Управління та організація природоохоронної діяльності на Луцькій нафтоперегонній станції

фреону – 0, 08 т/рік

азотної кислоти – 0, 8 т/рік

Основний шлях зниження активності антропогенних джерел, аерозольного забруднення атмосфери полягае насамперед через підвищення коофіціентів корисної діі очисних поруд та золовловлювачів (адсорберів).

Контроль за ступенем забруднення повітря здійснюеться на основі науково-обгрунтованого нормування якості природного середовища. Спеціальними нормативними документами, затвердженими на урядовому рівні, встановлюються едині для держави ГДК кожного з хімічних елементів або сполук, при яких не виникаеться прямий чи опосередкований негативний вплив на навколишне середовище та здоровя людей. Прицьому як правило ГДК визначаеться у вигляді максимально разової концентраціі і лише по окремих компонентах регламентуеться середньодобова концентрація речовин.

Розсіювання шкідливих речовин Луцького АТП залежить від висоти труби і швидкості вітру.

 

Де: Н – висота джерела викиду;

І – зона перекиду факелу, концентраці забруднюючих речовин в приземному шарі – наменьша;

ІІ – зона максимального забруднення приземного щару;

ІІІ – зона поступового зниження концентрації забруднюючих речовин;

Так як у викидах підприемства переважають оксиди вуглецю та азоту, то я пропоную таку очистну споруду як циклон, оскільки він є досить простий за конструкціею, і один із самих єкономних газоочистних аппаратів.

 

Так як, на АТП крім стаціонарних наявні і пересувні джерела забруднення повітря, то необхідно планувати:

- наявність контрольних постів;

- ведення обліку результатів вимірів, перевірок автотранспорту;

- перевірку вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів і т. д.

 

 

Полігон є природоохоронною спорудою і призначений для централізованого збору і накопичення, знезараження токсичних, побутових та інших відшодів. Кількість і потужність полігонів визначаеться з техніко-економічних розрахунків та інших питань повязаних з особливостями регіонів, підприемств, населенних пунктів тощо.

При плануванні полігону на підприемство необхідно враховувати широке коло питань, головне з яких – призначення полігону, термін його дії, обладнання полігону, можливі єкологічні наслідки захоронення.

Полігон для захоронення відходів Луцького АТП призначений для захоронення побутових відходів 3, 0 т/рік. Полігон обладнений напірним каналом, підїздною дорогою, господарською зоною, захистною лісосмугою навколо полігону.

При плануванні захоронення, знешкодження відходів підприемства необхідно мати повну інформацію про відходи, утворення спеціальних місць складування на підприемстві (відходи 1 класу – в герметичній тарі, 2 класу – в закритій тарі, 3 класу – в мішках, 4 класу – відкрито, насипом), планувати розміщення полігону з урахуванням всіх місцевих умов.

Полігон слід розміщувати:

- на ділянках що виключають забруднення НПС;

- з підвітряного боку;

- нище місць водозабору питної води, місць неристу риби;

- у відповідності з гідрогеологічними умовами району;

Розміщення полігону не допускаеться на:

- ділянках залягання користних копалин;

- заболочених ділянках;

- зонах активного карсту;

- селевих потоків;

- землях зайнятих лісами, лісопарками;

- в межах СЗЗ міста;

Для знезараження відходів, що потрапляють на полігон проводиться спалювання в печах, по можливості утилізувати золу спалених відходів. Після печі спалювання необхідно передбачити камеру повного окислення відходів спалювання.

Планування захоронення відходів здійснювати у відповідності з їх класом небезпеки, з врахуванням їх можливої взаемодії, якщо вини розміщені в одній карті.

Типова схему розміщення полігону представлена на рис. 3. 1. та 3. 2.

Проблема побутових відходів, їх утилізація ускладнюеться ниським рівнем громадської екологічної свідомості більшої частини населення, в звязку з чим відходи крадькома вивозяться на пустирі. Подібні дії несуть ознаки екологічної загрози. Звідси витікае потребність в ознаемлені населення з екологічними проблемами та методами їх усунення.

 

Умовні позначення:

1. лісозахисна смуга

2. ізолюючий шар

3. відходи

4. покривний шар

5. глина

Рис 4.1 Схематичний розріз полігону для захоронення побутових відходів

 

Умовні позначення:

1. підїздна дорога

2. господарська зона

3. нагірний канал

4. забор

5. зелена зона

6. грунт для ізоляціі

7. площадка складування відходів

8. спостережувальні свердловини

9. 1, 2, 3 черги експлуатаціі

Рис. 4. 2. Горизонтальне планування полігону

5. Організація природоохоронної діяльності

 

Систему управління охороною НПС можна характерезувати як комплекс управляючої та управляемої сукупностей. Мета управління – підтримування, покращення якості природного середовища.

Оточующе середовище є прикладом складної системи, яка охоплюе різні рівні, такий вид управління необхідно розуміти, як органічну частину системи управління народним господарством. Для вирішення задач природоохоронної діяльності раціонально створювати в господарських організаціях певну систему управління, при чому управляема підсистема такої системи визначаеться тільки як сукупність різного виду діяльності.

Основні вимоги до організації і проектування систем управління оточуючим середовищем випливають із актуальних проблем практичного управління і є дійсними як для галузевого і територіального планування, так і для централізованого або локального рівнів, а саме:

- використання принципів обов’язкової відповідальності за вплив на середовище;

- істотне підвищення загального рівня планування, охорони і формування оточуючого середовища;

- вдосконалення економічних речагів, зацікавленості в охороні НПС.