Вплив громадсько-політичної та літературної діяльності Уласа Самчука на розвиток української національної свідомості (1920-і-1990-і роки)

Такий стан наукової розробки порушеної нами проблеми є додатковим доказом актуальності даного дисертаційного дослідження.

Вихідними даними для розробки наукової проблеми, її джерельною базою служили для нас нововиявлені та опубліковані документальні матеріали. У 1994 р. з Канади до України був переданий особистий архів У. Самчука, який з 1988р. перебував у його музеї-архіві в Торонто. Після повернення в Україну архів був розділений: бібліотека і особисті речі письменника зайняли місце у музеї Уласа Самчука у с. Тилявка Шумського району Тернопільської області, вся рукописна спадщина перейшла на збереження до Відділу рукописних фондів і текстології інституту літератури НАНУ. Її науковий опис та систематизація завершені у 2001 р., в результаті чого утворився фонд 195, що нараховує близько 1400 одиниць зберігання. Серед них автографи творів, переважно недрукованих, статей, виступів, щоденники 1941-1987рр., обширне листування, журнальні і газетні матеріали, фотодокументи1.

Частина празького архіву У. Самчука, зокрема його щоденники 1928-1929 рр., знаходяться у ЦДАВОВУ в колекції документальних матеріалів українських націоналістичних емігрантських установ, організацій і осіб2. Архів газети “Волинь”, редагованої У. Самчуком, частково зберігся в ДАРО3, там само знаходиться повний комплект цієї газети за 1941-1944 рр. з більш як 70 публікаціями Самчука-редактора, репортера, оглядача. Окремі матеріали віднайдені в ДАЗО (щодо набуття У. Самчуком громадянства Карпатської України) 4, ЦДІАЛ (його перша автобіографія) 1 та ДАТО (документи з часу навчання у Крем’янецькій гімназії) 2.

Більшість газетних і журнальних видань 1930-х років, де У. Самчук виступав як літератор та публіцист, виявлені нами у ЛНБ ім. В. Стефаника. Це “Сурма”, “Розбудова нації”, “ЛНВ”, “Вістник”, “Наша бесіда”, “Самостійна думка”, “Дзвони”, “Пробоєм”, “Українське слово”, “Нова свобода”.

Фотодокументи, лист та записані на магнітній стрічці спогади ми отримали у 1993 р. від першої дружини У. Самчука Марії Зоц-Рахуби, яка померла у 1994 р. В роботі використано також документи і матеріали з фонду літературно-меморіального музею Уласа Самчука в с. Дермань Здолбунівського району Рівненської області.

Щодо опублікованих джерел, то документальні матеріали з німецьких архівів, які стосуються політичної діяльності У. Самчука під час Другої світової війни, містяться у “Літописові УПА”3. Частково опубліковані листування У. Самчука з Д. Нитченком4, Є. Маланюком5, О. Штулем6 та щоденники У. Самчука (1941-1943 рр.) 7. Публікація щоденників, на нашу думку, втратила на науковій вартості через недостатній коментар та розходження у багатьох місцях видрукуваного тексту з оригіналом.

Важливим джерелом при написанні дисертації стали книги споминів, вражень, нотаток, листів, записок У. Самчука ”П’ять по дванадцятій”8, “На білому коні”9, “На коні вороному”10, “Плянета Ді-Пі”11. Детальна самохарактеристика, у тому числі свого громадсько-політичного шляху, аналіз причин і наслідків подій, свідком і учасником яких був автор, численні портретні замальовки відомих українських політиків, вчених, громадських діячів, письменників, влучні спостереження та зауваження про ментальність українців та сусідніх з ними народів дають підстави розглядати ці книги як самостійний джерельний комплекс, який заслуговує на окрему наукову розвідку. Разом з тим, спогади У. Самчука вимагають критичного підходу і фактологічної перевірки шляхом зіставлення їх з іншими архівними і опублікованими матеріалами.

Допоміжну, але необхідну роль у процесі роботи над дисертацією виконало ознайомлення з текстами художніх творів У. Самчука.

Таким чином, зазначені архівні джерела, котрі введені в науковий обіг, а також опрацьовані, згідно з окресленою темою, опубліковані документи, мемуарна література, періодика, творча спадщина У. Самчука та її критичний аналіз в історіографії дали можливість досягти мети і виконати завдання дисертаційного дослідження. При роботі з архівними матеріалами та публікаціями дисертант дотримувався критичного підходу, всебічного аналізу та співставлення даних з іншими джерелами.

У другому розділі “Формування суспільно-політичних поглядів Уласа Самчука та початок його громадсько-політичної діяльності (1920-і-1930-і роки) ” досліджуються суспільно-політичне та культурно-освітнє становище західноволинських земель у 1910-1920-х роках, особливості розвитку Закарпаття та життя української політичної еміграції у міжвоєнній Чехословаччині; простежується ідеологічний, політичний, культурологічний, ситуативний вплив процесів і явищ, які відбувались в означему просторі, на формування світоглядних і суспільно-політичних поглядів У. Самчука; з’ясовуються деталі його біографії; висвітлюється і аналізується початковий етап його громадсько-політичної діяльності.

Другий розділ складається з трьох підрозділів, які охоплюють основні етапи біографії, громадсько-політичного і творчого дозрівання та діяльності У. Самчука в довоєнний період.

У першому підрозділі “Формування суспільно-політичних поглядів Уласа Самчука” розглянуто фактори, які визначили характер його світогляду і еволюцію суспільно-політичних переконань. Серед них: обставини родинні – вплив “малої батьківщини” (“трикутник Дермань-Тилявка-Крем’янець”) на формування особистості юнака; обставини освітні – особливу роль зіграла українська мішана приватна гімназія ім. Івана Стешенка у Крем’янці; обставини конкретно-історичні – державно-територіальні, політичні, ідеологічні зміни, які відбувались в Україні і навколо неї впродовж 1910-1920-х років. Окремо виділяємо фактор внутрішньо-особистісний – прагнення У. Самчука “стати письменником”, який,