Вплив зовнішніх факторів на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині

 

 

Лікарська рослинна сировина більшою мірою, ніж синтетичні лікарські засоби, піддається мікробній контамінації і псуванню. Це пов'язано з тим, що мікроби величезною кількістю потрапляють на різні частини рослини з ґрунту, повітря і використовують рослинний організм як живильне середовище, багате вуглеводами, білками, жирами. Процес заготівлі рослинної сировини (сушіння, консервування) впливає на кількість мікробів у сировині та їхню активність.

Навіть при дотриманні норм і правил заготівлі лікарських рослин на коренях залишається мінімальна кількість грунту, яка містить мікроби, на листках і квітках присутні мікроорганізми повітря. Мікроорганізми є обов'язковим елементом рослинних біоценозів, основна їх роль – біодеградація рослинних залишків до органічних та неорганічних сполук, які зумовлюють родючість ґрунту.

В аптечних умовах рослинна сировина зберігається, як правило, у здрібненому вигляді. Це значно збільшує поверхню матеріалу і сприяє додатковій мікробній контамінації, а отже, і небезпеці її псування. Частіше псуються плоди, ягоди, кореневища, багаті цукристими речовинами. Більш тривкі до псування сухе листя, кора, корені. При порушенні правил зберігання (сире, непровітрюване приміщення, наявність комах) мікроби не тільки тривалий час зберігаються, але і розвиваються, викликаючи істотні зміни в лікарській сировині.

Ознаки мікробного псування сировини: зміна кольору і консистенції, поява невластивого запаху, пліснявіння, загнивання. Уражена сировина непридатна до вживання, оскільки в ній знижується вміст діючих речовин, і вона втрачає фармакологічні властивості.

Фізико-хімічні фактори

Серед цих факторів найбільш істотний вплив температури. Слід розрізняти зберігання при знижених температурах вище 0 ° і зберігання при температурах нижче 0 °. Температура нижче 0 ° викликає підмерзання клітин, в результаті чого настає руйнування її плазмової структури. У клітці після відтавання розвиваються автолітичні процеси, які призводять до розпаду діючих речовин.

Отже, ЛРС можна зберігати при зниженій температурі, але абсолютно неприпустимим є його підмерзання Істотний вплив на якість ЛРС при зберіганні надає повітряне середовище. Кисень повітря, вступаючи в хімічну взаємодію з різними речовинами, викликає їх окислення. При слабкому обміні повітря виділяються при окислюванні тепло і волога, накопичуючись в масі сировини, можуть призвести до його самозігріванню, створюючи тим самим умови, сприятливі для розвитку мікроорганізмів і пов'язаної з цим псування сировини. Тому при зберіганні сировини необхідно за допомогою природної або штучної вентиляції забезпечувати постійний обмін повітря, завдяки якому будуть видалятися волога і тепло.

Важливою умовою збереження ЛРС є його вологість. Неприпустимо приймати на зберігання сировину з підвищеною вологістю, так як це може призвести до повного псування ЛРС за рахунок саморозігрівання, злежування і гниття. Для правильного зберігання ЛРС, що надійшла з нормальною вологістю, необхідно контролювати вологість і температуру повітря, вогкість підлоги і стін приміщення для зберігання. Провітрювання є доцільним, якщо зовнішнє повітря більш сухий, ніж повітря на складі. Підвищення вологості ЛРС при зберіганні призводить до втрати діючих речовин, особливо глікозидів і алкалоїдів. Найбільш піддані негативному впливу підвищеної вологості такі види ЛРС, як квітки і підземні органи.

Під впливом прямих сонячних променів відбувається розкладання пігментів (хлорофіл, каротиноїди, антоціани) рослин і як наслідок цього зелені частини рослин вицвітають або буріють, зникає яскраве забарвлення квіток, а сировину втрачає товарний вигляд. У темряві створюються сприятливі умови для розвитку різних шкідників. Враховуючи це, необхідно, щоб приміщення, призначені для зберігання ЛРС, обов'язково мали достатнє природне освітлення, але не допускається попадання на сировину прямих сонячних променів.

Більшість ліків схильне хімічному розкладанню. Один із наслідків розкладання полягає в тому, що з плином часу фармакологічна активність лікарського препарату зменшується. При розкладанні можуть змінюватися фізичні властивості лікарського препарату, наприклад забарвлення; можуть також з'являтися шкідливі для організму людини продукти розкладання, що представляє серйозну небезпеку.

 

 

Провітрювання і оберігання сировини від підвищеної вологості, під постійним наглядом, необхідно в кожному разі. До профілактичних заходів в боротьбі з гризунами відноситься ретельне закладення їх нір і ходів, а також прибирання в приміщенні всякого сміття і непотрібних речей. Поряд із заходами профілактики, слід постійно знищувати з'явившихся, тим не менш, шкідників. До подібних заходів відносяться дезінсекція приміщень. Дезінсекцію приміщень, заражених шкідниками, слід проводити газової обробкою, хоча можлива і волога обробка. При газовій обробці приміщення обкурюють яким-небудь отруйним газом (хлорпікрин, дихлоретан), ущільнивши попередньо всі щілини. При вологій обробці обприскують приміщення і стелажі концентрованими розчинами їдкого натру або вапняно-гасової емульсією. (При дезінсекції, зрозуміло, лікарську сировину з приміщення повинно бути видалено).

Сировину для дезінсекції слід нагрівати в сушарці (або духовці) протягом години при температурі 50- 60 ° C, яка вбиває шкідників, потім мертві личинки відсіюють.

У боротьбі з гризунами використовують їхніх природних ворогів: кішок, собак – крисоловок, їжаків. Їх ловлять також капканами або пастками.

У боротьбі з шкідниками лікарської сировини велике значення мають заходи профілактики. Необхідно утримувати приміщення в чистоті, періодично проводити побілку вапном, якщо це зберігання великих кількостей сировини (в домашніх умовах не актуально).

В аптеках при зберіганні дрібних партій сировини в банки поміщають вату, змочену хлороформом.

 

 

З точки зору споживчих властивостей лікарських препаратів становить інтерес вплив факторів зовнішнього середовища, які впливають на них в процесі виробництва, транспортування і зберігання.

Знання механізму і швидкості протікання хімічних процесів, що відбуваються при зберіганні, транспортуванні та експлуатації лікарських препаратів, дає можливість усувати або сповільнювати хід хімічних реакцій, а отже, збільшувати термін придатності, підвищуючи стабільність лікарських речовин.

Термін придатності – тривалість зберігання лікарського препарату, протягом якого він зберігає фізико-хімічні, фармакологічні та терапевтичні властивості без змін. Термін придатності регламентується державною фармакопеєю. Для більшості ЛРС термін придатності від 2 до 5 років.

Отже, варто відзначити такі висновки:

Розкрито основні фактори, що впливають на динаміку та накопичення лікарських речовин у лікарських рослинах, а також їх взаємозв’язок:

Доведено, що не можна виділити дію одного фактору без урахування впливу інших.

Розкрито вплив зовнішніх чинників довкілля на вміст діючих речовин в ЛРС

Розкрито значення часу збирання та сушіння як завершального етапу динаміки лікарських речовин: він має вирішальну роль у завершенні руху потрібних для використання у фармацевтичній галузі лікарських речовин і визначальну роль для якості сировини.

Узагальнено знання про вплив зовнішніх факторів на вміст діючих речовин в ЛРС.

 

 

Ковальов В. М. Фармакогнозія з основами біохімії рослин / В. М. Ковальов, О. І. Павлій, Т. І. Ісакова; Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. – 704 с.

Бобкова І. А. Фармакогнозія: підручник / І. А. Бобкова, Л. В. ВАрлахова, М. М. Маньковська; Медицина, 2010. – 512 с.

Гродзінський А. М. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Гродзінський А. М. ; Голов. ред. УРЕ, 1991. – 544 с.

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. заклад / М 42 За редакцією В. П. Широбонова / Видання 2-е. Вінниця: Нова Книга, 2011. 952 с.

Ефремов, А. А. Влияние экологических факторов на химический состав некоторых дикоростущих растений красноярского края А. А. Ефремов, Н. В. Шаталина, Е. Н. Стрижева, Г. Г. Первышина // Химия растительного сырья. – 2002. – № 3. – С. 53 – 56.

Наказ МОЗ України від 16. 03. 1993 р. № 44

Закон України «Про лікарські засоби»

Государственная фармокопея СССР // Москва. Медицина. 1968. – 1080 с.

Мікробіологія: Підручник для вищих навчальних закладів / І. Л. Дикий, І. Ю Холупняк