Використання фольклорних творів як засобу розвитку мовлення у дошкільників

Заклички та примовки включають, крім словесного ряду, певні рухи, що є елементом їх ігрового оформлення. Ці рухи знаходять відгук в дитячій руховій активності. До них належать підскоки на одній або на двох ногах, нахили голови, кидання камінців, кружляння, рухи з предметами – палицями, камінцями, травою, мотузками (зав’язування, підкидання, перепускання комахи з руки на руку тощо).

Неоціненним духовним скарбом є загадки, за допомогою яких маля пізнає світ, його об’єкти і явища. Для дітей раннього віку загадки повинні бути лаконічні, з яскравими характеристиками, конкретними образами, оскільки в них ще малий життєвий досвід.

Мирилки – це короткі віршовані твори, які говорять діти на знак примирення, за призначенням вони протилежні до прозивалок і використовуються з метою відновлення товариських стосунків [2].

Невеликим розміром, добором дійових осіб, динамічністю, поєднанням звуків рідної мови, слова, інтонацій та рухів, багаторазовим повторенням всього твору або його окремих частин (кумулятивністю), діалогічністю, імпровізаційною можливістю, притаманною їм емоційністю, оптимістичним характером малі фольклорні форми сприяють формуванню мовленнєвої особистості дітей. Форми використання забавлянок, закличок, промовок, пісень різноманітні. Це залежить від віку, мовленнєвого розвитку дітей.

Для того, щоб фольклор став невід’ємною частиною мовленнєвого спілкування дітей раннього віку, необхідно створити відповідне розвивальне середовище. В інтер’єрі групи доцільно використовувати елементи українського фольклору. У роботі з дітьми використовують книжки-іграшки, книжки-картинки, фігурки персонажів відомих утішок, казок, різні види театрів, музичні інструменти, альбоми з утішками тощо.

 

 

Особливості сприйняття дошкільниками раннього віку малих фольклорних форм

Третій рік життя є найсприятливішим для розвитку мовлення дитини. Основне завдання розвитку мовлення дитини – оволодіння нормами і правилами рідної для нього мови. Усна народна творчість таїть в собі невичерпні можливості для пробудження пізнавальної активності, самостійності, яскравої індивідуальності малюка, для розвитку мовних навичок.

Знайомство з малими жанрами фольклору здійснюється через:

- спеціально-організоване навчання – на заняттях з розвитку мовлення, ознайомлення з довкіллям та природою, малювання, ліплення, конструювання, музики, фізкультури;

- спільну діяльність з дітьми – режимні моменти, спостереження, гру, індивідуальну роботу;

Спеціально-організоване навчання я здійснюю головним чином на заняттях, таких як: розвиток мови, знайомство з навколишнім світом, природою, малювання, ліплення, конструювання, фізкультури.

Трирічні дошкільнята особливо уважні до звуків людської мови. Тому на заняттях з розвитку мовлення необхідно розвивати слух. У сприйнятті моєї вимови діти проходять кілька етапів: на початку вони реагують на інтонацію, потім значимість набуває для них ритм, і тільки потім починають розуміти значення слів. Одночасно зі слухом розвивається мовлення. Наприклад, на занятті з розвитку мовлення на тему «Читання народної казки «Курочка ряба» для того, щоб замотивувати вихованців на знайомство з новою казкою я почала заняття із знайомства з потішкою «Курочка-рябушечка»:

- Курочка – рябушечка,

Куди ти пішла?

- На річку.

- Курочка – рябушечка,

Навіщо ти пішла?

- За водичкою.

- Курочка – рябушечка,

Навіщо тобі водичка?

- Курчаток поїти.

- Курочка – рябушечка,

Як курчатка просять пити?

- Пі – пі – пі – пі – пі – пі.

Після прочитання потішки я запитала у дітей, про кого ця потішка? Куди ходила курочка? А як звуть її діток? Як пищать курчата? Викликавши у малюків інтерес до курочки, запитала, чи хочуть вони познайомитися з новою курочкою – курочкою Рябою? Отримавши їх згоду, прочитала їм нову казку. Для найбільш повного сприйняття дошкільнятами казки використовувала настільний театр. Після прочитання казки я дала трохи часу, а потім поцікавилася, чи сподобалося дітям. Потім питання за змістом. Пізніше запропонувала вдруге послухати казку. Закінчила заняття чеською пісенькою:

Курочка моя,

Розумниця моя,

Ось пшоно, водичка,

Дай, ти мені яєчко,

Розумниця моя!

Я вважаю, що використання потішки і пісеньки допомогло дітям засвоїти зміст заняття, створило емоційний настрій. Зміст, яким повинні оволодіти, малюки краще сприймаються, коли вони взаємодіють, мають безпосереднє зорове, слухове і тактильне сприйняття. Так, наприклад, при проведенні заняття з розвитку мовлення на тему «Заучування потішки «Водичко, водичко» я вчила дітей узгоджувати свої дії з текстом. Потішка протягом всього року допомагає мені формувати культурно – гігієнічні навички у моїх вихованців.

Використання малих форм фольклору має величезне значення при проведенні занять продуктивними видами діяльності. Наприклад, на занятті з ліплення на тему «Равлик», я використовувала примовку:

Равлик, равлик,

Випусти роги.

Дам пирога.

Масляного, премасляного,

яка дозволила мені викликати інтерес у дітей.

На занятті з малювання на тему «Дощик» використовувала фланелеграф, викладаючи хмаринку читала:

Дощику, дощику,

Пожди, не йди,

Наших діток

Не студи!

І під ритм потішки вихованці пальчиком малювали крапельки дощу. В кінці заняття прочитала потішку:

Веселко-веселко,

Сховай у відерко

Дощ-водограй.

Сонечка нам дай!

Величезну роль малі жанри фольклору грають у фізичному вихованні дітей, які я з задоволенням використовую у своїй практиці, так, наприклад, на занятті фізкультури я запрошую словами пісеньки:

Крокують наші