Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Загальна теорія держави і права

Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
402
Мова: 
Українська
Оцінка: 

правової дійсності;

  • ідеологічна – вплив на розвиток правової культури суспільства і людини;
  • політична – допомога у формуванні державно-правової політики, роз'ясненні політич-них і законодавчих рішень.
  • § 3. Юриспруденція як система юридичних наук
    У системі суспільних наук юридична наука (правознавство) виступає як єдина галузь знань, предметом вивчення якої є держава і право. Ця галузь знань є системою взаємоза-лежних юридичних наук, яка за сферами прояву може бути диференційована на цикли наук:
    • теоретично-історичні (теорія держави і права, історія держави і права та ін.);
    • державознавчі (державне право, адміністративне право та ін.);
    • цивілістичні (цивільне право, цивільний процес, господарський процес, сімейне право та ін.);
    • криміналістичні (кримінальне право, кримінальний- процес, виправно-трудове право та ін.).
    Окреме місце посідають науки, які вивчають такі, що реалізують право, відносини між державами – міжнародне право (приватне і публічне), а також науки, що вивчають держа-ву і право інших країн.
    Кожна з зазначених наук є юридичною, має свої предмет і методи вивчення. Разом вони входять до поняття «юридична наука». Якщо предмет юридичної науки в цілому – це по-няття права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і виразу, то предмет ко-жної окремої юридичної науки як складової предмета юридичної науки в цілому – це один з аспектів поняття права, якась певна сторона юридичної дійсності. Відтак, юридична нау-ка (правознавство) – єдина і водночас диференційована наука.
    Держава і право у своєму розвитку впливають на юридичну науку, яка постійно збагачу-ється. З'являються нові або ускладнюються існуючі правові інститути і явища (іпотека, застава, траст, приватизація, комерціалізація тощо). Виникають нові суб'єкти права (бан-ки, акціонерні товариства, комерційні структури тощо). Розширюються сфери цивільного обороту. Зростають права громадян. Усе це стимулює появу на дереві юридичного знання нових наукових напрямків.
    У розвитку юридичного знання момент новизни тісно пов'язаний із моментом спадкоєм-ності. Нова форма в юриспруденції змінює застарілу. Одночасно утримуються і сприймаються практично і науково значущі результати, які набувають нових властивостей на вищому витку розвитку.
    Науково-технічний прогрес, спеціалізація наукового знання, зміна тих чи інших суспіль-них процесів покликали до життя космічне, атомне, комп 'ютерне право. Несприятливе становище з охороною довкілля змусило наукове співтовариство зайнятися розробкою екологічного (природоохоронного) права. Соціально-економічні зміни в суспільстві, по-в'язані з розвитком ринкових відносин, призвели до виділення підприємницького (комер-ційного), податкового, банківського, біржового права.
    Юридичну науку як систему юридичних наук можна представити через структуру – внут-рішній поділ на основні групи (види) наук, що знаходяться у взаємному зв'язку:
    1. теоретико-історичні (теорія держави і права, історія держави і права – загальна і вітчиз-няна, історія учень про державу і право);
    2. галузеві (державне право, цивільне право, кримінальне право, трудове право, сімейне право, адміністративне право, фінансове право, екологічне право, комерційне право та ін.)
    3. міжгалузеві (кримінологія, прокурорський нагляд, організація правосуддя);
    4. спеціальні прикладні (криміналістика, судова медицина, судова психологія, судова бух-галтерія та ін.). Прикладні науки є комплексними. Для вирішення правових питань вони використовують положення і висновки як юридичних, так і неюридич-них наук (фізики, хімії, загальної теорії статистики, медицини та ін.);
    5. науки, що вивчають публічне і приватне міжнародне право, конституційне право інших країн та ін.
    У складі правознавства історично першими виникли галузеві науки. Теоретико-історичні науки стали результатом вивчення закономірностей правової дійсності, теоретичним уза-гальненням державно-правових знань, здобутих протягом історії.
    У наші дні використовуються результати багатовікових досягнень у царині пізнання пра-ва, закону, держави. Правознавство перебуває в стані підйому, що пов'язано з об'єктивни-ми умовами – переходом до ринкових відносин, суверенізацією України, формуванням нового мислення, концептуальною основою якого є права людини.
    ________________________________
    [1] Криміналістика (від лат. criminalis – стосується злочину, обвинувачення) – наука про тактику, методику розкриття і розслідування злочинів і застосування науково-технічних засобів у боротьбі з ними.
     
    Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА
     
    § 1. Виникнення загальної теорії держави і права
    Як виникла теорія держави і права? Вже підкреслювалося, що спочатку з'явилися галузеві науки. Поступово йшов процес поділу юридичних наук. Чим більш поглиблювалася їх диференціація, тим більшою була потреба у зустрічному процесі – об'єднанні знань. Інте-грація знань передбачає поглиблення думки в природу явищ, а диференціація – її збага-чення. Потреби суспільної практики викликали необхідність концентрації уваги безпосе-редньо на закономірностях правової дійсності, їх вивчення було покладено до основи фо-рмування загальнотеоретичних (істо-рико-теоретичних) наук.
    Загальна теорія держави і права не відразу сформувалася з такою назвою і змістом. Теорія права (legal theory) є німецьким поняттям, уживаним у континентально-європейському правовому регіоні. Це поняття не властиве англо-американській правовій думці. Тут опе-рують поняттям «юриспруденція». У Західній Європі та Росії теорія держави і права скла-лася в XVIII -XIX століттях на підґрунті таких наук і навчальних дисциплін, як енцикло-педія права, філософія права.
    Енциклопедія права як навчальна дисципліна виникла ще у XVII ст. Одним із перших під-ручників була «Універсальна енциклопедія права» Г. Гунніуса, видана в 1675 р. Широко відомі також роботи з енциклопедії права К. Неволіна, Е. Трубецько-го, Г. Чичеріна та ін-ших (XIX – початок XX ст.).
    Спочатку енциклопедія права не мала чітко окресленого предмета і єдиної стрункої сис-теми. Вона містила перелік і огляд усіх юридичних наук як початкових відомостей про право, різні його галузі та методи вивчення. По-різному вирішувалося питання про
    Фото Капча