Власність та управління

Монополізм супроводжує людську цивілізацію майже з перших її кроків. Наприкінці ХІХ ст. ринок чи не вперше за багатовікову історію свого існування та розвитку зіткнувся з серйозними проблемами. Саме в той час виникла досить реальна загроза функціонування того атрибуту, існування якого було просто необхідним для існування самого ринку – конкуренції. На її шляху виникли вагомі та істотні перепони у вигляді монополістичних утворень. Історія монополії вираховується тисячами років і сягає глибокої давнини. Ще видатний давньогрецький філософ Арістотель згадував про неї, відносячи її до “мистецтва наживати майно”. Він зазначав, що “вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію”. Англійський філософ Томас Гоббс описував монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їх називає корпораціями, зазначаючи, що “метою подібної корпорації є збільшення прибутків шляхом монопольного права купівлі і продажу як вдома, так і за кордоном”. Проте в обох цих випадках поява монополій пов’язувалась із накопиченням багатства, прибутків, а засобом досягнення цього вважалося панівне становище на ринку. Взагалі монополістичні тенденції в різних формах та з різною силою проявлялися на всіх етапах розвитку ринкового суспільства (з IV тисячоліття до н. е. до останньої третини ХІХ ст.), проте панівними вони стають лише наприкінці ХІХ ст. Саме в цей час (а особливо під час економічної кризи 1873 р.) почалася їх новітня історія. Взаємопов’язаність цих двох явищ – криз та монополій – показує одну з причин монополізації, а саме: намагання багатьох фірм вберегтися від кризових потрясінь у монополістичній практиці. Не випадково тогочасна економічна література давала досить дотепну і влучну назву монополіям: “діти криз”. [6, С. 60]

Отже, монополізація – це економічний результат концентрації та централізації виробництва і капіталу. Оскільки концентрація виробництва є тривалим процесом, сталим і внутрішньо необхідним для розвитку економіки, цей процес набуває рис закону концентрації виробництва. Його рушійною силою є конкурентна боротьба. Щоб вижити у цій боротьбі, отримати більші масштаби виробництва. В результат з маси дрібних та середніх підприємств поступово виокремлюються кілька найбільших.

Причини виникнення монополізму. Найбільш загальною причиною його появи є дія закону максимізації прибутку. Прагнення підприємця отримати якомога найбільший прибуток штовхає його до застосування монопольної практики. Іншою причиною, яка змушує підприємця до подібних дій, є вплив закону концентрації та централізації виробництва й капіталу. Виживання та успіх бізнесу безпосередньо пов'язані, з величиною капіталу, масштабами виробництва. В конкурентній боротьбі перемагають сильніші, ті, хто зумів накопичити потужні «капітальні м’язи», організувати ефективніше виробництво. Тому зростання підприємства шляхом концентрації та централізації є питанням життя або смерті.

Об’єктивні передумови для виникнення монополізму створює НТП. Його розвиток привів до появи дорогого устаткування, нових потужних видів виробництв, що могли бути застосовані на великих підприємствах. Останні отримали техніко-економічні переваги: економію на загальних витратах, високу продуктивність праці, можливості масового виробництва. Все це сприяло розвитку великих підприємств, які з часом переростали у монопольні утворення. Монополізм багатоликий. В реальному житті він набуває різноманітних форм та видів. (див. Додаток № 6)

В економічній літературі можна зустріти різні класифікації монопольних утворень. Основними формами монопольних утворень є природна, адміністративна та економічна монополії.

Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на даний товар у кращому ступені задовольняється однієї або декількома фірмами. У її основі особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів. Тут конкуренція неможлива або небажана. Прикладом можуть служити энергозабезпечення, телефонні послуги, зв'язок і т. д. У цих галузях існує обмежена кількість, якщо не єдине національне підприємство, і тому, природно, вони займають монопольне положення на ринку.  Адміністративна монополія виникає внаслідок дій державних органів. З одного боку, це надання окремим фірмам виключного права на виконання визначеного роду діяльності. З іншого боку, це організаційні структури для державних підприємств, коли вони об'єднуються і підпорядковуються різним головкомам, міністерствам, асоціаціям. Тут, як правило, групуються підприємства однієї галузі. Вони виступають на ринку як один господарський суб'єкт і між ними не існує конкуренції. Економіка колишнього Радянського Союзу належала до монополії, насамперед монополія всесильних міністерств і відомств. Більш того, існувала абсолютна монополія держави на організацію і керування економікою, що ґрунтувалася на пануючій державній власності на засоби виробництва.

Економічна монополія є найбільше поширеної. Її поява обумовлена економічними причинами, вона розвивається на основі закономірностей господарського розвитку. Мова йде про підприємців, що зуміли завоювати монопольне положення на ринку. До нього ведуть два шляхи. Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному збільшенні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий (більш швидкий) ґрунтується на процесах централізації капіталів, тобто на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Тим або іншим шляхом або за допомогою обох, підприємство досягає таких масштабів, коли починає домінувати на ринку. [2, С. 225]

Монополія як економічний феномен характеризується двоїсто: по-перше, як інституціональне утворення (підприємство,