+3 8(066) 185-39-18
fуникнення нових колізій у правовому регулюванні;
3) форми: визначення правового статусу інноваційних структур, їх видів, форм тощо, має відбуватися на рівні закону, а не акта Уряду [5, с. 40].
Нова редакція Закону «Про інноваційну діяльність» має встановлювати:
- основні принципи та напрями державної інноваційної політики;
- форми участі держави й органів місцевого самоврядування в організації відповідно національної, галузевих і територіальних інноваційних систем;
- види та форми підтримки ІД та забезпечення її відповідно до суспільних інтересів шляхом встановлення вимог до результатів ІД, засобів охорони інтелектуальної власності та захисту від недобросовісної конкуренції, не лише позитивного, а й негативного стимулювання інноваційної діяльності (у формі відповідальності за порушення встановлених вимог) ;
- поняття й основні засади функціонування національної інноваційної системи, регулювання інноваційних відносин, форми та співвідношення державного регулювання та саморегулювання;
- правове становище учасників інноваційної системи: суб’єктів ІД; суб'єктів організаційно-господарських повноважень державного, комунального та приватного секторів економіки; інноваційних фінансово-кредитних установ та інших учасників інноваційної інфраструктури;
- основні види інноваційної діяльності, форми її організації та кооперації, у тому числі умови створення спеціалізованих інноваційних організацій, об’єднань суб’єктів інноваційної діяльності, що діють на засадах саморегулювання (саморегульованих організацій), можливість надання їм державою окремих регульованих функцій у сфері інноваційної діяльності;
- правовий режим об’єктів і результатів ІД;
- вимоги до договірних зв'язків у сфері ІД, порядку укладення та виконання умов договорів інноваційного характеру;
- порядок реалізації права власності на результати ІД;
- механізми захисту прав суб’єктів ІД.
Глава 34 ГК також потребує коригування і зокрема визначення поняття Національної інноваційної системи, її складу, основ правового статуту п учасників, поняття та видів ІД (комерційна і некомерційна), категорії об’єктів і результатів ІД, основних засад державного регулювання та саморегулювання інноваційних відносин, основних форм підтримки ІД, поняття та видів договорів інноваційного характеру [5, с. 41].
Отже, врегулювання відносин в сфері інноваційної діяльності потребує удосконалення нормативно-правової бази, що є одним із основоположних аспектів розвитку інноваційної діяльності, яке допоможе економіці України вийти на новий рівень розвитку, вступити в конкурентну боротьбу на ринку товарів та послуг із високотехнологічною, продуктивною технологією.
Висновки
У сучасному світі головним фактором виробництва та забезпечення конкурентоспроможності підприємства є впровадження інновацій.
Інновації забезпечать високий економічний розвиток економіки країни та покращить добробут населення. В результаті цього необхідно визначити яку роль в економіці відведено інноваціям.
В результаті написання даної курсової роботи були виконані наступні завдання:
1. Визначено сутність інновацій як об’єкту управління. Розуміння інновацій у кожному поколінні змінюється (технологія, процес, продукція управління), і змінюється розуміння, що потрібно ввести нового в організацію підприємства для того, щоб покращити його роботу. Практичне використання новації з моменту її виробництва та розповсюдження як нових продуктів або послуг є нововведенням (інновацією). Під новацією розуміють новий порядок, новий звичай, новий метод, винахід нове явище (відкриття).
2. Для того щоб підприємство інноваційно розвивалось, потрібно мати організаційно-економічний механізм розвитку інновацій для підприємства, який забезпечить стабільний розвиток підприємства. Формування інноваційного середовища є складним процесом для будь-якої галузі. Подолання технологічного відставання підприємств в короткострокові перспективі зумовлює необхідність формування цілісної системи складових, нових системних підходів щодо розвитку підприємництва в науково-технічній сфері, освоєння інновацій у виробництво, тобто організаційно-економічного механізму розвитку інноваційних процесів.
3. Проаналізувавши рентабельність підприємств Вінницької області можна сказати про те, що не кожне підприємство може дозволити собі впроваджувати інновації за такого низького одержання прибутку, адже, щоб впровадити будь-які інновації потрібні кошти, а при низькій рентабельності підприємств Вінницької області тільки одиниці можуть позволити собі таку розкіш, як впровадження інновацій.
4. Проведено аналіз інноваційної діяльності підприємств Вінницької області за 2011-2013 роки. Вінниччина має багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце, в якому займають харчова галузь, електроенергетика, і металообробка. Основний напрямок інноваційної діяльності – це розробка і впровадження у виробництво нових технологічних процесів та впровадження інноваційних видів продукції.
Протягом останніх трьох років (2011-2013) інноваційною діяльністю в промисловості займалось 72 підприємства, з яких майже 78% яких придбали машини, обладнання та програмне забезпечення, 22, 2% підприємств займались навчанням та підготовкою персоналу, 16, 7% – здійснювали внутрішні НДР.
5. Визначено фактори та їх вплив, які впливають на розвиток інноваційної діяльності, серед них такі: зменшення обсягів випуску інновацій; скорочення робочих місць; відтік наукових кадрів; зниження рівня наукового потенціалу; погіршення якості інновацій; зменшення обсягів збуту; відсутність коштів для здійснення інновацій; зниження рівня інноваційно-інвестиційної діяльності
6. Досліджено вплив обсягу реалізованої інноваційної продукції на результативність інноваційної діяльності. Проведенні дослідження показують, що існує пряма залежність між кількістю науковців та обсягом реалізованої інноваційної продукції, так як саме науковці розробляють інноваційну продукцію. Також спостерігається пряма залежність між кількістю підприємств, що впроваджували інновації та обсягом реалізованої інноваційної продукції тому, що саме ці підприємства реалізовують інноваційну продукцію.
7. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення інноваційної діяльності. Визначено шляхи покращення інноваційного законодавства для більш сприятливого розвитку інноваційного клімату в Україні та Вінницькій області. Правове регулювання інноваційних відносин відіграє важливу роль, у розвитку інновацій, тому його удосконалення покращить економічний розвиток у нашій країні.
Список використаних джерел