Вдосконалення механізму управління фінансовими ресурсами регіону

Вимоги до створення РФАЦ базуються на концепції, згідно з якою його функції з управління фінансовими ресурсами регіону охоплюють сферу як державних, так і недержавних фінансових ресурсів і мають на меті їх спрямування на вирішення пріоритетних економічно і соціально значимих проблем регіону. При чому, спрямування недержавних ресурсів на цілі розвитку регіону повинно здійснюватися тільки ринковими економічними методами.

РФАЦ може бути створений за рішенням територіальної громади (органів місцевого самоврядування) та за участю фінансово-банківських установ, суб’єктів господарювання, від результатів діяльності яких залежить виконання програм соціально-економічного розвитку регіону. Даний центр створюється на основоположному принципі партнерства територіальної громади, органів місцевого самоврядування і місцевого бізнесу. До участі в його роботі бажано залучати суб’єктів господарювання з позитивною репутацією, які тривалий час займаються конкретним видом господарської діяльності, мають достатній досвід і впливають на регіональний ринок, є прибутковими протягом останніх 4-5 років, володіють достатніми обсягами основних та обігових активів тощо.

Організаційно РФАЦ може входити, наприклад, до складу обласного, районного, міського фінансового управління. Мінімізація витрат на його утримання досягається обмеженням кількості працівників (керівник, аналітики, канцелярія, системний адміністратор). Необхідні науковці та спеціалісти мають залучатися лише для розв’язання конкретної задачі. Оплату їх праці доцільно здійснювати частково за рахунок бюджетних коштів, а також коштів установ та суб’єктів господарювання, зацікавлених у результатах діяльності РФАЦ.

Витрати на утримання регіонального фінансово-аналітичного центру на рік складатимуть від 380 до 800 тис. грн., тоді як фінансовий ефект від його діяльності в масштабах Херсонської області очікується на рівні 73 млн. грн. за рахунок зменшення неефективного використання бюджетних коштів та понад 200 млн. грн. від реалізації проектів (табл. 1).

 

 

Аналізуючи фінансові показники господарського комплексу регіону, критерії соціально-економічного стану та їх динаміку, РФАЦ може формувати для своїх учасників і користувачів рекомендації та пропозиції щодо можливого застосування фінансових схем, конкретних методів і механізмів регулюючого впливу на організацію регіональної економіки, а також трансформації існуючих або побудови нових фінансових взаємовідносин з урахуванням державної фінансової політики.

Разом з тим, за відсутності реальних важелів впливу на учасників процесу діяльність регіонального фінансово-аналітичного центру споріднена з діяльністю консультаційного органу. Функція практичного втілення визначених управлінських рішень реалізується місцевими виконавчими органами державної влади та самоврядування, окремими одиницями або групами суб’єктів господарської діяльності, які мають певні взаємовідносини, можливості та повноваження.

Вказаний методичний підхід сприятиме вдосконаленню механізму управління фінансовими ресурсами регіону. Відтак, фахівці РФАЦ на основі аналізу наявних даних, з урахуванням ресурсної бази й резервів, вимог фінансової безпеки регіону та державної фінансової політики, повинні підготувати та запропонувати суб’єктам управління фінансовими ресурсами регіону вжиття комплексу заходів, які за принципом зворотного зв’язку забезпечать найменше відхилення поточних показників фінансово-економічного стану регіону від запланованих значень (рис. 2).

 

 

У дисертації сформульовано завдання регіонального фінансово-аналітичного центру як складової частини механізму управління фінансовими ресурсами регіону. Системно досліджено функції та принципи його діяльності, запропоновано алгоритм функціонування. Доведено потенційну можливість отримання місцевими бюджетами України додаткових фінансових ресурсів, яка полягає у використанні тимчасово вільних бюджетних коштів шляхом їх розміщення на депозитних рахунках у банківських установах.

З цією метою протягом останніх 2-3 років органи місцевого самоврядування окремих територіальних громад України, у тому числі Херсонської області, базуючись на передбачених законодавством повноваженнях, почали самостійно розміщувати вільні бюджетні кошти на депозитних рахунках (табл. 2).

 

 

 

Отримані таким чином Херсонським міським бюджетом доходи адекватні доходам від фіксованого податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності або комунального податку.

Однак запроваджені схеми використання вищезазначених бюджетних коштів не мали необхідного наукового обґрунтування, достатнього правого та методичного врегулювання, що в більшості випадків призводило до різноманітних порушень та зловживань і, як наслідок – до завдання шкоди фінансовим інтересам регіону. В результаті аналізу недоліків існуючих схем сформульовано основні вимоги щодо умов використання тимчасово вільних бюджетних коштів.

У дисертації вдосконалено визначення поняття тимчасово вільних коштів місцевого бюджету як обсягу коштів загального та спеціального фондів, які фактично перебувають на бюджетних рахунках у вигляді вільних залишків на початок бюджетного періоду, отриманих у результаті перевиконання дохідної частини бюджету за підсумками звітного періоду та економії у видатках, а також невикористаного, з поважних причин, обсягу фінансування головними розпорядниками бюджетних коштів.

Також запропоновано схему використання в інтересах територіальної громади тимчасово вільних коштів місцевого бюджету шляхом їх розміщення на депозитних рахунках у банківських установах, яка передбачає обов’язкове вжиття комплексу заходів із забезпечення необхідного рівня фінансової безпеки регіону (рис. 3).