Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Запровадження стратегічного планування: зарубіжний та вітчизняний досвід

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
87
Мова: 
Українська
Оцінка: 

до стратегічного планування, яке дає змогу розширити планові горизонти, комплексно вирішувати проблеми державного управління. Саме завдяки вмілому поєднанню зазначених факторів реформування системи стратегічного планування на державному рівні можна досягти головної мети – створення ефективних та реальних стратегічних програм розвитку держави та окремих галузей ринкового господарства. У свою чергу, законодавство України повинно бути реформовано в напрямку забезпечення реальних можливостей планування на основі врахування інтересів держави та суспільства.

4. Розроблено пропозиції та рекомендації стосовно вирішення проблем реального вдосконалення системи державного планування. Визначені критерії оптимізації державних цільових програм, запропонована методологія створення комплексної системи державного стратегічного планування соціально-економічного розвитку України, що представляє собою впорядкований набір інструментів планування. Цілями створення системи є: визначення оптимальної траєкторії переходу від поточного стану соціально-економічного розвитку до бажаного стану; концентрація різноякісних (фінансових, організаційних, інформаційних, кадрових) ресурсів для досягнення запланованих цілей; консолідація зусиль всіх суб'єктів економіки (держави, корпорацій, структур цивільного суспільства) для досягнення цілей соціально-економічного розвитку України.
5) Зазначено, що в методологічному плані стратегічне планування складається із трьох взаємозалежних етапів: стратегічного аналізу, метаполягання і стратегічного вибору й саме така послідовність дій створює підґрунтя для ефективного планування на рівні державного управління. Наголошується, що важлива роль у плануванні належить критеріям, показникам, нормативам, кількість і склад яких залежать від ієрархічного рівня та призначення. Так, на макрорівні перевага повинна віддаватися показникам народногосподарської ефективності, а на рівні галузі – прибутковості, конкурентоспроможності
Зазначена важлива роль моніторингу та оцінки стратегічних планів, які є частиною державного управління. Метою моніторингу річної програми соціально-економічного розвитку є забезпечення виконання планових показників і підвищення ефективності. Для здійснення постійного контролю за виконанням завдань і заходів програми, внесення необхідних змін потрібні методичні напрацювання та розробка документів методичного характеру, основні положення яких були надані нами в пропонованому дослідженні. Виявлені характерні риси цих інструментів, встановлено, що вони є етапними моментами в процесі планування. Наголошено, що сама процедура оцінювання має проводитися на основі певних аналітичних процедур, які надають цьому процесу науковості, системності і об’єктивності.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Акулов В. Б. Модель макроэкономического регулирования российской экономики в современных условиях: Автореф. дис. докт. экон. наук. СПб., 1994. – 32 с.
  2. Альбер М. Капитализм против капитализма. – СПб. : Экономическая школа, 1998. – 296 с.
  3. Бакуменко В. Державне управління і державно-управлінські рішення: вступ до досліджень // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. -1999. -№ 4. – С. 68-79
  4. Баринов В. А., Харченко В. Л. Стратегический менеджмент: Учебник. – М. : ИНФРА-М, 2006.
  5. Батин В. Индикативное управление от Франции до Татарстана. / «Время и деньги». 14. 03. 2001
  6. Бачурин А. Эволюция рынка при капитализме и государственное регулирование //Экономист. – 1991. – №2. – С. 78-88.
  7. Безруков В., Косарев А. Формирование системы государственного регулирования (опыт Франции) // Экономист. 1991. – №5. – С. 38-47.
  8. БЕРЕЖНИЙ Я. В. Оцінювання як компонент стратегічного планування в державному управлінні. – К., 2009.
  9. Бережний Я. Стратегічне планування в демократичному врядуванні
  10. Биктагиров И. А. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. Казань: КФЭИ, 1997. – 176 с.
  11. Богатырев С. Что означает план во Франции /С. Богатырев // За рубежом. – 1991. – № 25. – С. 12.
  12. Бор М. З. Основы планирования народного хозяйства СССР. М. : Экономика, 1971. – 232 с.
  13. Брайсон Дж. Стратегічне планування для державних та неприбуткових організацій / Дж. Брайсон; [пер. з англ. А. Кам'янець]. – Л. : Літопис, 2004. – 352 с.
  14. Браун П. Посібник з аналізу державної політики / П. Браун; [пер. з англ. ]. -К. : Основи, 2000. -243 с.
  15. Бреев М. В. Методология планирования народного хозяйства. – М. : Изд-во МИНХ им. Г. В. Плеханова, 1970. – 44 с.
  16. Бреев М. В. Предмет теории планирования народного хозяйства. – М. : Изд-во МИНХ им. Г. В. Плеханова, 1970. 38 с.
  17. Вайс. Оцінювання: Методи дослідження програм та політики / Вайс, Г. Керол; пер. з англ. Р. Ткачука та М. Корчинської; [наук, ред., пер. О. Кілієвич]. – К. : Основи, 2000. -671 с.
  18. Васильева А. Ф. Делегирование государственных функций субъектам частного права // Изв. вузов. Правоведение. – 2008. – № 2. – С. 65-75.
  19. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / Е. Ведунг; [пер. з англ. В. Шульга]. -К. : Всесвіт, 2003. -350 с.
  20. Ведута Н. И. Экономическая кибернетика. – Минск: Наука и техника, 1971.
  21. Веснин В. Р. Стратегическое управление: Учебник. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004.
  22. Виханский О. С. Стратегическое управление: Учебник для вузов. – М. : Гардарика, 2000.
  23. Віхров О. П. Організаційно-господарські правовідносини: Монографія. – К. : Слово, 2008. – 512 с.
  24. Вопросы планирования народного хозяйства. (Сборник научных трудов). Под ред. Анчишкина А. И., Орешина В. Н. М. : Издательство МГУ, 1982. – 70 с.
  25. Голубцов Ю. В. Исследование характеристик макроэкономического развития стран на основе моедли межстрановых взаимодействий: Автореф. дис. канд. экон. наук. М., 1992. – 25 с.
  26. Господарське право: підручник / В. К. Мамутов. Г. Л. Знаменський та ін. – К. : Юринком, 2002
  27. Гурвич Е. Т., Канторович Г. Г. Опыт государственного регулирования цен во Франции // Проблемы прогнозирования. -1994. -№3. – С. 115-127.
  28. Гурне Б. Державне управління/ Бернар Гурне, ; Пер. В. Шовкун; Пер. с фр. В. Шовкун.. -К. : Основи, 1993. -164 с.
  29. Данн, Вільям Н.
Фото Капча