Вплив зовнішніх факторів на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині

Рослини здатні поглинати не тільки газоподібні та рідкі хімічні сполуки, а й різні аерозолі, в тому числі і аерозолі металів. Аерозолі, що містять метали, утворюються в основному в результаті промислової діяльності, спалювання вугілля і нафти, хімічних реакцій між газоподібними мікроелементами та розбризкування морської води і мінеральної пилу, жене вітрами з поверхні океанів і землі. Аналіз промислових димів, наприклад, показує, що вони є значним потенційним джерелом атмосферного забруднення миш'яком, свинцем, марганцем, нікелем, кадмієм, ртуттю та ін. Важкі метали, накопичуючись в різних частинах рослини, надають так само, як і газоподібні токсиканти, негативну дію на розвиток рослин і накопичення в них фізіологічно активних речовин. Крім того, накопичення важких металів в рослинах небажаний процес, оскільки в народній і науковій медицині застосовується значна кількість трав для приготування відварів, використовуваних для прийому всередину. У разі значного змісту якогось важкого металу в тій чи іншій рослині, в процесі приготування відвару більша частина його може переходити у водну фазу і тим самим потрапляти в організм людини, отруюючи його. Численними експериментами показано, що в процесі приготування відварів у водний розчин може переходити в деяких випадках від 50 до90% важких металів, наявних у вихідній рослинній сировині. Такий відвар може представляти реальну загрозу процесу життєдіяльності організму людини.

У зв'язку з цим видається актуальним і необхідним досліджувати використовувані дикорослі рослини на утримання мікро- і макроелементів в якості можливих постачальників необхідних для організму людини елементів, а також на утримання пріоритетних важких металів, що завдають найбільшої шкоди організму людини.

Цікаво відзначити, що різні частини того чи іншого рослини можуть накопичувати різну кількість важких металів, що також може слугувати екологічним індикатором благополуччя навколишнього середовища.

У силу цього в даному повідомленні наводяться експериментальні дані по змісту окремих фізіологічно активних речовин і ряду металів у різних частинах деяких дикорослих рослин Красноярського краю, зібраних в екологічно благополучних районах та екологічно неблагополучних районах. В якості екологічно благополучних брали райони, віддалені від міста на 90-100 км, в якості неблагополучних – райони, розташовані в межах міста (в зоні до20-30 км від міста). В якості об'єкта дослідження служили лопух справжній і різні його частини, коріння родовика, коріння кульбаби лікарської і трава деревію звичайного.  У таблиці1 наведено зміст екстрактивних речовин в досліджуваній сировині, зібраній в обох районах – екологічно благополучному і неблагополучному.

Аналізуючи дані, представлені в таблиці1, можна відзначити, що кількість екстрактивних речовин, що витягають при переході до розчинників зі зростаючою полярністю, збільшується, а найбільша кількість екстрактивних речовин витягується водою. Окремими експериментами показано, що вода витягує з досліджуваного рослинної сировини дубильні речовини, цукру, інулін, вітаміни С і РР, водорозчинні барвники, амінокислоти. Звертає на себе увагу той факт, що вміст екстрактивних речовин, що витягають діетиловим ефіром, етилацетатом, ізопропанолом і водою, в рослинах з благополучного району перевищує вміст екстрактивних речовин, наявних в рослинах, які ростуть у неблагополучних районах краю. Слід зазначити, однак, що ці відмінності незначні, але вони перевищують систематичну помилку визначення і складають не більше 5-6% від обумовленої величини.

Таким чином, екологічно сприятлива обстановка виростання вищевказаних рослин призводить до збільшення вмісту в них фізіологічно активних речовин, що витягають усіма використовуваними нами розчинниками. Як уже зазначалося вище, екологічний стан виростання тої чи іншої рослини може позначатися на змісті в них макро- і мікроелементів.

Зміст загальної золи в досліджуваному сировину та окремих макро- і мікроелементів приведено в таблицях2-4.

Таким чином, екологічні умови зростання дикорослих рослин надають істотний вплив на вміст у них мікроелементів. Виявлено, що основними токсикантами серед мікроелементів є мідь, цинк, нікель, марганець, залізо, хром, свинець та кадмій, причому їх вміст у рослинах, які ростуть в екологічно неблагополучних районах краю, може перевищувати допустимі значення ГДК. Показано, що вміст міді може сягати 4 ГДК, цінка- 8, плюмбуму – 9, кадмію – 7 ГДК (вміст ртуті і миш'яку складає менее0, 001 мг / кг і за цими показниками досліджувана сировина є екологічно безпечною).

Поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ)

Найбільш стійким, що відрізняється сильним канцерогенною дією на організм серед ПАВ є бенз--пірен (БАП). Він викликає рак шкіри. На частку БАП у групі ПАВ припадає понад 10%. Виявлення в об'єкті дослідження БАП вказує на присутність та інших сполук даної групи.

ПАУ містяться у вихлопних газах автотранспорту, в атмосферних викидах промислових підприємств. БАП надходить в органи і тканини рослин з атмосферного повітря через покривну тканину листових пластинок. Загальноприйнятий фоновий рівень вмісту БАП для рослин – до 1-5 мет / кг повітряно-сухої маси сировини, ГДК у