Предмет:
Тип роботи:
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок:
23
Мова:
Українська
освіту народу, вважали його головним заняттям фізична праця.
Для дітей знатного походження гуманісти вимагали повноцінного фізичного і естетичного виховання, оволодіння латинською і грецькою мовами, необхідними для вивчення античних пам’яток літератури.
В програму розумового освіти гуманістами включалися такі природничі предмети, як математика, астрономія, механіка, природознавство.
Гуманісти з повагою ставилися до дитини, виступали проти схоластичного навчання і суворої дисципліни. Вони прагнули розвинути в дитині допитливість і інтерес до знань.
В школах, якими керували педагоги-гуманісти, вплив церкви на утримання навчання було слабкіше, однак релігія все-таки займала значне місце. Педагогічні погляди гуманістів знаходили відображення лише в практиці окремих шкіл, де навчалися діти знатних і заможних батьків.
В той же час продовжували розвиватися міські школи, де проходили початкове навчання діти ремісників і торговців. З’явилися школи для дівчаток (як правило, приватні). У більшості міських шкіл навчання здійснювалося рідною мовою учнів. Поряд з початковими школами в XVI столітті існували підвищені (латинські) школи та середні школи (колегіуми, гімназії) з 8-10-річним навчанням (для дітей заможних батьків). Деякі сектантські громади, які боролися проти католицької церкви, наприклад анабаптисти в Середній Європі, таборити в Чехії та ін, організували загальне початкове навчання рідною мовою для дітей членів своєї секти.
В різних країнах педагогічна думка в епоху Відродження розвивалася по-різномуму, відображаючи специфічні особливості розвитку даної країни.
Так, в Італії відомий знавець античної філософії гуманіст Вітторіно да-Фельтре (1378-1446) організував школу, названу ним «Будинок радості». В основу організації цієї школи були покладені принципи гуманістичної педагогіки.
Школа була відкрита в прекрасному палаці, на лоні природи. Весь будинок було спеціально переобладнано для потреб школи за вказівками Вітторіно. На відміну від середньовічних шкіл у новій школі було багато світла і повітря. Особливо велике увага приділялася фізичному розвитку учнів. Основними предметами навчання були класичні мови та класична література, вихованці займалися математикою, астрономією, здійснювали екскурсії в природу. Велике значення надавалося ігор, розвитку фізичних і духовних сил людини.
Ідеї гуманізму проникли з Італії до Франції. Одним з найвидатніших представників педагогічної думки епохи Відродження був французький письменник-гуманіст Франсуа Рабле (1494-1553). У знаменитому романі «Гаргантюа і Пантагрюель» він дав блискучу сатиру на схоластичне середньовічне виховання і протиставив йому гуманістичне виховання з продуманим режимом для дитини, багатостороннім освітою, розвитком самостійного мислення, творчості та активності.
В романі Рабле розповідає, як король запросив для виховання свого сина Гаргантюа вчених-схоластів, які змушували його зазубрівать все напам’ять. Він вивчив деякі схоластичні книги так, що міг переказати їх як з початку до кінця, так і назад, в результаті чого лише отупіла.
Тоді батько його, вигнавши вчителів-схоластів, запросив вчителя-гуманіста, який все рішучим чином змінив. Гаргантюа став багато часу приділяти фізичним вправам, правильної послідовно вивчав науки. Гаргантюа почав спостерігати природу, здійснюючи прогулянки по полях і лісах, збирав рослини і становив гербарій; астрономія вивчалася шляхом спостереження над зірками. Навчання велося шляхом бесід, читання книг, із застосуванням наочних посібників. Гаргантюа навчався грі на декількох музичних інструментах та співу. Засвоєння знань носило свідомий характер.
Рабле був прихильником ідеї наочності, життєвості навчання. Він радив зв’язати навчання з навколишньою дійсністю.
Думка про виховання молодого покоління в процесі трудової діяльності була вперше висловлена англійським мислителем-гуманістом Томасом Мором (1478-1535). Їм же була висунута ідея про поєднання теоретичного освіти з працею.
В «Золотий книжці, настільки ж корисної, як і кумедною, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія» (1516). Мор піддав гострій критиці несправедливий соціальний устрій Англії і протиставив йому ідеальний лад, склався на фантастичному острові «Утопія», де приватної власності не існує. Його соціалізм не має наукового характеру, а є лише мрією. Мор вважав, що достатньо звільнитися від дворян, служителів культу та інших нероб, щоб задовольнити потреби всіх членів суспільства. При цьому він у своїй «Утопії» всі важкі і неприємні роботи покладає на рабів з військовополонених і злочинців, позбавлених від загрожувала їм смертної кари. Всі це свідчить про незрілість і історичної обмеженості світогляду родоначальника утопічного соціалізму.
Томас Мор надавав великого значення вихованню. Він зазначав, що на острові «Утопія» всім дітям, як хлопчикам, так і дівчаткам, дається рівне суспільне виховання і початкове навчання; всі люди отримують широку освіту. Викладання ведеться на рідній мові. Крім читання і письма, в школах вивчаються арифметика, геометрія, астрономія, музика, діалектика, природознавство. Утопійці широко користуються наочними посібниками.
Велике значення надавав Мор фізичного виховання, причому дотримувався афінської системи фізичного виховання; розвитку шляхом гімнастики і військових вправ здорового, сильного і красивого тіла.
Мор приділяв велику увагу підготовці молодого покоління до трудової діяльності і висловлював думки про різнобічному розвитку особистості. Він зазначав, що є одне справа, якою повинні займатися всі утопійці: це землеробство. Діти вивчають його теоретично в школах і практично на тих, що оточують місто полях. Крім землеробства, кожному утопійці призначається ще яке-небудь спеціальне ремесло, і кожен зобов’язаний його вивчити. Фізична праця обов’язковий для всіх, розумові заняття вважаються в утопійців одним з найбільших насолод. Тільки дуже невелике число людей присвячує себе виключно розумової діяльності і звільняється від фізичної праці. Це вчені, які в особливо відведених для них громадських будинках займаються науками. Але якщо вони не виправдають покладених на них надій, їх відкликають, і вони повертаються до ремесла і землеробства.
Вільне від роботи час утопійці проводять у бібліотеках та музеях, з захопленням займаючись самоосвітою. Держава надає всім бажаючим повне право користуватися в цих бібліотеках і музеях книгами, приладами і т. п. Багато пересічні громадяни, які отримали шляхом самоосвіти глибокі пізнання, переводяться до числа вчених.
Педагогічні ідеї Томаса Мора мали велике значення в розвитку педагогічної думки. Він проголосив принцип загального навчання, вимагав однакової освіти для чоловіків і жінок, висунув думку про широку організації самоосвіти, освіти дорослих, підкреслив величезну роль трудового виховання, вперше висловив ідею про можливість знищення протилежності між фізичною і розумовою працею. Він вимагав навчання рідною мовою учнів, намітив широке коло навчальних предметів, в центрі якого стоїть природознавство. Мор був першим провісником педагогічних ідей раннього утопічного соціалізму.
Таким чином, зародження і розвиток у надрах феодального суспільства капіталістичного способу виробництва викликало істотні зміни в поглядах на виховання. З’явилися нові теорії. З’явилися і школи, які повинні були задовольняти потреби в освіті нового класу.