Вплив зовнішніх факторів на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині

В’янення (вілт). Загальна хвороба рослин, що розвивається внаслідок ураження судинної системи. Спричиняється грибами (трахеомікози), бактеріями (трахеобактеріози), вірусами.

Некрози. Відмирання окремих ділянок тканин або органів. Плямистості характеризуються відмиранням паренхіматозної тканини з утворенням обмежених плям із зміненим забарвленням. Опіком називають некроз листя, гілок, пагонів, суцвіть та інших органів рослин. Викликаються грибами, бактеріями, вірусами.

Пухлини. Надмірне розростання тканин внаслідок поділу клітин з утворенням наростів називають раком рослин. Для туберкульозних пухлин характерне утворення внутрішніх порожнин – каверн. Гапи – порушення структури тканин із збільшенням клітин та міжклітинних просторів. Мають вигляд наростів, потовщень, ґуль. Викликаються грибами, бактеріями, вірусами.

Деформація органів рослин. Зміна форми ураженого органа спричиняється усіма типами фітопатогенів. Деформація листя спостерігається як кучерявість. Пагони можуть надмірно галузитися, утворюючи так звані «відьомські мітли’. Збудники – віруси та гриби. Деформація органів спричиняє зміну їх вигляду до невпізнанності, насіння при цьому не утворюється (стовбур томатів). Інколи деформується вся рослина, набуваючи карликових розмірів з великою кількістю стебел та коренів; такі рослини безплідні. Інколи листя і вся рослина набувають характерної загостреної форми, відомої під назвою «готика». Викликаються вірусами та віроїдами.

Муміфікація. Уражені плоди або насіння пронизуються міцелієм гриба, підсихають і перетворюються у щільний склероцій – своєрідну форму збереження патогена протягом зимівлі.

Нальоти і зміни поверхні. На листі, стеблі та інших частинах рослини з’являється наліт різного кольору – сірий, чорний, бурий у вигляді суцільної плівки або павутинки, що легко стирається. інколи листки ніби присипані мукою, звідси походить назва поширених хвороб рослин – мучниста і псевдо- мучниста роса. Спричиняється грибами. На уражених грибами частинах рослин утворюються вигнуті подушечки – пустули, що містять споро утворюючі

органи. Камедетеча (гомоз) – хвороба, пов’язана з руйнуванням оболонок клітин з виділенням густої тягучої рідини – камеді, що застигає на поверхні у вигляді напливів та крапель. Інколи на стовбурах рослин з'являються копитоподібні нарости – плодові тіла грибів, міцелій яких пронизує деревину і руйнує її. Багато патогенів – грибів, бактерій – викликають зміну кольору тканин (листя, стебел), що нагадують іржу. Віруси викликають вогнищеві зміни кольору тканин – мозаїку.

Руйнування органів рослин. Спричиняється головневими грибами. Уражені органи перетворюються у порошкоподібну масу, інколи – у пил чорного кольору.

 

 

Спосіб використання лікарських рослин залежить від особливостей біологічно активних речовин, що вміщуються в рослинах. Тому потрібно враховувати, що більшість біологічно активних речовин дуже легко руйнуються і відповідно, ретельно виконувати правила заготівлі, щоб виключити можливість цих втрат.

Вміст біологічно активних речовин в різних органах рослин непостійний і залежить від філологічної фази, умов місця вирощування, часу доби, погодних умов і цілого ряду інших, менш важливих факторів.

Багато діючих речовин рослин дуже непостійні: вони швидко випаровуються, розкладаються при підвищеній температурі і під дією сонячного проміння. Атмосферні опади, навіть в такій невеликій кількості, як роса, вимивають розчинні речовини із надземних органів рослин. Неврахування якого-небудь фактора може призвести до того, що в заготовленій лікарській сировині буде мало біологічно активних речовин, а самі рослини виявляться знищеними марно. Для попередження зникнення біологічно активних речовин із надземних факторів рослин, збирати їх необхідно тільки в суху погоду або ранком, після висихання роси, а для попередження руйнівної дії сонячного проміння – в похмурі дні або раннім ранком.

При заготівлі лікарської сировини потрібно також враховувати періоди, протягом яких в тому чи іншому органі накопичується максимальна кількість діючих речовин.

Найкраще зберігати бруньки із зрубаних дерев на лісосіках. При цьому значно скорочуються витрати праці і не пошкоджується крона дерев. В інших випадках гілки для заготівлі бруньок зрізають гострим секатором. Листя дерев і кущів заготовляють переважно в період цвітіння, іноді під час дозрівання плодів, і тільки у деяких видів, зразу ж після розпускання або в іншу пору року. Звичайно їх збирають з нижньої і середньої частини пагонів (рідше, коли потрібні) молоденькі листочки, з верхньої.

Листки, які пошкоджені комахами і заражені хворобами, не використовують. Листя також збирати краще на лісозаготівлях. Трав’янисті рослини заготовляють переважно під час цвітіння. Їх зрізують ножицями на висоті 5-10 см. від поверхні ґрунту, а в густих заростях – косять. В рослин дерев’яніючими в нижній частині пагонами, звичайно використовують тільки верхівки. Іноді збирають тільки листя трав’янистих рослин.

 

 

Бруньки збирають рано навесні, як правило, у березні – квітні, коли почався їх ріст і вони набубнявіли, але ще не лопнули. Збирають їх різними способами: соснові бруньки зрізають із «коронкою», березові бруньки зазвичай збирають при заготівлі віників шляхом обдирання гілок; бруньки з тополі обережно знімають з гілок, натискуючи на бруньку в