Вплив зовнішніх факторів на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині

Нітрати

У сільськогосподарському виробництві широко використовуються азотні добрива, які підвищують врожайність в 2-3 рази. Разом з тим, інтенсивне використання азотних добрив призводить до підвищеного вмісту нітратів у продуктах рослинництва, а також у рослинності, що виростає поблизу сільськогосподарських угідь. Це стосується і дикорослих лікарських рослин, особливо сорних і рудеральних, що виростають поблизу полів. Особливо багато накопичують нітратів рослини сім. селерових, капустяних.

В організмі рослин і людини нітрати відновлюються до нітритів, які більш ніж в 10 разів більш токсична нітратів. Нітрити при взаємодії з амінами в шлунково-кишковому тракті перетворюються в нітрозаміни, що викликають метгемоглобінемію, що володіють тератогенним, імунодепресивною і канцерогенну дію.

Допустиме добове споживання нітратів з їжею і водою не повинно перевищувати 1 мг / кг маси тіла. 8-15 г нітратів можуть бути для людини смертельною дозою. Ступінь переходу нітратів з ЛРС у водні настої і відвари становить від 63 до 72%.

Накопичення нітратів строго специфічно для кожного виду рослин. Наприклад, подорожник великий і кропива дводомна накопичують більше нітратів, будучи нітратофіламі. Рослини, які ростуть на більш родючих ґрунтах, містять більше нітратів.

Максимальне забруднення лікарських рослин нітратами – на сільськогосподарських полях, куди вносяться мінеральні добрива, і в безпосередній близькості від них (5-10 м). Зі збільшенням відстані від полів ступінь забруднення рослин падає. Лікарську рослинну сировину, безпечну відносно нітратів, можна заготовлювати не ближче 10 м від джерела забруднення.

Біологічні фактори

Мікроорганізми є обов'язковим елементом рослинних біоценозів, основна їх роль – біодеградація рослинних залишків до органічних та неорганічних сполук, які зумовлюють родючість ґрунту.

Мікроорганізми виступають також як симбіонти рослин. Достатньо відоме значення так званих мікоризних грибів. Вони поселяються у тканинах кореня, вступають у симбіотичні взаємостосунки з вищими рослинами, посилюючи процеси всмоктування поживних речовин. Але, як і у світі тварин, багато мікроорганізмів виступають як паразити рослин, значно впливаючи на процеси їх життєдіяльності, І можуть стати причиною загибелі як окремих рослин, так і цілих рослинних популяцій. Такі мікроорганізми називають фітопатогенними

Мікроорганізми – паразити рослин поширені у дикій природі, але набувань особливого економічного значення в агрокультурі. Якщо не вживати спеціальних заходів щодо захисту рослин від фітопатогенних мікроорганізмів, то урожайність може знизитись у кілька разів. Масове поширення хвороб рослин на певній території називають епіфітотіями. Паразитуючи на рослинах, деякі мікроорганізми виділяють токсичні продукти, які можуть викликати отруєння людей та тварин.

Фітопатогенні бактерії

Фітопатогенні бактерії відносяться до кількох родів. Морфологічно – це палички, більшість видів має джгутики, деякі мають капсулу. Відомі грампозитивні та грамнегативні види. Аероби, добре ростуть на штучних поживних середовищах, часто утворюють пігментовані колонії. Характерна особливість – продукція ферментів, що руйнують тканини рослин (целюлази, пектинази, галактуроказа) або певні рослинні субстрати (хлорофілаза, тирозинсза).

Фітопатогенні бактерії роду Pseudomonas. Грамнегативні бактерії з полярними джгутиками. Викликають у рослин гнилі, плямистості, опіки. Р. solanacearum викликає судинні ураження у пасльонових. Уражується квртопля при зберіганні, перець, капуста, злакові, бобові, технічні та плодові культури. Р. sofanacearum уражає чорний паслін, викликаючи в'янення рослин.

Фітопатогенні бактерії роду Xanthomonas. Грамнегативні палички з полярними джгутиками. На поживних середовищах утворюють колонії, забарвлені у різні відтінки жовтого кольору. Часто зустрічаються на рослинах як сапрофіти. Патогенні види викликають плямистості та пухлини, уражують судинну систему рослин. Викликають бактеріози злакових, бобових, багатьох технічних культур (гомоз бавовнику, що має велике економічне значення). Часто є причиною ураження плодових дерев (цитрусові, абрикоси, персики) та овочевих культур (томати, морква, капуста й інші хрестоцвіті, буряки). Посіви маку уражуються X papavericola. Хвороба проявляється на листках та коробочках у вигляді круглих темно-сірих плям, оточених темною облямівкою. Листки скручуються і засихають. Сильно уражені рослини гинуть. Урожай різко знижується. X. сіtrі викликає ураження лопуха (рак), а X. heteroca – бактеріоз цієї рослини. X. heterocea викликає бактеріоз беладони.

Фітопатогенні бактерії родів Corynebacterium та Aphlanobacterium. Короткі нерухомі грампозитивні бактерії (афланобактерії – грамнегативні). На твердих середовищах утворюють забарвлені або незабарвлені колонії. У рослин викликають судинні ураження або пухлини. Викликають бактеріальний рак томатів, кільцеву гниль картоплі, в’янення бобових, кукурудзи. С. instdiosum викликає в'янення донника.

Фітопатогенні бактерії Інших родів

Рід Pectobacterium. Мають виражені пектинолітичні властивості Викликають мокрі гнилі (чорна ніжка картоплі).

Рід Erwinia. Викликають опіки плодових дерев з ураженням кори, паростків і квіток.

Рід Agrobacterium індукує пухлини у багатьох видів рослин. B. amyiovora уражає глід (американський опік глоду).

Рід Bacillus. Спороносні палички, часто сапрофіти, мають пектиназну активність. В. mesentericus викликає ураження квітів гарбузів, плодів кабачків, спричиняє псування картоплі при зберіганні.

Резервуаром фітопатогенних бактерій можуть бути рослини певного виду або близьких до нього видів. Відомо, що джерелом зараження можуть стати рослини-бур’яни. Передаються бактерії через насіння, вегетативні органи (бульби, живці), через розсаду. Мертві залишки хворих рослин – одне з основних джерел зараження. У ґрунті фітопатогенні бактерії досить швидко гинуть, але є види,