Внутрішньосудинне лазерне опромінення крові та ентеросорбція у комплексному лікуванні уросепсису

Теоретичні положення роботи використовуються в процесі читання лекцій і проведення практичних занять з урології на кафедрі госпітальної хірургії медичного факультету Ужгородського національного університету.

Особистий внесок здобувача

Ідея дисертаційної роботи запропонована науковим керівником. Здобувач проаналізував наукову літературу, провів інформаційний пошук, клініко-діагностичне обстеження хворих, формування груп хворих. Спільно з науковим керівником теоретично обгрунтував можливість і довів доцільність клінічного використання внутрішньосудинного лазерного опромінення крові та ентеросорбції для лікування хворих на уросепсис. Результати наукових досліджень, що викладені в дисертації, отримані автором самостійно і грунтуються на самостійному аналізі первинного матеріалу. Накопичення первинного матеріалу проходило за особистою участю автора у виконанні, адаптації та удосконаленні методик дослідження хворих на уросепсис.

Здобувач спостерігав за станом пацієнтів у післяопераційному періоді, розробив та втілив у практику методику комплексного лікування хворих на уросепсис із застосуванням ВЛОК та ентеросорбції. Автором персонально проведений системний аналіз результатів, одержаних при дослідженні, написані всі розділи дисертації та запропоновані практичні рекомендації.

Інтерпретація одержаних результатів, формування наукових положень та висновків проводилися спільно з науковим керівником.

Опубліковані роботи, отримані патенти та доповіді на конференціях підтверджують наукову новизну роботи та особисту участь здобувача в отриманні і узагальненні результатів, що представлені в дисертації.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на звітних конференціях медичного факультету Ужгородського національного університету в 1992-1998 роках; на ІІ Всесоюзному з’їзді гастроентерологів (Москва, 1990) ; на засіданнях Закарпатського філіалу республіканської асоціації урологів України у 1995-1998 роках та Дніпропетровського філіалу республіканської асоціації урологів України в 1999-2001 роках.

Публікації

Наукові результати, отримані автором і викладені в дисертаційній роботі, повністю відображені у семи опублікованих працях (у тому числі 5 – у фахових виданнях) і одному патенті.

Структура дисертації

Дисертаційна робота виконана на 140 сторінках машинопису, ілюстрована 7 таблицями, 34 рисунками. Складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, шести розділів результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження висновків, практичних рекомендацій, покажчика використаної літератури: включає 244 джерел, із них 57 латиницею.

 

 

Загальна характеристика власних спостережень та методи досліджень

Робота базується на результатах аналізу обстеження та лікування 134 хворих на уросепсис, які перебували в урологічній клініці медичного факультету Ужгородського національного університету та клініці урології Дніпропетровської державної медичної академії в 1987 – 2000 роках.

Діагностика уросепсису в усіх випадках передбачала вивчення загального та специфічного урологічного анамнезу, дослідження клінічної симптоматики, застосування відомих і широко використовуваних на практиці лабораторних методів, ендоскопічних, рентгенологічних, ехографічних та бактеріологічних обстежень, вивчення окисно-відновних процесів, стану імунної системи, функціонального стану печінки і нирок.

Усі хворі були розділені на 2 групи.

У 1-у групу увійшло 48 хворих, які лікувалися традиційними методами; чоловіків було 25 (52, 1 ± 7, 2%), жінок – 23 (47, 9 ± 7, 2%).

У 2-й групі було 86 хворих (чоловіків – 39, жінок – 47), яким, поряд із традиційними методами, застосовували внутрішньовенне лазерне опромінення крові та ентеросорбцію; за статтю вони розподілялись таким чином: чоловіків було 39 (45, 3 ± 5, 3%), жінок – 47 (54, 7 ± 5, 3%).

Наведені дані свідчать про відсутність в порівнювальних групах різниці за статтю. Відсутня вона і за віком. Зокрема, в обох групах найбільша кількість хворих припадала на осіб молодого працездатного віку (30 – 49 років), що підтверджує соціальне значення проблеми, яка розглядається. У першій та другій групах на цю категорію пацієнтів відповідно припадало 64, 6 ± 6, 9% та 59, 3 ± 5, 3% (р > 0, 05). Розподіл хворих за віком в групах спостереження поданий в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Розподіл за віком хворих І та ІІ груп спостереження

Вік І група ІІ група р

абс. % - m абс. % - m

20-29 2 4, 2 2, 9 7 8, 1 2, 9 >0, 05

30-39 7 14, 6 5, 1 23 26, 7 4, 8 <0, 05

40-49 24 50, 0 7, 2 28 32, 6 5, 0 <0, 05

50-59 10 20, 8 5, 8 17 19, 8 4, 2 >0, 05

60-69 3 6, 2 3, 4 11 12, 8 3, 6 >0, 05

70 і більше 2 4, 2 2, 9 - - - -

Всього 48 100, 0 86 100, 0

 

Структура причин виникнення уросепсису у хворих обох груп представлена в таблиці 2.

 

Таблиця 2

Причини виникнення уросепсису

Причини уросепсису І група ІІ група р

абс. % - абс. % -

Гострий пієлонефрит 13 27, 1 6, 4 15 17, 4 4, 0 >0, 05

Сечокам’яна хвороба 15 31, 2 8, 4 29 33, 7 5, 1 >0, 05

Апостематозний нефрит 2 4, 2 2, 8 5 5, 8 2, 5 >0, 05

Карбункул нирки 1