Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Водне господарство в системі народно-господарського комплексу

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
19
Мова: 
Українська
Оцінка: 

характер і їх вирішення можливе лише за умови, що населення всіх країн незалежно від політичних поглядів усвідомить, що деградація водних екосистем є деградацією й занепадом цивілізації, а можливо, і початком кінця людства в цілому.

 
8.3. Соціально-економічне значення водних ресурсів
 
Під поняттям "водні ресурси" розуміють об’єми поверхневих і підземних вод, які використовуються чи можуть бути використані в процесі матеріального виробництва.
У наш час водні ресурси стали фактором, який лімітує розвиток виробничих сил і соціально-економічну ситуацію не лише в окремих країнах, а й на цілих континентах. Можна без перебільшення констатувати, що проблема водних ресурсів, особливо проблема чистої питної води, є глобальною. Тому питання про важливість водних ресурсів для дальшого соціально-економічного розвитку суспільства є одним з найголовніших.
Водні ресурси, водокористувачі, органи управління й контролю складають водогосподарський комплекс. Він характеризується визначеною функціональною, галузевою й територіальною організацією, структурою. Власною природною сировинною базою водогосподарського комплексу є водні ресурси.
Виробничий процес–це підготовка води до різних видів використання. Підготовлена до використання за допомогою певних водогосподарських об’єктів і споруд вода вже є продукцією водогосподарського комплексу, яка   відпускається   або   надається   водокористувачам   у   встановленому   порядку   відповідно   до   водного законодавства.  Водокористувачами є державні, кооперативні, громадські підприємства, організації, установи, юридичні та фізичні особи. Водні об’єкти надаються для задоволення життєвих, побутових, лікувальних, курортних, оздоровчих, а також сільськогосподарських, промислових, енергетичних, транспортних, рибогосподарських та інших потреб. Водокористувачі у складі комплексу виступають не узагальнено, а у вигляді окремих галузей народного господарства – комунальне господарство, промисловість разом з теплоенергетикою, сільське господарство, гідроенергетика, водний транспорт, рибне господарство.Територіально водогосподарський комплекс України представлений такими водогосподарськими районами: Закарпатський, Нижньодніпровський, Верхньодніпровський, Волинський, Дністровсько-Бузький, Донецько-Приазовський, Кримський.
Для споживання населенням і народним господарством в Україні з водних джерел щороку використовується від 28 до 32 км3 води. З них безповоротно втрачається понад 18 км3. Таке водоспоживання в окремих регіонах вже перевищує місцевий стік.
Найважливішим серед користувачів є комунальне господарство, безповоротні втрати води в якому у кінці 80-х–на початку 90-х років досягали 3,36 км3, або понад 11% загального безповоротного водоспоживання. Водопостачання на одного жителя у великих містах сягає 400 л і більше на добу. Забруднення поверхневих і, що дуже загрозливо, підземних вод досягло крайніх меж. Різко збільшився перелік речовин, які забруднюють води, можуть викликати хвороби, генетичні зміни тощо, тимчасом як перелік речовин, за вмістом яких стежить санітарна служба, збільшується дуже повільно.
Найбільше (44%) води споживає промисловість, де вона використовується як теплоносій, поглинач, розчинник та ін. У промисловості споживання свіжої води розподіляється так: енергетика–71%, металургія – 19%, вугільна промисловість – 3,5%, хімічна і нафтохімічна – 2,6% (дані 1990 р.).
Друге місце щодо споживання води посідає сільське господарство. На кінець 80-х – початок 90-х років для його потреб використовувалось трохи менше 11 км3/рік, з них близько 70% – на зрошення та обводнення сільськогосподарських угідь, 13% – на потреби сільськогосподарського водоспоживання, до 16 – на виробничі потреби підприємств сільськогосподарських профілів і менше 2% – господарсько-житлові проблеми.
Важливим водокористувачем є рибне господарство, для ведення якого використовуються водосховища комплексного призначення і ставки. Для успішного розвитку рибного господарства необхідно забезпечити відповідну якість води, температурний режим та глибину у водостоках і водоймах.
Досить значне місце у структурі водогосподарського комплексу України займає гідроенергетика. Її водні об’єкти – водосховища – є основним регулятором стоку. Це дає змогу використовувати водні ресурси не лише для  виробництва  енергії,  а  й  для  зрошення,  водопостачання,  розвитку  рибного  господарства,   водного транспорту.
Водний транспорт у системі водогосподарського комплексу України виступає як водокористувач, що витрачає воду для підтримання на водних шляхах у навігаційний період гарантованих глибин.
Річки, сховища, озера як об’єкти водних ресурсів мають рекреаційне значення. На їх берегах створено пансіонати, будинки і бази відпочинку, на базі мінеральних лікувальних вод – курорти. Рекреаційне господарство вимагає  великої  кількості   чистої   свіжої  води  для   підтримання  глибин  у  місцях  купання,   дотримання встановленого санітарного і температурного режиму водойм.
Україна  з  усіх європейських  країн –  одна  з  найменш забезпечених водою.  Обсяги  використання  води  в басейнах річок практично досягли верхньої межі. Проблема водокористування стала загальнодержавною.
Найбільшими  забруднювачами  вод  України  є  комунальне  господарство,  чорна  та  кольорова  металургія, коксохімія, важке енергетичне, транспортне машинобудування, енергетика та сільське господарство
Забруднення води, повітря та ґрунту, особливо після катастрофи на Чорнобильській АЕС, спричинило разом із погіршенням економічного стану зростання смертності, скорочення тривалості життя, підвищення рівня захворюваності населення України.
Головні цілі на найближчу перспективу–стабілізація і зниження рівня забруднення та виснаження водних об’єктів. Програмним в охороні водних ресурсів є принцип додержання балансу між негативним впливом антропогенної діяльності на водні об’єкти та їхньою здатністю до самозбереження і самовідновлення.
 
8.4. Впровадження водозберігаючих технологій
 
Впровадження заходів по економному використанню води, створенню замкнутих (безстічних) систем водозабезпечення для України, водні ресурси якої обмежені, має велике значення.
У цілому по країні водні ресурси (поверхневі і підземні води) використовуються нераціонально. Промислові технологічні процеси потребують великої кількості прісної води. Промислові технології потребують великої кількості
Фото Капча