Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

З історії Української військової організації в Києві (1921 р.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

по району, который обнимает Киевский Штаб Округ – красным и наборка курсантов-украинцев в Киевскую Украинскую школу «Червоных старшин» (Кадетская роща, бывшее Николаевское военное училище). Неофициально ему задание вот какое: состоя членом Центральной подпольной Петлюровской организации, которая находится сейчас в Киеве, приблизительно центр ея находится в руках галичан-студентов как курсантов, так и старшин этой школы, довольно авторитетных среди украинцев. Эта организация имеет связь с Главставкой Петлюры; все информации, которые собираются агентами ихними на территории Украины направляются в эту организацию, а оттуда уже по назначению в Главставку. Одним словом, эта организация является информационным бюро при Главставке», – йдеться в інформаційному документі «Материал по делу Киевского подпольного повстанческого штаба», що був підписаний «Карі- 16

ним».
Керівництво київської губчека вирішує ввести Даниленка- «Каріна» в саму УВО, використовуючи його як внутрішнього інформатора. 1 червня 1921-го «Карін» і Артем’єв вирушили з Єлизаветграда в Київ. Перший мав влитися в підпільну організацію, а другий, передавати інформацію в Київську губчека.
6 червня 1921 р. в Києві в приміщенні Української школи «червоних старшин» «Карін» розшукав Шостака. «Впечатление на Шестака произвел самое лучшее, сверх ожиданий, лучшего и желать не приходится», – звітував згодом чекіст. І далі: «Разговор завязался о моем приезде, почему я так поздно приехал – так как он писал мне несколько писем о том, чтобы я скорее приезжал, которых я не получал, – потом разговор круто повернулся в сторону политики и последние новости о подпольной работе самостийников-петлюровцев: здесь в Киеве существует Всеукраинский центральный селянский повстанческий комитет, который объединяет все существующие подполь-ные организации Украины, дает им инструкции, информирует их о ходе политики на Западе, в стане остатков Петлюровской армии с которой также имеет связь. Командует армией теперь генерал Ульянович-Павленко, а политическим представителем является Юрий Тютюник. 17 сего мая, с ведома центра Петлюры, Повстанкомом издан наказ о поднятии с 28 сего мая возстания по всей Украине. Возстание это приурачивалось с возстанием левых соц. -рев. России с которыми Повстанком имеет связь через своих ук. соц. -револ. Возстание не подготовлено как следует благодаря торопливости и теперь идет мертвым темпом, но все таки Повстанком надеется. Приказ о возстании был напечатан, и за надлежащей подписью и печатью разослан во все «пятки».
Т. Шостак познайомив «Каріна» зі своїм керівництвом – командиром 1-ї роти А. Решетухою та інженерної роти В. Тимошенком. Від них «Карін» довідався, що УВО очолює О. Думін. «Держать все в строгом секрете, так как много членов Повстанкома занимают ответственные посты в совучреждениях и парткомах и возможно осведомлены о работе в комиссии... Один член повстанкома Думин-коммунист Соломенского парт¬кома, лектор их школы выехал теперь для работы в районе взяв отпуск».
7 червня 1921 р. керівник Київської губчека Я. Лівшиц підписав ордер на затримання О. Думіна. Наступного дня було спрямовано запит до Київського губкому з вимогою передати особову справу лектора Київської школи «червоних старшин». Серед документів – анкета з особистими даними О. Думіна, його заява про вступ до КП (б) У, посвідчення Закордонної групи УКП в Німеччині, що Думін виїжджає в Україну як «політичний утікач», документ про затвердження Думіна в лавах КП (б) У і видачу йому партквитка.
Однак заарештувати О. Думіна чекістам не вдалося. Взявши відпустку, він виїхав в район Трипілля для переговорів із тамтешніми повстанцями та формування підпільної мережі. «Карін» повідомляв: «Один из их организации, лектор их школы галичанин Думин комунист Соломенского райпарткома есть член Сельповстанкома уехал в Триполье, где есть подпольный повстанческий куринь для поднятия возстания, взяв предварительный отпуск, сказав, что едет в Екатеринослав. По деревнях у них есть передаточные пункты служащие для связи.., «.Через свого агента чекісти оперативно дізнавалися про діяльність УВО і навіть плани організації. У зведенні «Каріна» за 14-15 червня читаємо: «В общем разговоре, о школе и ея составе выяснено, что на случай если Думин сообщает об успешном ходе возстания, то они, сейчас же стараются через адъютанта, которого считают за своего, подставляют свой караул, так как есть курсанты, которые посвящаются в ход дела. Например все земляки Шестака и другие, потом постараться, забрать все оружие, патроны, кассу, коммунистов уничтожить и соединиться с Думиным, который будет идти с Трипольской повстан. дивизией, сформированной подпольно из крестьянских сотенных округов». Водночас «Карін» повідомляв, що члени УВО Д. Беднарський і В. Тимошенко мають десятки чистих бланків Київської школи «червоних старшин», можуть їх ви-користовувати в антирадянських цілях.
18 червня сексот Київської губчека Олександр Грудницький (у минулому учасник повстанського руху) склав список осіб пов’язаних із УВО в Уманському повіті. В ньому – 9 імен: ад’ютант 1 батальйону 402 полку Володимир Саврій; Моро- зович, Мирон, Бесога, Голинський – всі вихідці з Галичини, служили в 402 полку, і були пов’язані з київською УВО і ВУЦПК, окремими повстанськими ватажками; далі, називалися посади та прізвища неблагонадійних посадовців – завідувач мобілізаційним відділом 45 дивізії (пов’язаний з УВО), голова Уманського повітового кооперативного союзу (допомагав повстанцям), «старшина» Храпун (переховував зброю, амуніцію, готував «живу силу»), начальник міліції (який нібито, доставляв для повстанців коней). Серед учасників київського підпілля сексот Грудницький називав службовців Київської школи «червоних старшин» О. Думіна та А. Решетуху,
Фото Капча