Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

позиції боярства. З думкою боярської олігархії галицьким князям доводилося рахуватися навіть у періоди минулого владарювання.

Підводячи підсумки слід сказати що, основоположником та засновником став Роман Мстиславович, який показав себе як сильний і мудрий правитель,якому вдалося об'єднати галицькі і волинські землі,стабілізувати ситуацію на теренах південної Русі,дати достойну відсіч ворогам, вийти на міжнародну арену і заявити не тільки про себе на Русі, а й поза її межами. В час, коли на теренах Русі,в період феодальної роздробленості утворювалися своєрідні князівства-держави (Новгородське князівство,Ростово-Суздальське), які зараз пов'язують зарубіжні,зокрема російські історики,з продовженням державотворчих традицій на теренах північної Русі,таку державотворчу традицію,на теренах сучасних українських земель, і продовжило Галицько-Волинське князівство,засноване Романом Мстиславовичем.
Продовжив цю политику його син Данило Галицький, який закладено низку нових міст, у тому числі Львів, розбудував нова столиця - Холм. Данило всіляко дбав про будівництво фортець та оборонних споруд по всій території держави, закладав замки, церкви та монастирі, сприяв розвиткові культури. Данило докладав чимало зусиль, аби згуртувати руські землі для відсічі іноземним поневолювачам, демонструючи сусідам можливість успішної боротьби з монголами.
Безсумнівною заслугою Данила є його невтомна діяльність, спрямована на посилення єдності Галицько-Волинської держави, піднесення її міжнародного авторитету. Активність зовнішньої політики Данила виявлялася й династичними шлюбами його дітей. Важливим напрямком зовнішньої політики Данила Галицького були відносини з монгольськими володарями.
Співпрацював деякий час з римським Ватиканом та результатом цього стало те що Данило прийняв королівську корону. Він зміг порозумітися з монголо-татарами і не допустив плюндрування своєї землі та в свою чергу намагався створити антиординську коаліцію, також налагодив відносини з князями мазовецьким і краківським, а невдовзі уклав мирну угоду з Литвою.
Отож, можна сказати, що саме йому вдолося розкрити велич та могутність Галицько-Волинської держави, його мудрість та гнучкість у дипломатичних відносинах з іншими державами, подає нам приклад того як потрібно уміло керувати державаю.
Говорячи про культурну спадщину не можливо не сказти що, у культурі Галицько-Волинської доби ще виразніше, ніж раніше, спостерігається оригінальне поєднання слов’янської спадщини і нових рис, зумовлених зв’язками з Візантією, Західною і Центральною Європою, країнами Сходу. Князівству належить почесне місце в формуванні української культури, в зміцненні її зв’язків з культурами інших народів. Протягом століть у важкі часи панування іноземних держав українські діячі літератури, мистецтва, освіти зверталися до спадщини минулих епох, в тому числі і до доби Галицько-Волинського князівства. Спогад про його колишню велич підтримував дух визвольної боротьби українців.
Державницькі традиції доби Галицько-Волинського князівства мали велике значення для збереження і зміцнення історичної самосвідомості українського народу.
Отже, розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції збереглися в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, літописах та історичних творах. Галицько-Волинська держава стала також важливою культурною межею. Вона виступала або як східний форпост католицького Заходу, або як західний - православного Сходу. Також, Галицько-Волинська держава стала головним політичним осередком майбутньої України. 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
  1. Котляр М. Ф.  Україна крізь віки: У 15-ти т. – Т. 5. Галицько-Волинська Русь. – К., 1998.– 335 с.
  2. Крип’якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984. –123 с.
  3. Пелещишин М.Л. Етнокультурної історії Північного Прикарпаття . – К., 1990. –76 с.
  4. Копитко А. П.Зовнішньоекономічні зв’язки Галицько-Волинської держави. – К., 1996. – 26 с.
  5. Александрович В.В. Історія українського мистецтва. – К., 1992. – 51 с. 
  6. Войтович Л. Друга Галицька династія. Загадки і проблеми досліджень. // Пам'ять століть. – 2002. – № 5. – С. 35 – 48.
  7. Котляр М. Ф. Історія України в особах: Давньоруська держава. – К., 1996. – 239 с.
  8. Бойко О. Д. Історія України. – К., 2006. – 676 с.
  9. Історія України / За ред. В. А. Смолія. – К., 2001. – 423 с.
  10. Яковенко Н. М. Нарис з історії України від найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К.: Ґенеза, 1997. – 324 с.
  11. Державні, політичні та громадські діячі України: історичні портрети. – К., 2002. – 437 с.
  12. Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996 . –68 с.
  13. Котляр М. Історія дипломатії Південно-Західної Русі. – К., 2002. –79 с.
  14. Котляр М. Галицько-Волинська Русь у ХІІІ ст. // Київська старовина. – 1999. – № 6. – С. 3 – 15.
  15. Котляр М. Ф. Галицьке боярство проти князів Романовичів // Археологія. – 1999. – № 2. – С. 85 – 93.
  16. Котляр М. Данило Романович Галицький // Київська старовина. – 2001. – № 2. – С. 103 – 118.
  17. Котляр Н. Ф., Смолий В. А. Рожденный в кольчуге (Даниил Галицкий) // Котляр Н. Ф., Смолий В. А. История в жизнеописаниях. – К., 1990. – 91 с.
  18. Толочко О. П. Конституційний проект Романа Мстиславовича 1203 р.: спроба джерелознавчого дослідження // УІЖ. – 1995. – № 6. –7 с
  19. Гуржій І. Об’єднувач галицько-волинських земель // Україна в Центрально-східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.) – К., 2002. – Випуск 2. – С. 392 – 416.
  20. Дорошенко Д.В.  Історія Галицьк0-Волинського княгівства . Загадки і проблеми досліджень. // Пам'ять століть. – 2007. – № 5. – С. 35.
  21. Головко А. Б. Князь Роман Мстиславович (Галицко-Волынское княжество) // Вопросы истории. – 2002. – № 12. – С. 52 .
  22. Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави. - Львів, 1999. - 131 с.
  23. Брайчевський М. Перше українське королівство (Держава Данила Галицького).Культура та мистецтво. //Золоті Ворота. - 1992. - №2. - С. 146
  24. Дашкевич Я. Українські землі в часах галицько-волинської державності (кінець Х – середина XІV ст.) // Пам’ять століть. – 2002. – № 4. – С. 3 – 21.
  25. Терещенко Ю.I. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення старокиївської держави до кінця 16 ст.: Навчальний посібник для студентів вузів / Ю.І. Терещенко; Програма "Трансформація гуманітарної освіти в Україні". – К: Перун, 1996. – С. 79
  26. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1999.    – С. 41– 416.
 
Фото Капча