Висвітлення проблем і завдань сучасного обліку прямих витрат і визначення перспективи його вдосконалення

а) по матеріальних затратах:

на основі первинних документів списуються на виробництво спочатку в кожному виразі тільки по стандартах, а в кінці звітного періоду кожний вираз матеріальних затрат перетворюється у вартісний множенням на стандартну ціну;

у випадку додаткового залучення матеріалів понад стандарти виписується окремий документ на відпуск матеріалів, в якому вказується причина відхилень від стандартів;

оприбуткування матеріалів від постачальників по матеріальних рахунках проводиться також за стандартними цінами;

б) по оплаті праці:

у всіх документах і замовленнях вказуються стандартні ціни на виробництво даного замовлення по оплаті праці;

розробляються робочі листки, в яких вказується час виконання роботи по стандарту і заробітній платі;

листки із нестандартними ставками виділяються окремо і аналізуються.

Основною метою системи обліку “стандарт-кост” є виявлення відхилень від стандартів і управління цими відхиленнями. Ця система має багато спільних рис з нормативним методом обліку затрат (попереднє складання нормативів, відокремлений облік відхилень).

На завершення можна виділити основні напрямки вдосконалення обліку витрат: [53, с. 132]

поглиблення зв’язку нормативного методу управління собівартістю з внутрішньовиробничим госпрозрахунком для покращення зв’язку, стимулювання колективів госпрозрахункових цехів, бригад з їх вкладом в результати роботи підприємства і економію витрат;

спрощенню номенклатури калькуляційних статей витрат у зв’язку із змінами в господарському механізмі складу витрат, що включаються в собівартість продукції;

зближення існуючих в країні методів обліку виробничих витрат з міжнародними стандартами;

автоматизація обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.

 

 

 

Господарська діяльність підприємств потребує необхідних матеріальних і трудових витрат. В основному, ці витрати в грошовому вираженні складають собівартість продукції.

Відомо, що матеріальні затрати в собівартості продукції займають найбільш питому вагу. Тому їх аналіз дає змогу виявити значні розриви зміни собівартості. [57, с. 14]. При аналізі об’єктивно оцінюють матеріальні затрати в собівартості всієї і одиниці продукції, визначається їх реальність і необхідність, досліджуються фактори, які обслуговують споживну величину матеріальних затрат.

Аналіз матеріальних затрат (Рис. 3. 1.) полягає в порівнянні фактичного обсягу їх з плановими і в обмеженні дії окремих факторів на виявлення відхилень.

Специфіка цих факторів і методика їх дослідження залежить від особливостей технології, а також від використання видів сировини, матеріалів, палива та енергії.

Також в будь-якому випадку та за будь-яких умов необхідно виявити вплив двох факторів:

1) зміни питомої витрати сировини і матеріалів на одиницю продукції – «фактор норми»;

2) зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів – «фактор цін».

Рис. 3. 1. Аналіз матеріальних затрат.

Собівартість заготовлення матеріалів складається з наступних трьох частин: [21, с. 37]

1) транспортних витрат, тобто вартості в прейскурантах цін з урахуванням всіх доплат, приплат і знижок;

2) транспортних витрат, до яких належать:

а) провізна плата при розрахунку за ціна – франко-станція відправлення;

б) витрати на утримання власних під’їзних доріг;

в) витрати на доставку зі станції на склад підприємства;

г) вантажно-розвантажувальні витрати.

3) заготівельних витрат, а саме:

а) витрати на утримання заготівельних контор;

б) оплата за зберігання, зважування;

в) оплата соціальних відряджень;

г) втрати під час транспортування.

Втрати на утримання відділу постачання і заводських складів (зокрема на заробітну плату їх постійних працівників), а також на відрядження у зв΄язку з оформленням договорів на поставки включаються не в матеріальні затрати, а в загальнозаводські витрати [31, с. 157].

Зміна питомих витрат сировини й матеріалів може відбуватися під впливом причин двох видів:

а) пов’язаних з використанням плану технічного розвитку в заводах, спрямованих на зниження норм витрачання;

б) зумовленими різними відхиленнями від поточних норм витрачання.

До заходів, спрямованих на зменшення норм витрачання належать:

а) удосконалення конструкції виробів для зменшення матеріаломісткості;

б) удосконалення технології;

в) заміна дорогих матеріалів дешевими;

г) централізація заготівельних операцій і застосування для цього економіко-математичних методів.

Щоб у процесі аналізу можна було дослідити відхилення в матеріальних затратах, потрібно облік виробничих затрат на підприємстві вести за нормативними методами. Джерелами аналізу матеріальних затрат є форми звітності №5 Ж/О 10-с і на основі них складають таблицю 3. 1.

Наведені дані показують, що фактичні матеріальні витрати були нижчими від планових на 28, 7 тис. грн. за рахунок зниження витрат по всіх їх видах. Однак, за такими позитивними відхиленнями можуть бути приховані негативні сторони.

Таблиця 3.1

Загальна оцінка матеріальних затрат на ВАТ “Ватра” за 2001р. 

ПоказникиЗа планомЗа фактомВідхилення

1. Основні і додаткові матеріали за мінімум повернутих відходів21498, 921473, 8- 25, 1

2. Паливо та енергія на технологічні цілі153, 9150, 7- 3, 2

3. Транспортно-заготівельні витрати876, 9876, 5- 0, 4

4. Усього матеріальних затрат22529, 722501, 0- 28, 7

5. Обсяг товарної продукції3556935474+ 95

6. Собівартість товарної продукції3309033154- 64

Для виявлення останніх слід оцінити ступінь впливу на матеріальні витрати таких факторів, як зміна структури обсягу товарної продукції і рівня самих витрат. Крім