Життя та творчість Миколи Бажана

Строфа звучить як афоризм. Вона не лише відповідає оригіналові, а й, безперечно, збагачує виражальні можливості української поезії. Перекладаючи ці поезії, М. Бажан добре відтворює і строфічну систему оригіналу. Так, скажімо, переклад поезії «Напутчення для тих, що вчаться», як і оригінал, складається з 32 восьмирядкових строф. Ця особливість оригіналу ніде не руйнується. Зберігається в перекладі і система римування. В оригіналі рими розташовані за схемою абабабаб, те саме спостерігаємо ми і в перекладі. Тут же зазначимо, що М. Бажан схему римування оригіналу справді вміло зберігає у всій збірці. Аналіз перекладів, здійснених у різні часи, та їх зіставлення з оригіналом переконує нас у тому, що перекладач ніколи не зупиняється на досягнутому. Бажан скрупульозно відшліфовує вже зроблене, намагається не лише максимально, до найтонших нюансів наблизитися до першотвору, а й зробити кожний рядок емоційно виразнішим. Так, у поезії «Напутчення для тих, що вчаться» в першому виданні «Давитіані», здійсненому в 1950 році, читаємо: «Матір сина народивши», а в другому, переробленому і виданому у 1955 році, – «Ненька, сина народивши», змінюється також третій та п’ятий рядки третьої строфи – замість «Не стягти його від тебе» та «Інше ж все – потрапить в пастку» читаємо: «І його не вкласти в тебе» та «Інше все, як в пастці, згине». Змінено також четвертий, п’ятий та шостий рядки шостої строфи, Наприклад, у виданні 1950 року читаємо:

Та по здобич хоче йти, - Так, як ці сміливці марні, Що мета їм не сягти. у виданні 1955 року - Та на лови хоче йти, Як усі, що так безтомно Хочуть здобичі сягти.

Ці зміни зроблені на користь оригіналу.

Освіта необхідна для всіх, але вчитися треба замолоду. Д. Гурамішвілі цю думку виклав також афоризмом. Цілком афористично звучить вона і в перекладі М. Бажана.

Так як тяжко м’яти й гнути Висохлі вербові віти, - Так стару людину тяжко Навернути до освіти.

Зіставлення з оригіналом показує, що перекладач у наведеній строфі відтворив не лише загальний задум автора, а й знайшов точні відповідники грузинським словам, зберіг кількість слів оригіналу і розташував їх у перекладі, не порушуючи законів української мови. Одержавши освіту, людина може обирати будь-яку професію. Всі професії, переконує автор, однаково потрібні для суспільства, кожен фах має своє призначення:

Мудрий має силу слова, Майстер – рук своїх плоди, Піп слугує богу, купчик їздить в дальні городи, Воїн точить кров у битвах, Ратай піт свій ллє завжди, Йде жебрак між люди жебрать, - Ти ж які обрав труди?

При перекладі цієї частини поезії М. Бажану треба було, відтворюючи оригінал, зберегти наступні розгорнуті художні картини – десять характеристик фахів. І він з честю впорався зі своїм нелегким завданням. Великий грузинський поет добре розумів, що під час навчання учень однаковою мірою може сприймати і добро, і зло, що вчителеві слід оберігати учня від зла. Попереджає він і учня, щоб не слухався вражих слів і не заповнював свою чисту душу «брудом і смородом».

Бережись, бо в чистий посуд Раптом бруд і сморід вточиш! - Довго бідкатися будеш, Якщо вимить посуд схочеш. Скажеш: «Ох, що я накоїв!» – Аж зубами заскрегочеш - «Вчив мене Давид, я ж думав: Марно ти мені торочиш!»

Наведені вище рядки цілком відповідають оригіналові, вони відтворюють задум автора і водночас зберігають поетичну індивідуальність перекладача. У складному процесі навчання особливу роль відіграють поведінка, моральні якості вчителя. Такої думки поет доходить на основі власного життєвого досвіду:

Те кажу, що сам повірив, А не чув десь в поговорі, -

пише поет, і ми віримо йому і перекладачеві, який не відходить від оригіналу, зберігаючи основні художні цінності першотвору, подає його читачеві так, наче вірш створювався не грузинською, а українською мовою. М. Бажан далекий від чистої «українізації» поезії Д. Гурамішвілі. Багаторічний перекладацький досвід підказував йому, що не можна залишити переклад без тих основних деталей, які свідчать про його грузинське походження.

Цікаві судження грузинського поета і про відношення розуму і знання, розуму і долі. Про це поет пише у вірші «Для придбання добра». Як і скрізь, Д. Гурамішвілі і тут небагатослівний, афористичний. М. Бажан зрозумів це відразу і так само, як в інших випадках, перекладає думки оригіналу афоризмом. Приміром, афоризмом звучить і в оригіналі і в перекладі строфа, де йдеться про відношення розуму і знання.

Розум наче хліб насущний - Нагодує всіх доволі. А знання і вправна вмілість - Як до страви грудка солі.

Переклад настільки близький до оригіналу, що просто дивуєшся з уміння перекладача вникати в тканину першотвору. Розум і знання, за Д. Гурамішвілі, неодмінно мають поєднуватися із вольовитістю. Якщо людина освічена, але не вольова, то вона зіб'ється з правильного шляху. Таких людей поет таврує, збиткуються над ними. Така людина «букет троянд жбурляє, щоб зібрати погані квіти». Таких не можна поважати, бо... їх сморід

Пахом ладану здається; Скільки б лиха він не скоїв, Цим ніколи не гризеться...

Розум, волю, знання людина