Вивчення роману Ліни Костенко "Маруся Чурай" у школі

 

ВСТУП

РОМАН ЛІНИ КОСТЕНКО “МАРУСЯ ЧУРАЙ” У ШКОЛІ

1. План-конспект уроку № 1

2. План-конспект уроку № 2

3. План-конспект уроку № 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

“Українці” – це нація, що її віками витісняли з життя шляхом фізичного знищення, духовної експропріації, генетичних мутацій, цілеспрямованого перемішування народів на її території, внаслідок чого відбулася амнезія історичної пам’яті і якісні втрати самого національного генотипу. Образ її спотворювався віками, їй приписувалася мало не генетична тупість, не відмовлялося в мужності, але інкримінувався то націоналізм, то антисемітизм. Велике диво, що ця нація на сьогодні ще є, вона давно вже могла б знівелюватися й зникнути. Фактично це раритетна нація, самотня на власній землі у своєму великому соціумі, а ще самотніша в універсумі людства. Фантом Європи, що лише під кінець століття почав набувати для світу реальних рис. Вона чекає своїх філософів, істориків, соціологів, генетиків, письменників, митців. Неврастеніків просять не турбуватися”.

Цими словами Ліна Костенко звертається до кожного з нас. Слова її пронизані великим болем і великою любов’ю. Ліна Василівна стала взірцем для своїх нащадків, вона закликала не відбивати спотворене зображення, адже маленька неправда тягне за собою велику брехню. Велика брехня переростає у велику трагедію. Ліна Василівна стояла на засадах правди, щирості та непокори.

Творчість Ліни Костенко – це боротьба за правду. Ось чому багато критиків та літературознавців досліджували спадщину авторки, щоб зрозуміти і донести до нас, якою вона повинна бути – ось ця правда? Яке місце вона займає у житті кожної людини? Мар’яна Савка, наприклад, пише про Костенко-поетесу, пише про те, що у Ліни Василівни слово, як живий людський орган, може боліти, коли зіткнеться зі словом мертвим, фальшивим.

Багато написано про роман “Маруся Чурай”, тому що історизм Ліни Костенко ніколи не був просто фіксуванням певних подій – поетеса завжди будує мости між минулим та сучасним. “Минуло небагато часу від виходу книги, а вона вже стала раритетом, предметом схвильованих виступів майстрів слова, про неї одразу ж з’явилися відгуки у пресі. Так розпочала свій шлях “Маруся Чурай” Ліни Костенко”, - писав літературознавець Павло Охріменко. Микола Бажан також відзначив творчу сміливість поетеси, яка вдалася до розробки надзвичайно складної теми з історії українського народу, з історії його духовності, він перший спеціально зупинився на поетиці “Марусі Чурай”.

Микола Ільницький охарактеризував роман у віршах так: “Усе-таки роман у прозі і роман у віршах – дійсно велика різниця. Поет володіє особливим секретом зміни тотальностей, вміє перевести напругу подій в русло ліризму”.

Дуже важливо, що учні вивчають твори Ліни Костенко у школі, зокрема історичний роман у віршах “Маруся Чурай”, який вписаний у контекст історичних подій, він близький і нашому сьогоденню. “Маруся Чурай” глибоко вражає нас своєрідністю та оригінальністю сюжету, наближає читача до рідної історії. Хоча головна героїня твору не є історичною постаттю, у романі присутні історичні особи, зокрема, гетьман Богдан Хмельницький та Іван Іскра, сюжетною канвою роману є реальна епоха Хмельниччини.

Метою цієї роботи є дослідження майстерності письменниці, її таланту та віддзеркалення його у душах дітей, які з захопленням читають її витвори, а потім пишаються своїм народом, народом з великої літери.

Цей твір побудований на антитезі – протиставленні високого й низького, приземленого й духовного. Вибір життєвих пріоритетів ділить персонажів твору на два світи, які перебувають у жорсткому конфлікті. І всі події життя героїв визначаються їх приналежністю до котрогось із цих світів. Композиція твору струнка: роман складається з дев’яти розділів, розвиток подій – лінійний з ретроспекцією (спогади Марусі). Як влучно зауважив Микола Ільницький, “Ліна Костенко довела, що традиційна форма послідовного розгортання подій таїть у собі невичерпні можливості художньої типізації і філософської глибини”. Кожен наступний фрагмент твору стає живим органічним доповненням великого полотна і водночас не руйнує його цілісності. Кожна деталь має незаперечну смислову доцільність. Отже, це дуже цікаво, і нашим завданням є створити новий, оригінальний та кращий підхід до вивчення цього неперевершеного полотна.

Діти повинні вивчати цей роман Ліни Василівни, бо він вчить нас життю, вчить мати в серці “те, що не вмирає”, як Маруся Чураївна, яка перебуває у світі ідеального, у світі любові, пісні, творчості, волі.

 

 

Тема: композиційно-сюжетні засоби роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко.

Навчальна мета: шляхом композиційного аналізу розкрити зовнішню й внутрішню композицію твору, дати характеристику сюжетних і поза сюжетних компонентів.

Розвивальна мета: розвивати вміння простежувати сюжет і сюжетні лінії окремих образів.

Виховна мета: розкрити красу поетичного слова.

Методи: бесіда, робота з текстами.

Обладнання: портрет Ліни Костенко, Марусі Чурай; текст роману; графічна схема композиції роману “Маруся Чурай”; словник.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІІ. Бесіда з елементами розповіді.

 

Учитель. Із скількох розділів складається роман Ліни Костенко “Маруся Чурай”? Як розгортається сюжет твору?

Орієнтовна відповідь. Твір складається з дев’яти розділів. Сюжет