+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
85
Мова:
Українська
виробничих процесів. Впровадження нових прогресивних технологічних методів зміни конструкції і технологічних характеристик виробів, покращення використання нових видів сировини і матеріалів, палива, енергії. Покращення організації виробництва і праці полягає у вдосконаленні управління ними, покращенні організації праці, матеріально-технічного постачання і використання робочого часу, скорочення адміністративно-управлінських витрат, а також надлишкових затрат і втрат.
Вдосконалення організації виробництва праці – розвиток спеціалізації виробництва; покращення організації праці і обслуговування виробництвом; скорочення затрат на управління; покращення використання основних фондів, матеріальних ресурсів, інших факторів, які підвищують рівень організації виробництва;
Зміна обсягу і структури продукції – відносне зменшення умовно постійних витрат, які обумовлені ростом обсягів виробництва, відносне зменшення амортизаційних відрахувань;
Покращення використання природних ресурсів – зміни способів добування природної сировини і зміни якості; складу природної сировини;
Галузеві та інші фактори – підготовка і освоєння продуктивності на підприємствах, впровадження і освоєння нових виробів; покращення розміщення підприємств, зміни цін, тарифів, норми амортизації, умов оплати праці та інші фактори, які випливають із специфічних особливостей техніки, технології і організації виробництва.
Визначення і використання резервів зниження собівартості продукції – головне завдання економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства. [ 38, с. 93]
Деякі економісти, крім факторів норм, в якості самостійного виділяють фактор заміни. При цьому проходить заміна цін одиниці матеріальних ресурсів і норм їх витрат на одиницю продукції. [21, с. 156]
Раціональне заміщення одних матеріалів іншими здійснює вплив на зменшення собівартості, відкриває можливості для збільшення обсягу випуску продукції, забезпечує абсолютне зниження собівартості за рахунок зниження цін на матеріали.
Витрати на одержання, заготовку і транспортування сировини і матеріалів, палива і напівфабрикатів формують їх ціну (собівартість). Основні ціни і тарифи займають найбільш питому вагу в собівартості одержаних матеріальних ресурсів, тому для її зниження необхідно виявляти їх резерви, класифікацію яких можна розглянути на рис. 3. 2.
По видах затратПо характеру використання
Скорочення витрат сировини і інших матеріалів.
Скорочення витрат допоміжних матеріалів.
Скорочення витрат допоміжних матеріалів.
Скорочення транспортно-заготівельних витрат.
Зменшення витрат на заробітну плату одиниці праці.
Скорочення браку.
Скорочення витрат на обслуговування і управління1. Вдосконалення конструкції.
2. Вдосконалення технології.
3. Поповнення модернізації обладнання.
4. Покращення організації виробництва і праці.
5. Вдосконалення методів господарювання і управління.
Рис. 3. 2. Класифікація резервів зниження собівартості продукції.
Під резервами зниження собівартості слід розуміти лише ті, які створюють реальну економію. По місцю зосередження резерви поділяються на внутрішні і зовнішні.
До внутрішніх відносяться ті, які можуть бути виявлені і впроваджені в господарський оборот тільки на даному підприємстві і залежать від результатів роботи. Це, в першу чергу, ріст продуктивності праці і зниження матеріаломісткості продукції.
Зовнішні резерви можна поділити на галузеві і народногосподарські. Галузеві – це покращення спеціалізації і кооперації; правильне розміщення виробничої програми між підприємствами галузей. [36, с. 95]
Використання зовнішніх резервів підвищує ефективність виробництва не лише даного підприємства, а й інших підприємств.
Слід враховувати і резерви, пов’язані з відхиленням від плану, а також додаткові, виявлені в процесі його виконання.
Ліквідація перевитрат сировини і матеріалів у порівнянні з встановленими нормативами перевитрат по заробітній платні, по загальнозаводських і цехових витратах – всі ці резерви пов’язані з відхиленням від плану.
Прикладом додаткових резервів, які мають місце в процесі виконання плану є: використання провідного досвіду і впровадження більш досконалих технологій.
По часу використання резерви поділяються на поточні і перспективні. Поточні визначаються протягом даного звітного періоду. Вони, як правило, не потребують значних додаткових затрат і підготовчих робіт.
По характеру впливу на результати виробництва розрізняють резерви екстенсивні та інтенсивні. Екстенсивні характеризуються використанням додаткових виробничих ресурсів, робочої сили і основних виробничих фондів. Інтенсивні сприяють підвищенню ефективності виробництва на основі економічного витрачання сировини і матеріалів, робочої сили і техніки.
Отже, основне завдання аналізу собівартості продукції полягає у визначенні резервів зниження затрат на виробництво продукції.
Особливістю резервів зниження собівартості продукції є їх синтетичний характер, оскільки в них відображається використання всіх ресурсів виробництва – трудових, матеріальних, фінансових.
Зниження собівартості, за рахунок якого не буде резерву, тягне за собою, як правило, зменшення і інших затрат.
До резервів зниження собівартості не відносяться фактори, які пов’язані із зміною асортименту і структури витраченої продукції, із зміною оптових цін на матеріали, покупні вироби, ставок обов’язкових відрахувань і тарифів.
Тепер розглянемо основні шляхи зниження собівартості продукції:
ріст продуктивності живої праці;
прискорення науково-технічного розвитку;
покращення використання уречевленої праці, скорочення і ліквідація непродуктивних витрат;
підвищення якості продукції, покращення використання основних фондів.
Одним з найважливіших шляхів зниження собівартості є ріст продуктивності праці. При цьому підвищується обсяг виробництва, зменшуються амортизаційні відрахування на утримання, управління і обслуговування персоналу.
Висновки
У результаті проведених досліджень, теоретичних і практичних матеріалів по темі даної дипломної роботи, можна зробити такі висновки і пропозиції:
Прямі витрати – це такі, які можна у момент їх первинного запуску у виробництво відписати до конкретного продукту.
До прямих виробничих затрат відносять затрати на сировину, матеріали, паливо і енергію на