Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Водне господарство в системі народно-господарського комплексу

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
19
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема 8. Водне господарство в системі народно-господарського комплексу
 
8.1. Водне господарство в складі народногосподарського комплексу України
8.2. Водні ресурси
8.3. Соціально-економічне значення водних ресурсів
8.4. Впровадження водозберігаючих технологій
8.5. Проектування водогосподарських об'єктів
 
8.1. Водне господарство України
 
Водне господарство–велика виробнича і природоохоронна галузь народного господарства України завдання якого полягає в тому, щоб забезпечити потреби суспільства у воді, створити сприятливі умови для розвитку всього народного господарства, здійснити відтворення та охорону водних ресурсів.
Водні ресурси України безпосередньо впливають на стан розвитку суспільства. Вода споживається в промисловості й сільському господарстві. Вода потрібна для забезпечення роботи транспорту, рибальства, лікування людей, відпочинку, туризму, спорту. Отже, водні ресурси використовуються для різноманітних соціально-економічних, культурно-естетичних і гігієнічних потреб людини. Без води неможливе існування ні тваринного ні рослинного світу, а отже і життя на планеті Земля.
Інтенсивність і якість використання водних ресурсів у народному господарстві залежить від багатьох чинників і насамперед від організації суспільного виробництва та результатів господарської діяльності. Для забезпечення розвитку промисловості, сільського господарства, будівництва нових і розширення існуючих міст потрібно багато води. У сучасних умовах народним господарством України щорічно споживається (використовується) понад 28 км3 води. У промисловому виробництві використовується 54–55% загального обсягу води, 30–32%– у сільському господарстві, 14 – 16% – для господарсько-питних потреб у містах.
Особливості керування виробництвом у водному господарстві визначається формою власності на засоби виробництва, характером виробничих відносин, дією об’єктивних економічних законів та іншими чинниками.
Будь-яка соціально-економічна  система–це єдність двох підсистем: керованої і керуючої. Керована підсистема (об’єкт управління) забезпечує створення матеріальних і духовних цінностей, а керуюча (суб’єкт управління) здійснює управління керованою підсистемою.
Управління виробництвом–це діяльність керуючої системи, спрямована на здійснення оптимального функціонування об’єкта управління, тобто виробництва, тобто, це процес впливу апарату управління на виробничі колективи й окремих людей з використанням законів суспільного розвитку для забезпечення певних цілей та результатів.
Виробнича  структура  і  структура  управління  водним  господарством  в  Україні  побудовані  з  урахуванням техніко-економічних і соціальних особливостей цієї галузі народного господарства.
Управління виробництвом у водному господарстві на рівні держави здійснює Державний комітет України водного господарства (Держводгосп України). Цей комітет забезпечує керування процесами використання водних ресурсів у народному господарстві, організовує зведення та експлуатацію меліоративних систем, споруд, каналів та ін. Комітету підпорядковуються численні підприємства та організації, які безпосередньо займаються проектуванням, будівництвом і експлуатацією водогосподарських об’єктів, контролюють стан використання водних ресурсів. Виробничу структуру Управління Держводгоспу України показано на рис. 2.5.
На території окремих областей водогосподарські системи зводять будівельно-монтажні підприємства "Водбуд". До них входять пересувні механізовані колони (ПМК), будівельно-монтажні управління (БМУ), промислові підприємства (заводи залізобетонних виробів) і організації, які здійснюють матеріально-технічне забезпечення–Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК), автотранспортні підприємства, ремонтно-технічні майстерні та ін. 
Виконання робіт з експлуатації,  ремонту та обслуговування  меліоративних  систем покладено на експлуатаційну службу. До неї входять Державне галузеве об’єднання з ремонту, будівництва та експлуатації меліоративних систем і сільськогосподарських водопроводів "Укрводексплуатація", обласні виробничі управління водних ресурсів і водного господарства, міжрайонні та районні управління меліоративних систем, управління каналів, водоймищ та інші експлуатаційні організації.
Функції, пов’язані з контролем за раціональним використанням водних ресурсів, на окремих територіях виконують басейнові водогосподарські об’єднання, які узгоджують свою діяльність з місцевими органами влади, місцевими органами управління охороною природи.
Проектні роботи в системі водного господарства виконують інститути з проектування меліоративних систем.
 
8.2. Водні ресурси
 
У поняття "водні ресурси" у широкому його розумінні входять води річок, озер, водосховищ, каналів, морів і океанів, підземні та ґрунтові води, вода гірських і полярних льодовиків, атмосферні опади. Крім того, до цього поняття відносять також самі водні об’єкти, тобто річки, озера моря та ін. Вони використовуються для судноплавства, гідроенергетики, рибного господарства, відпочинку, туризму тощо без вилучення з них води.
Про кількість водних ресурсів судять за об’ємами води в різних частинах гідросфери (табл. 2.4.). Із загальних запасів води на Землі на Світовий океан припадає 96,5%. Практичний інтерес для задоволення потреб людей являють води річок. Їх одномоментний об’єм дуже малий, однак у кругообігу вологи він відтворюється протягом року в середньому приблизно 23 рази і в зв’язку з цим оцінюється у 47 тис. км3 на рік, або при вираженні через шар стоку – 315 мм і через модуль стоку – 10 л/с з 1 км2. Величина річкового стоку суттєво змінюється потериторії: від 10 – 20 мм/рік районах до 9000 мм/рік і більше в окремих дуже зволожених гірських масивах.
Річкові водні ресурси складаються з двох нерівноцінних, різних за походженням частин:  підземної  і надземної. Перша постійна, стабільна і тому, як правило не вимагає регулювання. Разом з тим вона в цілому характеризує  відновлювані  запаси  підземних  вод  зони  активного  водообміну.  Глибинні  підземні  води, що містяться нижче рівня дренування річками, беруть незначну участь у сучасному кругообігу води, мають застійний характер і тому найчастіше мінералізовані, іноді сильно. Поверхнева частина річкового стоку дуже мінлива і для використання, як правило, потребує регулювання.
Валове зволоження території взагалі характеризує річний відновлюваний запас ґрунтової вологи.
Теоретично водні ресурси невичерпні, оскільки вони відновлюються в процесі
Фото Капча