою допомогою наш народ пройде випробування цих важких днів, захистить і збереже соборну, незалежну і неподільну Україну. Писання свідчить, що у правді, а не в силі – Бог. Тому правда переможе, а відповідно переможе кожен, хто стоїть на боці Божої правди. Закликаю на весь український народ Боже благословення!»[41 с. 2].

20 лютого 2014 року Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату визначив припинити поминання влади за богослужінням, «враховуючи, що державною владою не були почуті неодноразові заклики Церкви до неї не застосовувати зброю проти народу, який обрав владу для служіння собі та Україні... «. Також Синод постановив закликати владу негайно припинити застосування зброї проти українського народу та нагадати про особисту відповідальність перед Богом. Оскільки в Священному Писанні є настанова про необхідність піднесення молитви за владу, а за Конституцією України єдиним джерелом влади є український народ, постановили, на термін до наступного рішення Священного Синоду підносити молитви під час богослужіння за формулою: «за Богом бережену Україну нашу і український народ» [42 с. 4].

Величезну роль у Революції гідності відіграв Михайлівський Золотоверхий монастир. У Києві, в ніч розгрому «Беркутом» та особами в цивільному євромайдану біля сотні його учасників заховалися за мурами Михайлівського Золотоверхого монастиря, що належить до Української православної церкви Київського патріархату. Потім монастир організував в храмі тимчасовий госпіталь [43 с. 9].

У 2014 році В УПЦ КП запроваджено нову церковна нагорода – медаль «За жертовність і любов до України». Цією медаллю нагороджуватися люди, які проявили активну громадянську позицію, героїзм, самопожертву під час подій Революції Гідності, у захисті Батьківщини на Донбасі та в Криму, а також за волонтерську діяльність та допомогу Збройним силам, Національній гвардії, добровольчим батальонам та іншим військовим формуванням України [22 с. 5].

Протягом останніх місяців в УПЦ КП діє відділ соціального служіння та благодійності. Займається питаннями допомоги переселеним особам з Криму та Донбасу, військовослужбовцям та постраждалим від російської окупації. Відділу соціального служіння і благодійництва задля того, щоб ефективніше надавати Кінець форми соціальне служіння і цей відділ пов’язаний з такою відомою благодійною організацією як «Карітас Україна». За словами Предстоятеля УПЦ КП, досі лишається проблема узаконення інституту капеланства, оскільки військові священики змушені діяти поза законом, надаючи допомогу бійцям та біженцям. Допомоги вимагають військові АТО і направлення священиків йде не лише у військові частини, а й силові структури. Київський Патріархат очікує, коли Верховна Рада України прийме закон про капеланство чи військових священиків [43 с. 6].

Отже, Київський Патріархат безпосередньо надавав духовну і матеріальну підтримку під час Революції гідності. Суспільне служіння здійснював передусім через відділ соціального служіння та благодійності, опікувався наданням допомоги учасникам масових протестів. УПЦ КП підтримує євроатлантичний шлях розвитку України та її вступу у Європейський Союз.

Висновки

Українська Православна Церква Київського Патріархату утворилась шляхом об'єднання Української Православної Церкви та Української Автокефальної Церкви. Помісний Собор у Києві 1-3 листопада 1991 року засвідчив наявність усіх можливостей для буття Української Церкви: достатньої кількості єпископату, духовенства, вірних, духовних навчальних закладів і монастирів.

В своєму устрою православна церква пристосовується до державного життя того народу до якого належать її віряни. УПЦ КП має патріарший статус. Українська Православна Церква Київського Патріархату ділиться на 29 єпархій, налічує 40 правлячих та 6 вікарних архиєреїв.

Національний чинник культу допомагає віруючій людині реалізувати бажання набуття особисто для себе обіцяних віровченням ідеальних цінностей. В українському православ'ї збереглась краса Східного обряду, зокрема, мовою богослужінь є українська, або церковнослов'янська (з українською вимовою), збереглось більшість усталених молитов, обрядів і традицій. Якими користувалися українці.

Культ святих у літургійному обряді втілює ідеал християнського подвижництва та взірцевої релігійності і водночас був типовою фігурою, в якій моделювалася норма релігійно виправданої соціальної поведінки. Святі – особи, що відзначилися найвищими чеснотами християнської побожності і за життя чи після смерті були прославлені чудами. Українська Парвославна Церква Київського Патріархату канонізувала таких святих: Йова (Борецького), Йова (Княгиницького), Петро (Калнишевського), Арсенія (Мацеєвича), Меркурія Бригинського, Петра Могилу, Костянтина (Василя) Острозького, Павла (Конюшкевича), Феодосій Манявського, Ярослава Мудрого. Свято є особливий час вшанування і поклоніння Богові, Богородиці, святим, або певній церковній події.

Національно-патріотична діяльність УПЦ КП на сучасному етапі