Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Європейський зовнішньополітичний простір доби раннього нового часу (XVI-XVIII ст.) : концепти і дипломатичний інструментарій

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 

прагматичні норми, що найбільш повний вираз на початку ХVІ століття отримало у Філіпа де Комміна. Зіткнення інтересів держав набуває у нього об’єктивний та незалежний від волі владарів-державців характер. У їх волі лише можливість приректи результат зіткнень, обравши найбільш вірний, на його думку, політичний засіб.

Аналогічні позиції відстоює і його сучасник – Нікколо Мак’явеллі. Його погляди знайшли відображення в «Історії Флоренції»17. У цьому творі він проголошує й обґрунтовує думку про те, що між проявами внутрішньої й зовнішньої політики, між станом країни, її дипломатією й війнами існує безпосередній взаємозв’язок, що війна – це момент політичного життя, продовження в інших формах певної політики. Ця думка, яка на сьогодні є досить тривіальною, у ХVІ столітті була абсолютно новою18.
Отже, доба раннього нового часу (XVI-XVIIIст.) – це період процесу інституціоналізації зовнішньої політики і дипломатії, ери постійних посольств, постійної дипломатії та інституціоналізації дипломатичних служб провідних держав Європи, етап розвитку й удосконалення дипломатичної практики і моделей дипломатії досвідом багатьох держав і народів, і, безперечно, що в центрі цієї практики споконвічно стояли питання війни й миру. Першими війнами доби раннього нового часу стали Італійські війни (1494-1559 рр.). Саме в цей історичний період відбувається генезис інституціональних процесів нової зовнішньої політики і дипломатії, які, у подальшому, знайдуть своє виявлення в інс- титуціоналізації дипломатичних служб держав Європи протягом доби раннього нового і нового часу.
Соціально-політична думка раннього нового часу (XVI-XVIIIст.) була зорієнтована на стабільність сущого й головне завдання суспільства вбачала в забезпеченні його сталості й незмінності шляхом упередження змін, розбрату й війн, у превалюванні концепту «мир» над концептом «війна». Зло, яке приносить війна, виправдовувалося лише її справедливістю. «Необхідно, щоб предмет позову був надто справедливим, обґрунтовувався правом і угодний богу, все це дасть підстави для виправдання жорстокості під час війни»19.
Шлях до нового не проходив по прямій висхідній лінії, а навпаки, при збереженні загальної схоластичної орієнтації, у ньому перепліталися елементи старого і нового способів мислення, старі і нові ментальні установки, траплялися і компроміси, але при цьому нове мислення вимагало свого прояву, і насамперед у питанні концептів «війна» і «мир», у питанні влади: що таке «влада», «війна», «мир» у новому світосприйнятті й реальне місце владаря-державця в цьому новому суспільстві, в новий період політичної інституціоналізації європейських інститутів держави раннього нового часу (XVI-XVIIIст.) 
Проблеми війни й миру, війни й дипломатії хвилювали сучасників XVI-XVIIIстоліть. Вони перебували в пошуку відповідей на ті питання, які ставила перед ними об’єктивна реальність. Адже цей період історії не міг залишити нікого байдужим, так як «мир і злагода – першочергово необхідні речі для королів і держав»20. Але поряд із цим для тодішньої Європи найкраще підходили слова Заратустри: «Любити мир як засіб для нових війн. І короткий мир більше ніж тривалий»21.
Див. дет. : Ціватий В. Г. Європейська зовнішня політика доби раннього Нового і Нового часу: проблеми інституціоналізації (теоретико-методологічний аспект) / В. Г. Ціватий // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – К. : «ДЕМІД», 2000. – Вип. 4. – С. 268-274; Властные институты и должности в Европе в Средние века и раннее Новое время: Монография / отв. ред. Т. П. Гусарова. – М. : КДУ, 2011. – 600 с. ; Ивонин Ю. Е. У истоков европейской дипломатии нового времени / Ю. Е. Ивонин. – Минск: Изд-во «Университетское», 1984. – 160 с. ; Цатурова С. К. Формирование института государственной службы во Франции ХШ-ХУ веков / С. К. Цатурова. – М. : Наука, 2012. – 638 с.
Циватый В. Г. Франко-испанские отношения конца ХУ – начала ХУ века / В. Г. Циватый. Дис.... канд. ист. наук: 07. 00. 03. – Всеобщая история, 1995. – 251 с.
Див. : Двор монарха в средневековой Европе: явления, модель, среда / под ред. Н. А. Хачатурян. – М. -СПб. : Алетейя, 2001. – Вып. 1. – 352 с. ; Королевский двор в политической культуре средневековой Европы: Теория. Символика. Церемониал / отв. ред. Н. А. Хачатурян. – М. : Наука, 2004. – 544 с. ; Циватый В. Г. Дипломатический инструментарий Н. Макиавелли и институционализация дипломатической деятельности западноевропейских государств раннего Нового времени // Перечитывая Макиавелли: у истоков современной науки. Идеи и политичексая практика через века и страны. Материалы международной научно-практической конференции (26-27 сентября 2012 года) / В. Г. Циватый – М. : ИВИ РАН, 2012. – С. 141-151.
Дейвіс Норман. Європа: Історія / Норман Дейвіс; пер. з англ. : П. Таращук, О. Коваленко. – К. : Основи, 2000. – 1464 с., іл. – С. 540-541.
Макиавелли Никколо. Государь / Н. Макиавелли // Макиавелли Н. Избранные сочинения. – М. : Художественная литература, 1982. – С. 345.
Namer Emile. Machiavel / E. Namer. – Paris: Presses universitaires de France, 1961. – С. 23-29.
Калъер Ф., де. О способах ведения переговоров с государями: Перевод первого французского издания 1716 г. / Ф. де Кальер. – М. : Б. и., 2000. – С. 84-87, 114-125, 141-144.
Цит. по: Mousnier Roland. Le XVIе et XVIIе siècle / R. Mousnier. – Paris: Presses universitaires de France, 1961. – T. 4. – Р. 140.
Монтенъ Мишель. Опыты / М. Монтень. – М. : Голос, 1992. – Кн. 3. – Гл. ХШ. – С. 339-348.
Коммин Филипп де. Мемуары / Ф. де Коммин; пер. с франц. Ю. П. Малинин. – М. : Наука, 1987. – Кн. 1. – Гл. ХГУ. – С. 43.
ComminesPh. de. Mémoires / Ph. de Commines. – P., 1924-1925. – T. 3. – Ch. VIII.
Mowat Robert Balmain. A History of European Diplomasy (1451-1789) / R. B. Mowat. – London: Hamden-Connecticute: Archon Books, 1971. – Р. 3.
Commines Ph. de. Mémoires / Ph. de Commines. – Paris, 1924-1925. – T. 3. – Ch. VIII. – P. 220.
Коммин Филипп де. Мемуары / Ф. де Коммин; пер. с франц. Ю. П. Малинин. – М., 1987. – Кн. 3. – Гл. VIII. – С. 107.
Huizinga J. Men and Ideas. – N. Y., 1960. – P. 197-198.
Demurger A. Chevaliers du Christ. Les orders religieus – militaires au Moyen Âge (XI- XVI-e siècle). – Paris, 2012.
Макиавелли Н. История Флоренции / Н. Макиавелли; пер. с ит. Н. Я. Рыковой. – М. : Наука, 1987. – 442 с.
Див. дет. : Dumont J. Corps universelle diplomatique du droit des gens. – Amsterdam, 1726. – T. 3. – Р1 2; Flassan G. Histoir général et raissonée de la diplomatie française, ou de la politique de la France, depuis la fondation de la Monarchie, jusqu’a à la fin du règne de Louis XVI. – Paris, 1811. – T. 1. – Р. 458; Livet G. L’ équilibre européen de la fin du XVе à la fin du XVIIIе siècle. – Paris, 1976.
Lannoy G. de. Oeuvres / Ed. Ch. Potvin. – Louvain, 1878. – P. 389.
Masselin J. Journal des Etats Généraux de France tenus à Tours en 1484 / J. Masselin / Ed. A. Bernier. – P., 1835. – P. 254.
Цит. по: Проэктор Д. М. Пути Европы / Д. М. Проэктор. – М. : Знание, 1978. – С. 24.
 
Фото Капча