Управління та організація природоохоронної діяльності на Луцькій нафтоперегонній станції

Види планування: довгострокове (більше 5 років), середньостокове (від 1 до 5 років), короткострокове (до 1 року), оперативне (на квартал, декаду).

За масштабами планування поділяеться: загальне планування (організація), планування в галузях діяльності. Промислові обєкти підлягають перевірці не меньше як 2 рази на рік, перевірка решти обєктів може здійснюватися раз в 2-3 роки. По обсягу висвітлювання питань в ході перевірок, вони поділяються на повні, цільові, оперативні. Повні перевірки – в ході яких висвітлюються всі питання природоохоронної діяльності обєктів. Цільові перевірки – в ході яких висвітлюються тількі окремі питання природоохоронної діяльності, такі як стан виконання природоохоронної діяльності з охорони НПС, припис контролюючих органів, стан експлуатаціі очисного обладнення, стан обліку викидів і скидів забруднюючих речовин у НПС. Оперативні перевірки – в ході яких висвітлюються тількі ті питання, по яким отримані завдання від інспекціі, вищіх органів і т. д. Повні і планові перевірки плануються виходячи з нормативних витрат часу, а оперативні здійснюються одноразово по спец завданням. В разі необхідності можуть проводитись комплексні перевірки із залученням зацікавлених сторін. Для Луцького АТП вибираемо повні перевірки, в ході яких висвітлюються всі питання природоохоронноі діяльності, здійснюються 2-3 рази в рік.

4. 1. Водні ресурси. Відносно високе зволоженя територіі району, зумовлене не стільки високою кількістю атмосферних опадів, скільки досить стабільним переваженням опадів над випаровуванням у сприятливих умовах рівнинного рельефу є одним із вирішальних факторів, формування стоку і різноманітностьі джерел живлення, представлених чисельними ріками, каналами, природними та штучними водоймами, болотами, які підкоряючись структурно-геологічним особливостям територіі, набувають субширотного напрямку. Завод розташований поблизу р. Стир у її середній течіі. Живлення р. Стир визначаеться як змішане з перевагою снігового. Підземними водами формуеться лише 8-20% річного стоку. Важливе місце в живлені річки займають дощові води, частка яких у формуванні поверхневого стоку змінюються у різні роки. У річному ході рівнів води на річці практикуеться певна закономірність: інтенсивне підняття рівнів води на весні (під час повені) змінюеться помітним їх рівнем влітку та взимку (межень), причому рівні зимової межені майже завжди встановлюють вище ніж влітку. Меженний хід рівнів перериваеться короткочастним підняттям під час літніх та осінніх дощових паводків. Луцьке АТП використовуе 0, 15 млн. куб. м. води за рік, з них на виробничі потреби 0. 15 млн. куб. м. за рік, на питі потреби – 0. 004 млн. куб. м. за рік. Джерелом водопостачання є річка і артезіанська свердловина. Луцьке АТП скидае у водойму 1. 01 млн. куб. м. за рік, з них 1. 01 куб. м. за рік – недоочищених, чистих не скидає зовсім. Спричиняе біологічне забруднення поверхневих вод. Основними забруднювачами поверхневих вод виступають побутові стоки, нафтопродукти. Біологічне забруднення води може стати джерелом єпідеміі холери, черевного тифу та інших кишкових кахворювань, а також призводить до утворення різних вірусних інфекцій. В стічних водах підприемства містяться такі забрудюючі речовини: БСК – 20 т/рікНафтопродукти – 10 т/рікЗавислі речовини – 20 т/рікСтупінь біологічного забруднення характеризуеться трьома основними показниками: – Кількість кишкових паличок на 1 л. води;

– БСК показуе, яку кількість потребують мікроорганізми для переробки всіеї органічної речовини, що підлягае розчиненню; – Наявністю розчиненого кисню у воді. В залежності від спеціалізаціі конкретнго підприємства та домінуючого характеру забруднення стічних вод створюються очистні споруди. Зважаючи на призначення ціеі роботи, ми небудемо зупинятись на характеристиці конструктивних особливостей різноманітних очистних споруд. Можимо зауважити, що очистка стічних вод є одніею з найголовніших екологічних проблем сучасності, що повязуеться як з умовами поділу очищених вод на категоріі так і досить швидким «старінням» і переважанням очисних споруд. Одним із найголовніших недоліків в раціональному використанні водних ресурсів є порушення систем обліку споживання води на підприємстві. Через відсутність водовимірювальних пристроїв Луцьке АТП використовуе воду на свій розсуд, не завжди дотримуючись норм водокористування.

Так як джерелом водопостачання є артезіанська свердловина, тому потрібно оформити акт або мати ліцензію на буріння свердловин.

В документаціі підприемства повина бути в наявності проектно-технічна документація про очистні споруди, затверджені ліміти, ГДС, при необхідності ТПС.

Передбачаеться введення первинного обліку очистних вод та статистичної звітності.

На підприемстві доцільно запланувати:

1. Введення нормативно-технічної документаціі по скидах стічних вод в річку;

2. Відбір зразків проб на очистних спорудах;

3. Розрахунки лімітів по забору води;

4. Перевірку достовірності обліку скиду стічних вод;

5. Правильне та достовірне охормлення документів, відповідних актів та нормативно-технічної документації, форм обліку та статистичної звітності, наявність дозволу на спецводокористування.

 

 

Атмосфера – газова оболонка землі, що забезпечуе основні умови існування живих організмів на планеті і виступае як унікальна система захистного єкрану для біосфери. В свою чергу атмосфера являе собою один із вразливих компонентів географічної оболонки.

Основним напрямком антропогенного впливу на атмосферне повітря виступае його забруднення різноманітними шкідливими викидами, а також безпосередньо теплові потоки, що надходять в атмосферу в наслідок господарської діяльності.

Луцьке АТП викидае в атмосферу:

твердих часток (сажі) – 0, 08 т/рік

пил органічний – 0, 5 т/рік

- оксиду вуглецю – 1, 4 т/рік

- оксиду азоту