УПЦ КП як реалізація принципу автокефальності в українському православ'ї

Помісний собор. В Українській Православній Церкві Київського Патріархату вища влада в галузях віровчення, церковного управління і церковного суду – законодавча, виконавча і судова – належить Помісному Собору Собор скликається Патріархом Київським і всієї Руси-України, а в разі його смерті – Місцеблюстителем разом зі Священним Синодом за необхідності, але не рідше як один раз на п’ять років. Помісний Собор складається з єпархіальних та вікарних архиєреїв (за своїм положенням), представників кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян, а також Вищої Церковної Ради. Помісний Собор: тлумачить вчення Православної Церкви на підставі Священного Писання і Священного Передання, на підставі постанов і правил семи Вселенських Соборів, зберігаючи єдність з Помісними Православними Церквами; вирішує канонічні, богослужбові, пастирські та інші питання, які стосуються внутрішньої чи зовнішньої діяльності, зберігаючи єдність православної віри; канонізує святих та встановлює відповідні богослужбові чинопослідування; приймає Статут про управління Української Православної Церкви Київського Патріархату та затверджує зміни і доповнення до нього, прийняті Архиєрейським Собором; затверджує постанови Архиєрейських Соборів [22 с. 45].

Органом вищої церковної влади між Помісними Соборами є Архиєрейський Собор, який слідкує за недоторканістю православного віровчення; вирішує принципові богословські, канонічні, богослужбові і пастирські питання, які стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності Церкви; піклується про українські переклади Священного Писання й богослужбових книг та їх затвердження; канонізація святих; затверджує рішення Священного Синоду про створення, реорганізацію чи ліквідацію єпархій, синодальних установ, духовних шкіл загальноцерковного призначення [9 с. 134].

Священний Синод є органом управління Українською Православною Церквою Київського Патріархату в період між Помісними та Архиєрейськими Соборами. До обов’язків Священного Синоду належить: підтримування єдності з іншими Православними Помісними Церквами; турбота про внутрішню єдність Української Православної Церкви Київського Патріархату; організація внутрішньої і зовнішньої діяльності Церкви та вирішення питань загальноцерковного значення, які в зв’язку з цим виникають; тлумачення канонічних постанов і вирішення практичних питань їхнього застосування; підготовка матеріалів до канонізації святих [22 с. 49].

Вища Церковна Рада є дорадчим органом в управлінні Української Православної Церкви Київського Патріархату. Вища Церковна Рада обговорює: питання церковно-державних відносин згідно з українським законодавством; участь мирян у церковному житті; зв’язок Церкви з громадським організаціями; участь Церкви у духовно-патріотичному вихованні в Збройних Силах України та інших силових структурах; будівництво та реставрацію храмів і монастирів; участь Церкви у суспільному житті України; співпрацю Церкви із засобами масової інформації [23 с. 6].

На сьогодні главою УПЦ КП є Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (в миру Михайло Антонович Денисенко) народився 23 січня 1929 р. в селі Благодатному Амвросіївського району Донецької області в родині робітника. 1946 р., після закінчення середньої школи, вступив до 3-го класу Одеської духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою і того ж року вступив до Московської духовної академії. Навчаючись на II курсі, 1 січня 1950 р. прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарета. У жовтні 1995 року на Всеукраїнському Помісному Соборі був обраний главою Церкви [3 с. 421].

На сучасному етапі Українська Православна Церква Київського Патріархату має доволі широку мережу інституцій, так, зокрема, поділяється на 29 єпархій – місцевих Церков, які очолюються єпархіальними архієреями – керуючими єпархіями і складаються з парафій, об’єднаних у благочиння (деканати), а також з монастирів і духовних навчальних закладів, братств, сестринств і місій, які знаходяться на території даної єпархії (Див. : Додаток 1,). Єпархії очолюються єпископами або адміністраторами та керуються Єпархіяльним Собором, який збирається раз на рік. Єпархіяльна консисторія є адміністративним центром кожної єпархії. Відповідно до цивільного законодавства України єпархія одержує юридичні права шляхом реєстрації статуту Консисторії в Державному комітеті України в справах релігій. Київський Патріархат налічує 40 правлячих та 6 вікарних архієреїв [2 с. 408].

Духовними навчальними закладами УПЦ КП є вищі і середні спеціальні навчальні заклади, які готують священнослужителів, богословів і церковних працівників. Духовні навчальні заклади перебувають під загальною опікою Патріарха Київського і всієї Русі-України, яка здійснюється через Управління духовної освіти. Канонічно духовні навчальні заклади входять в юрисдикцію того єпархіального архієрея, на території єпархії якого вони знаходяться. Нині в Українській Православній Церкві Київського Патріархату діють наступні духовні навчальні заклади: Київська православна богословська академія; Львівська православна богословська академія; Волинська православна богословська академія; Богословське відділення КПБА при Філософсько-теологічному факультеті Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича; Івано-Франківський богословський інститут; Рівненська духовна семінарія [24].

У Київському Патріархаті, зокрема, є центральні органи: видавничий відділ УПЦ КП; синодальне управління духовно-патріотичного виховання УПЦ КП у зв'язках із Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України; синодальне управління УПЦ КП у справах молоді; синодальне управління у справах освіти; сайт Управління Зовнішніх Церковних Зв'язків УПЦ КП (див. Додаток 2). Має свой