Вивчення роману Ліни Костенко "Маруся Чурай" у школі

Бесіда.

1. Який за жанром твір “Маруся Чурай” Ліни Костенко? (Історичний роман у віршах).

2. Про що цей твір? Хто в ньому є головним героєм?

Орієнтовна відповідь. Це енциклопедія життя українського народу середини XVII ст., світ вічних мотивів духовного буття народу. Поетеса показала трагедію цілого народу, висвітила болі сучасного покоління і його страх перед майбутнім. Головний образ роману – Вітчизна, рідна земля. Почуттям любові до неї сповнений увесь твір.

3. Якими лініями розгортається сюжет твору?

Орієнтовна відповідь. Сюжет твору розгортається двома лініями: особистою – доля Марусі Чурай та інших персонажів, які відіграють у житті важливу роль, та історичною – боротьба українського народу за своє визволення з-під влади польської шляхти.

4. Композиційно ці дві лінії становлять цілісність. Доведіть. (Вони переплітаються, перебувають то в тісніших, то в слабших зв’язках, залежно від ідейно-естетичного задуму автора).

5. Що поклала в основу свого роману Ліна Костенко?

Орієнтовна відповідь. В основу роману поетеса поклала тяжку долю легендарної піснярки з Полтавщини Марусі Чурай, показала трагедію всього народу, що оплачував право на життя смертю найкращих своїх синів, горем дітей.

6. Хто така Маруся Чурай за переказами народу?

Орієнтовна відповідь. Маруся народилася 1625 року в родині урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота. Легенда наділила Чураївну неабиякою вродою, поетичним і музичним хистом, чарівним голосом і романтичною любов’ю: її обранець, козак Григорій Бобренко, піддавшись материнським умовлянням, кидає Марусю і одружується з багачкою Галею Вишняківною. У розпачі дівчина хоче втопитись, але її рятує Іван Іскра, що палко кохає дівчину. Маруся мстить за зраду, отруює Гриця настоєм із зілля. Її засуджують до страти, та Іскра встигає привезти від гетьмана помилування. Змучена докорами сумління, через півроку Маруся помирає від сухот.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

План дослідження

1. Образ Вітчизни – головний образ роману.

2. Втілення в образі Марусі Чурай кращих моральних рис українського народу.

3. Історичні персонажі в романі (Яків Остриця, Мартин Пушкар, Лесько Черкес, Ярема Вишневецький).

4. Родини Чураїв і Вишняків як висвітлення морально-етичного зрізу суспільного життя.

5. Крах апологетики міщанства в образі Орини Бобренчихи.

6. Дві системи цінностей у формуванні вдачі Гриця Бобренка.

7. Значення роману у справі виховання молоді.

Проблемне запитання: Чому Маруся Чурай – це голос України, її душа?

Орієнтовна відповідь. Душа Марусі Чурай споріднена із душею України. Адже Маруся за своє нелегке життя багато вистраждала, витерпіла так, як і наша Україна. Дівчина у романі своїми вчинками, ніби втілила у життя бажання України помститися своїм ворогам-нелюдам за кривди, завдані їй.

IV. Основний зміст роботи.

1. Слово вчителя про систему образів роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко.

V. Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір панорамно-масштабний. З величезного огрому кипучого політичного і культурного життя України XVII ст. поетеса вихопила один маленький острівець – драму окремої особистості, висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх перед майбутнім. Усі персонажі роману сприймаються як живі люди, взяті в цілком певних просторових і часових координатах (Полтава, Україна, XVII ст.), і як типи, які впізнаються почасти й сьогодні. Навіть тих, які діють у кількох з’явах, не можна назвати звичним терміном – епізодичні, бо вони становлять частку середовища, в якому живуть головні герої, точніше, людський соціально-психологічний фон. Але, зрештою, кожен з “фонових” персонажів у Ліни Костенко має неповторну індивідуальність. Часто в одній, але промовистій деталі (репліка, слово, жест), наче в краплі води, розкривається весь внутрішній світ героя. 

Прикладом можуть слугувати Параска Демида, свідок на суді з боку Бобренчихи, убивчо схарактеризована реплікою Леська Черкеса. Після слів жінки: “вийшла я...” – Черкес єхидно підказує: “...трусити Левкову грушу”. І вже читачеві зрозуміло, хто така Параска. А ось шинкарка Таця Кисломедка, темпераментна полтавська гетера з гострим язичком – збита нею буча в суді, коли Бобренчихи недвозначно нагадала про Тацину репутацію, одразу розкриває вдачу молодиці. Цих штрихів цілком досить, щоб читач виокремив персонажів з маси уявних людських постатей. І в цьому майстерність автора роману.

2. Дослідження.

Учитель. Історія України тісно переплетена з сюжетною лінією життя Марусі. Розкрийте образ Вітчизни і доведіть, що це головний образ роману.

Орієнтовна відповідь. Рідна земля з її трагічною долею стоїть за спиною кожного з героїв. Недарма ж історія України тісно переплетена з сюжетною лінією життя Марусі. Весь твір перейнятий почуттям любові до рідної землі, яка постає перед нами не тільки малюнками пейзажів, а й картинами людських доль, що становлять історію народу. Болі і тривоги тогочасної доби ми вловлюємо у смутку вечірньої Полтави після суду над Чураївною напередодні виходу полку в похід.

Вогненна зірка в небі пролітала,

Сичі кричали, вісники біди.

На сто думок замислена Полтава,

Вербові гриви хилить до води.

Болить за вітчизну палке серце Івана Іскри, який мчить до гетьмана з вісткою про небезпеку, що загрожує пісні рідного краю – Марусі Чурай. Добре розуміє і Богдан Хмельницький, що