Водне господарство в системі народно-господарського комплексу

У перспективі збільшення водоспоживання спостерігатиметься тільки за рахунок розвитку комунального сектора. Цей процес об’єктивно зумовлений неухильним підвищенням ступеня впорядкування сільського житла. Очікують, що він досягне насичення до 2015р., коли  в  повному  обсязі  будуть  реалізовані  заходи  по забезпеченню сільського населення централізованими системами водопостачання і каналізації.

Зниження питомого водоспоживання в тваринництві–основному споживачеві води у виробничому секторі–в найближчій перспективі нереальне через значні трудові і матеріальні витрати, які необхідні для реконструкції великих  тваринницьких   підприємств.   Основна  увага   тут   повинна   приділятися   підтриманню   фактичного споживання свіжої води на нормативному рівні.

 

Ресурсозберігаюча політика в комунальному водоспоживанні–це насамперед раціональне використання води населенням. Аналіз водоспоживання у цій галузі дав змогу встановити його тенденцію до збільшення.

Одним з основних і порівняно недорогих заходів, спрямованих на зменшення водоспоживання міського населення, є розробка та впровадження експлуатаційних норм питомого водоспоживання, що регламентують величину раціонального водоспоживання і реально допустимий рівень витрат. Для України верхня межа питомого водоспоживання населення і комунально-побутових підприємств встановлена в розмірі 330 л/добу на одного міського жителя. Для всієї держави підтримання фактичного водоспоживання на такому рівні дозволить зекономити близько 700 млн. м3 питної води. Обов’язковою умовою для реалізації цього заходу є 100%-ий водомірний облік усіх об’єктів, які витрачають води понад 2,5 м3/добу.

Іншим перспективним напрямом раціонального використання водних ресурсів є зміна питної води водою технічної якості. Цей захід дасть змогу зекономити в  житлових  приміщеннях  до  30%  питної  води.  Оскільки остання використовується не тільки в комунальному господарстві, а й у промисловості, при залученні нетрадиційних джерел в усі сфери використання питної води буде зекономлено близько 4,5 км3 високоякісної води.

Беручи до уваги, що проблеми раціонального водокористування перебувають у тісному зв’язку з охороною водних джерел, до першочергових заходів слід віднести усунення диспропорції між потужностями водопроводу і очисних споруд каналізації, дефіцит яких по державі становить 1,3 млн. м3/добу.

 

 

У забезпеченні науково-технічного прогресу, на основі якого відбувається соціально-економічний розвиток суспільства, велику роль відіграє проектна справа, яка визначає майбутній технічний та економічний рівні створюваних об’єктів.

     Процес створення і використання водогосподарських об’єктів поділяють на чотири основних етапи:

• вишукування–одержання  даних  про природні (топографічні,  геологічні,  гідрогеологічні,  гідрологічні), господарські, екологічні та інші умови району і місця будівництва об’єкта;
• проектування–встановлення майбутнього водного режиму водостоку, водоймища чи іншого джерела живлення та прилеглих територій, визначення конструкції і розмірів споруд, методів будівництва, розробка креслень і розрахунки техніко-економічних показників об’єкта;
• будівництво–підготовка  території, проведення всіх передбачених проектом будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та ін. робіт, демонтаж будівельного обладнання і тимчасових пристроїв, здача об’єкту в постійну експлуатацію;
• експлуатація–управління роботою всіх споруд та устаткування згідно з  діючими  вимогами,  нагляд  за станом споруд та обладнання, їх поточний та капітальний ремонти.

Водне господарство–це надзвичайно велика і різноманітна частина господарства суспільства, що пов’язана з багатьма напрямками діяльності людей і може бути поділена на такі основні галузі:

• гідроенергетика – використання енергії води;
• водний транспорт – транспортування людей та вантажів по водній поверхні річок, каналів і водоймищ;
• гідромеліорація–використання  води  для  зрошення  земель  (іригація)  та  відведення  надлишкових поверхневих і ґрунтових вод з територій (осушення);
• водопостачання–постачання питною і технічною водою населених пунктів,  промислових підприємств, транспорту, сільського господарства та інших водоспоживачів;
• каналізація–відведення за межі підприємств та населених пунктів використаних побутових і стічних вод, а також заходи щодо очищення і знезараження цих вод;
• рибне господарство–розведення, вилов із водоймищ та річок риби, добування морського звіра і нерибних водних об’єктів (раків, молюсків, крабів, креветок, водоростей та ін.) і виробництво з них харчової, медичної кормової та технічної продукції;
• добування з води корисних копалин (руди, нафти, солей).

Для розв’язання проблем проектування потрібних об’єктів кожна галузь водного господарства має в своєму розпорядженні систему спеціалізованих проектних, вишукувальних і науково-дослідних інститутів. Ці інститути визначають технічний рівень створюваних об’єктів, тенденції, перспективи і напрямки розвитку даної галузі.Водно-транспортні об’єкти проектує інститут "Річтранспроект" (Київ), що займається судноплавними шлюзами і  каналами,   річковими  портами,   вокзалами,   причалами   та   ін.,  і   "ЧорноморНДІпроект"   (Одеса),   який спеціалізується на морських пасажирських і вантажних портах, причалах, берегозахисних спорудах тощо.

У галузі гідромеліорації існує досить велика мережа проектних інститутів, що розміщуються в  Києві, Сімферополі та майже в усіх обласних центрах України. За обсягом робіт з цієї мережі слід відзначити такі інститути, як "Укрводпроект" (Київ), Львівський, Кримський, Харківський, Одеський та інші "Дніпроводгоспи".

Проекти водопостачальних та каналізаційних систем розробляють інститути "Укрводоканалпроект", "Донецькводоканалпроект", "УкркомунНДІпроект" (Харків), "Укрдіпрокомунбудпроект" (Одеса), "Харківсантехпроект" та ін. Серед інститутів, що виконують наукові дослідження в цій галузі, слід назвати "Укрводгео" (Харків) з доброю матеріально-технічною базою.

Об’єкти рибного господарства проектує інститут "Уррибпроект" (Київ).

Великий обсяг робіт, пов’язаних з проектуванням, будівництвом та експлуатацією гідротехнічних об’єктів, виконують міністерства, відомства й організації, які за своїм основним призначенням та адміністративною підпорядкованістю не належать до галузі водного господарства. Серед таких об’єктів різноманітні водозабірні споруди і системи постачання водою та її повторного використання в замкненому циклі на різних промислових підприємствах, кар’єрах, гірничо-збагачувальних фабриках і комбінатах. Досить різноманітні гідротехнічні споруди використовуються заводами, фабриками, підприємствами металургії, целюлозно-паперової, хімічної та інших видів промисловості, де технологія випуску продукції потребує великої кількості води.

Досить  поширені  гідротехнічні  споруди,  що  належать  до  сфери  так  званої  міської  гідротехніки.  Це різноманітні басейни, канали, декоративні струмки, гідропарки, градирні, переходи міських комунікацій через водні перепони, берегозахисні споруди, міські набережні та споруди в зонах відпочинку на берегах річок, озер і морів, системи дренажу будівель та територій, споруди для організованого відведення дощових вод та ін.

Різноманітні  гідротехнічні  споруди використовують  у галузі  автомобільного і залізничного транспорту.  Це мости через річки та інші водні перепони, водопропускні споруди під насипами доріг у місцях пониження місцевості, дренажні системи земляних насипів, спеціальні заходи щодо організованого відведення поверхневих вод від доріг.

Гідротехнічні споруди використовують для здійснення підводного чи надводного переходу газо- і нафтопродуктів або інших комунікацій через водні перепони та захисту берегових і проміжних опор таких переходів від розмивів.

Своєрідні типи гідротехнічних споруд використовують у сільському та лісовому господарствах  для  захисту ярів, крутосхилів, рівчаків від ерозії дощовими і талими водами.

Проектно-кошторисну документацію на будівництво водогосподарських об’єктів розробляють згідно з діючими нормами, правилами, інструкціями і державними стандартами. Нині в Україні, як і в інших державах колишнього СРСР, діє система будівельних норм і правил (БНіП). У них наводяться критерії призначення класу капітальності споруд,   вимоги  до  проектів,   робіт,   матеріалів,   методів   розрахунку  споруд,   розрахункові  коефіцієнти, нормативний опір матеріалів тощо.

Крім БНіП різні міністерства, відомства, наукові та проектні установи розробляють і видають такі нормативні документи, як норми і технічні умови (НіТУ), технічні умови (ТУ), будівельні норми (БН), інструкції, правила та ін. Такі документи обов’язкові для підрозділів відомства, що їх розробляло, але їх можуть використовувати також інші організації.

У будівництві широко використовуються типові рішення і конструкції, які спеціально розробляють для багаторазового  використання.  У  різних  міністерствах  і  відомствах  існує  власна  система  розробки  типових проектів та координації цієї роботи серед підлеглих організацій.

Вишукувальні роботи

Розробленню проектів водогосподарських об’єктів передують вишукувальні роботи. Ці роботи мають дуже велике значення, оскільки дають вихідну інформацію, на підставі якої приймаються рішення про конструкцію і розміри споруд, способи і технологію будівельних робіт, техніко-економічні показники об’єкта, умови та особливості його експлуатації. Вишукування для будівництва об’єктів проводять згідно з чинним законодавством та діючими нормативними документами.

• комплекс  вивчення  природних  умов  району  будівництва,  місцевих  будівельних  матеріалів,  джерел постачання будови водою, електроенергією тощо;
• отримання необхідних і достатніх матеріалів для розробки економічно доцільних і технічно обґрунтованих проектних рішень з урахуванням раціонального використання та охорони навколишнього природного середовища;
• отримання даних для складання прогнозу змін навколишнього природного середовища внаслідок впливу будівельних процесів та експлуатації об’єкта.

Вишукувальні роботи проводять для розробки перед проектної документації –  техніко-економічних обґрунтувань і техніко-економічних розрахунків, проектів (робочих проектів) об’єктів та робочої документації.

Для проведення вишукувальних робіт слід скласти й оформити такі документи: технічне завдання, програму вишукувань, кошторисно-договірну документацію на вишукувальні роботи, дозвіл на проведення вишукувальних робіт, акти узгодження та реєстрації робіт (у разі потреби).

Розрізняють вишукування інженерно-геодезичні, інженерно-геологічні,  інженерно-гідрометеорологічні, будівельно-виробничі та ін.

Інженерно-геодезичні вишукування проводять, щоб отримати топографо-геодезичні матеріали, потрібні для проектування, будівництва і реконструкції об’єктів, а також виконання інших видів інженерних вишукувань. Для цього виконують наземні інструментальні геодезичні роботи (зйомки, нівелювання), а для великих територій–аерофотопографічні та космічні зйомки.

Матеріали польових вишукувань оформляють у вигляді польових журналів і планшетів, а після камеральної обробки зібраних даних будують плани місцевості в горизонталях і профілі місцевості за даними напрямами (осями).  На  основі  отриманих  матеріалів  у  подальшому  будують  плани,  генплани,  будгенплани  об’єктів, складають інженерно-геологічні, гідрогеологічні, ґрунто-меліоративні та інші спеціальні карти, плани, профілі й поперечники.

Для вибору найвигіднішого положення гідромеліоративних, обводнюючи і судноплавних каналів, водоводів, колекторів, тунелів, водопостачальних і каналізаційних споруд, доріг, ЛЕП та інших об’єктів великої довжини виконують їх трасування. Спочатку на картах намічають можливі варіанти траси, після чого проводять польові обстеження цих варіантів та вибирають остаточний. Цю роботу виконують проектувальники і вишукувачі спільно.

Інженерно-геологічні вишукування проводять, щоб отримати дані про геологічні та гідрогеологічні умови району будівництва, включаючи відомості про морфогенетичні типи рельєфу, умови залягання, склад порід та їх потужність, наявність та положення водоносних горизонтів, напрям руху ґрунтового потоку, взаємозв’язок підземних та поверхневих вод, коефіцієнти фільтрації ґрунтів, наявність солей у породах та воді, агресивність води, фізико-механічні та водно-фізичні характеристики порід тощо.

Склад, обсяг і порядок проведення інженерно-геологічних вишукувань залежить від стадії проектування.

Інженерно-гідрометеорологічні вишукування проводять, щоб отримати дані:

• про гідрологічні умови водостоку і режими витрат рідкого та твердого стоків протягом одного року і багатьох років, максимальні й мінімальні витрати, рівні води, хімічний склад води, зимовий режим водостоку, руслові процеси;
• про кліматичні умови, атмосферні опади, температуру повітря, швидкість і напрями витру;
• про гідрометеорологічні процеси та явища.

Склад, обсяг і порядок проведення інженерно-гідрометеорологічних вишукувань також залежить від стадії проектування.

Будівельно-виробничі вишукування проводять, щоб отримати інформацію про виробничі умови будівництва об’єкта:

• зв’язок будови з автомобільними, залізничними, водними умовами і повітряними шляхами сполучення;
• можливості використання існуючих підприємств будіндустрії при будівництві нового об’єкта;
• джерела постачання будови будівельними матеріалами, електроенергією, водою, тощо;
• житлові умови робітників і службовців.

• про існуючу систему водогосподарського використання річки та її басейну;
• про діючі господарські підприємства, заводи, фабрики тощо та можливе використання їх під час будівництва нового об’єкта;
• про рибогосподарські умови;
• про ґрунти, рослинний і тваринний світ, екологічні умови в зоні впливу даного об’єкта.

Решту вишукувань згідно з діючими галузевими і відомчими нормами поділяють на окремі групи. Наприклад, у гідромеліорації використовують ґрунто-меліоративні, меліоративно-гідротехнічні та агроекономічні вишукування.