Управління та організація природоохоронної діяльності на Луцькій нафтоперегонній станції

Оцінка промислово-урбаністичних територій полягае у визначенні сили антропогенного впливу на природу. В основу оцінки покладено число жителів, що проживають на цій територіі:

Більше 1 млн. – найбільш сильний (5 балів)

500 тис – 1 млн – дуже сильний (4 бали)

250 тис – 500 тис – сильний (3 бали)

100 тис – 250 тис – значний (2 бали)

20 тис – 100 тис – послаблений (1 бал)

меньше 20 тис – слабкий (0 балів)

Крім цього необхідно враховувати фонові концентраціі і при необхідності вводити поправку в показниках шкідливості промисловості. В м. Луцьк проживае 300 тис. чоловік, тому антропогенний вплив оцінюеться як значний.

Оцінка с\г земель проводиться за М. М. Губановим. Основою с\г виробництва служать землі (грунтово-рослинний покрив). Від стану грунтів залежить продуктивність с\г угідь. Для оброблюваних земель збереження і підвищення родючості грунтів – основна найголовніша задача охорони природи. Відрізняють такі типи використання с\г земель:

Зрошувально-землеробський – використання земель являе собою найбільш трансформовані агроландшафти природно-технічні системи, що керуються людиною.

Землеробський – оброблювальні неполивні землі складають основний фонд трансформованих ландшафтів. Основними критеріями природоохоронноі оцінки окремих земель служать стійкість їх до єрозіі і дефляціі.

Для данного басейну характерний землеробський тип використання с\г земель. На територіі басейну наявні осушувальні та осушувально-зволожувальні меліоративні системи, які розміщені переважно в заплавах річок. Осушувальні системи необхідно реконструювати в осушувально-зволожувальні. Це викликано як необхідністю підприемств оптимального водного режиму в посушливі роки, так і зниженням рівня грунтових вод в результаті зміни клімату і антропогенноі діяльності (людина останнім часом все більше порушуе гідрологічний і гідрогеологічні режими території).

Також необхідно провести оцінку с\г сіно-косовищних земель. Природна рослинність лісова, лучна, степова, болотна має вирішальне значення в охороні природи. Сінокоси і пасовища в сільському господарстві представлені нелісовими ландшафтами з природною рослиністю чи рослинністю, що розвиваеться як природна. Тому основою для оцінки повині в першу чергу служити природні властивості, на сам перед природна стійкість, яка різна для разглядаємих типів використання сіно-пасовищних земель. Виділяють наступні типи: лучно-сінокосний і пасовищно-тваринницький.

При лучно-сінокосному типі використання територій, центральне місце займають високоврожайні заплавні луки. Ландшафти заплав і річок відрізняються підвищеною сприятливістю для розвитку рослинності, але в той же час ці ландшафти дуже динамічні і достатньо вразливі, внаслідок великоі залежності від зміни водного режиму, впливу водних мас і інших факторів. Вони залишаються одним із останніх резервів природної флори.

Лучно-сінокосний тип використання територій характерний і для данного басейну. Тут луки потребують мінімально- необхідної ступені охорони (1 бал). Проте в результаті зниження РГВ може докорінно змінитись видовий склад цих територій Тому необхідно оптимізувати РГВ в першу чергу на заболочених землях, які піддаються осушувальним меліораціям, шляхом перетворення цих меліоративних систем в системи двосторонньої дії, а також обгрунтованим відборомповерхневих і підземних вод та доцільним гідротехнічним будівництвом.

Оцінка лісогосподарських територій здійснюеться за такою послідовністю:

1. Промислово-лісогосподарський тип

2. Водо- і грунтозахистний тип

3. Санітарно-гігіенічний тип

4. Рекреаційний тип

Промислово лісогосподарський тип використання територій повинен оцінюватись по стійкості ландшафтів і степені антропогенного впливу.

Водо- і грунтозахистний тип – ліс є обектом, що охороняеться і повинен оцінюватись по стійкості ландшафтів і степені освоення прилеглих територій.

Санітарно гігіенічні і рекреаційні типи використання лісових територій повині оцінюватись головним чином за ступенем антропогенного навантаження.

На територіі данного басейну наявні всі чотири типи лісогосподарського використання територіі. Так в районі населенного пункту з Пн. Зх. на Пд. Сх. від нього переважае промислово лісогосподарський підтип, узагальнена оцінка охорони якого – 3 бали. На вододілах і схилах переважають ліси водо- і грунтозахистного типу, оцінка – 3 бали. По близу населенних пунктів переважають ліси рекреаційного та санітарно-гігіенічного типів, оцінка необхідного рівня охорони яких – 3 бали (для лісів не лісових зон). Оцінка природних ланшафтів за В. В. Масленіковою здійснюеться за рівнями охорони. Необхідно оцінити болотні масиви, долини річок, обєкти ПЗФ.

Серед перезволожених природних ландшафтів найбільш розповсюджені болотні. Вони являють собою спецефічну територію обєктів, що потребують охорони. Основою болотних систем є торфонакопичення, у випадку припинення цього процесу болото перестае існувати як таке. Руйнування болота відбуваеться в двох випадках:

1. При значному знижені РГВ.

2. При перезволоженні.

По області спостерігаеться зниження РГВ на 1-2 м, що може призвести до пошкодження комплексів боліт. До підвищеного рівня охорони слід відносити лісові болота в зоні перемінного зволоження і болота в лісостепу (2 бали).

Грунти заплавних і дельтових ландшафтів дуже відрізняються від грунтів прилягаючих надзаплавних терас і вододілів. Важливою їх особливістю є їх природня родючість, яка обумовлена стійкою забезпечіністю вологою і елементами живлення. Їх оцінка аналогічна оцінці заплав лучно-сінокосного підтипу, тобто для басейну вона мінімально-необхідна (1 бал).

 

 

Планування перш за все передбачае конкретезацію цілей управління в системі показників соціально-господарської діяльності підприемства: розробку стратегії і тактики діяльності; розробку змісту та послідовності дій для досягнення цілей