Життя та творчість Миколи Бажана

Освіту поет справедливо вважає одним з найефективніших засобів для досягнення добробуту суспільства та його поступу. Наголошуючи на цьому, Д. Гурамішвілі велику увагу приділяв також виявленню форм та засобів виховання.

Д. Гурамішвілі підкреслює також і те, що учень «м’якшає», тобто гуманізується під час навчання. Саме тому людину треба навчати з молодих років, бо

Для невченої людини Роки старості – сумні

М. Бажан добре використав можливості української версифікації, знайшов у багатющому арсеналі української мови найточніші слова. Тому й не дивно, що й висновки, зроблені грузинським поетом про навчання та освіту, звучать і українською мовою так само високохудожньо і геніально, як і в першотворі:

Хоч гірке учби коріння.

Та плоди її смачні.

Хоч би з якого боку підходив Д. Гурамішвілі до питань освіти та виховання, він завжди знаходить мудрі слова, позначені багаторічним досвідом самого поета. Переклади, зроблені М. Бажаном, теж відбивають і великий життєвий досвід, і блискучий талант інтерпретатора. Якщо людина не має освіта, повчають нас автор і перекладач, природний талант і розум, не врятують її. Це означає, що природний талант без науки, без освіти неспроможний досягти справді чогось значного. Стисло й афористично написав про це грузинський поет, стисло й афористично переклав цю думку М. Бажан:

Слон без хобота – на нього Люди без знання подібні.

Д. Гурамішвілі поталанило в тому, що на Україні, де він немало почерпнув з народної мудрості, знайшовся мудрий перекладач. Ідучи за автором першотвору, він мислив своїми художніми образами, дуже близькими до оригіналу. Цей момент у М. Бажана теж викристалізовується на досвіді багаторічної праці над перекладом з грузинських поетів. Мудрі люди завжди потрібні народові, наголошує грузинські класик. Вони зобов’язані максимально використати свої знання для того, щоб у світі панували чесність, любов, духовна чистота. Перекладач насамперед дбав про відтворення ідейного спрямування першотвору, а також не менше прагнув до компенсації засобами української версифікації ритмо-мелодичної, евфонічної системи оригіналу. М. Бажан тут відтворює не лише афоризм:

Мудреця негідні вчинки

Можуть люд ввести в оману,

а й алітерацію, створену в оригіналі звуком р, у перекладі – звуком п.

За глибоким переконанням Д. Гурамішвілі, дитина має одержати всебічну освіту. Не соціальне походження чи становище прикрашають людину, наголошує поет, а її особистий розум і висока моральна чистота, яку не можна придбати без усебічної освіти. М. Бажан дбайливо, зберігає і цей момент. Однією з особливостей творчорті Д. Гурамішвілі є лаконічність висловлювання думок, змістова насиченість фраз, афористичність мови. Його афоризми назавжди увійшли в духовну скарбницю грузинського народу. М. Бажан прагне до максимального відтворений цієї риси творчості великого грузинського поета Переклад так само, як і оригінал, насичений афоризмами, вони, як і в оригіналі, стоять завжди на своєму місці. Так афоризми, як «Краще вболівати спочатку, ніж наприкінці боліти», «Здаєтьйя й зло добром, як зможеш горе радістю замінити», «Неосвіченій людині світ є явою лихою», «Мудрий сам собі покаже, як прожити на цьому світі» та багато-багато інших, засвідчують високу талановитість перекладача, його вміння відтворювати оригінал адекватно, переодягти слова автора в інший національний одяг і розставляти їх саме там, на тому місці, де вони стоять у автора першотвору, не порушуючи при цьому законів рідної мови. Свідченням цього можуть стати не лише наведені вище уривки та окремо взяті афоризми, а й цілі строфи, що так само, як і оригінал, виливають на читача з великою силою і запам’ятовуються як афоризми. Візьмемо, наприклад, поезію «Повчання, як треба бути обережним до дальшої путі». Тут майже кожен рядок – афоризм, отже, дуже складний для перекладу. Переклад М. Бажана звучить як оригінал. У цьому можна переконатися, прочитавши такі геніальні рядки грузинського поета в інтерпретації М. Бажана:

Я гадаю – в добрій раді Є добро усій громаді, Щоб росли рясно троянди І фіалки в пишнім саді. Люди, що хворіть не хочуть, Лиш поживне їсти раді, Бережуть себе, бо знають, Що їм може стать на ваді. Уживай цілющих ліків, Не шукай потіхи в яді.

Ще більше афоризмів у наступній строфі. М. Бажана. Наступна строфа так само насичена афоризмами:

Ненажера І нероба Рівний є свині жадній Чи з брудним, ледачим мулом Чоловік зрівнявсь такий, -

Справді віртуозно переклав М. Бажан і такі строфи, взяті з іншого твору:

Є твоїм звання до смерті. Завше є воно з тобою, І його не вкрасти в тебе, Не применшити дільбою; Інше ж все, як в пастці, згине, Інше ж все – піде маною. Неосвіченій людині Світ є явою лихою.

Майже ті самі думки, але вже зовсім іншими засобами художнього слова повторюються в наступній строфі оригіналу. Перекладач, ідучи за оригіналом, повторює і цю особливість:

Йдуть знання слідом за вченим У яку б не йшов він путь, Бо його скарби – незримі Неторканна їхня суть; їх і явно