Зміни кардіогемодинаміки та морфо-функціонального стану серця у хворих з васкулярною легеневою гіпертензією і можливості їх корекції за допомогою периферичних вазодилататорів при тривалому спостереженні

Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є на основі комплексної оцінки змін кардіогемодинаміки та морфо-функціонального стану правих і лівих відділів серця у хворих з ПЛГ і впливу на них терапії антагоністами кальцію та інгібіторами АПФ при тривалому спостереженні розробити рекомендації щодо оптимізації лікування васкулярної ЛГ та оцінити його ефективність.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

Оцінити стан систолічної та діастолічної функцій правого та лівого шлуночків серця у хворих на ПЛГ, його зв’язок з вираженістю ЛГ, формою захворювання та толерантністю до фізичного навантаження.

Провести порівняльний аналіз морфо-функціонального стану серця хворих на ПЛГ з таким у хворих на ВВС у фазі СЕ і розробити на цій основі нові критерії диференційної діагностики цих захворювань.

Провести комплексну оцінку впливу терапії антагоністами кальцію дигідропіридинового ряду та інгібіторами АПФ на клінічний перебіг ПЛГ, стан кардіогемодинаміки та морфо-функціональний стан міокарду шлуночків серця таких хворих протягом 12 місяців спостереження.

На основі отриманих результатів розробити рекомендації щодо застосування антагоністів кальцію дигідропіридинового ряду та інгібіторів АПФ в терапії васкулярної ЛГ при ПЛГ та встановити нові критерії 1-річного прогнозу виходів цього захворювання.

Обєкт дослідження: хворі на васкулярні форми легеневої гіпертензії (ПЛГ та ВВС у фазі синдрому Ейзенменгера).

Предмет дослідження: стан систолічної та діастолічної функцій ПШ та ЛШ серця у хворих на ПЛГ в динаміці спостереження на тлі лікування та за відсутності такого, а також в залежності від ступеня ЛГ, форми та виходів захворювання.

Методи дослідження: поставлені задачі вирішували за допомогою адекватних методів дослідження: загальноклінічне обстеження, електрокардіографія, ехокардіографія, в тому числі доплер-ЕхоКГ, для оцінки стану систолічної та діастолічної функцій шлуночків серця в спокої та при проведенні гострої медикаментозної проби з ніфедипіном з метою виявлення препарату з вазодилатуючим ефектом в тривалій терапії хворих на ПЛГ, метод дозованого фізичного навантаження.

Наукова новизна одержаних результатів. Внаслідок проведених досліджень:

вперше проведено комплексну оцінку стану систолічної та діастолічної функцій ЛШ та ПШ серця у хворих на васкулярні форми ЛГ на прикладі ПЛГ в залежності від рівня тиску в легеневій артерії, толерантності до фізичного навантаження, форми та виходів захворювання;

на основі порівняльної оцінки морфо-функціонального стану серця у хворих на ПЛГ та з ВВС у фазі СЕ розроблені нові інформативні критерії диференційної діагностики синдрому високої ЛГ, що дозволяють діагностувати ПЛГ чи ВВС (дефект міжшлуночкової перегородки або відкриту артеріальну протоку) у фазі СЕ при проведенні стандартного ЕхоКГ дослідження;

встановлено інформативні фактори ризику несприятливого виходу ПЛГ, що базуються на даних ЕхоКГ і проби з 6-ти хвилинною ходою;

вперше встановлено інформативні предиктори позитивного результату гострої медикаментозної проби з ніфедипіном у хворих на ПЛГ за даними ЕхоКГ в спокої з метою визначення препарату з вазодилатуючим ефектом для тривалої терапії;

вперше проведено пряме порівняльне дослідження ефективності тривалої, протягом 1 року, безперервної терапії хворих на ПЛГ антагоністами кальцію та інгібіторами АПФ та відсутністю такої у відношенні впливу на вираженість серцевої недостатності, толерантність до фізичного навантаження, величину СТЛА, систолічну та діастолічну функції шлуночків серця.

Практичне значення одержаних результатів. На основі встановлених закономірностей змін морфо-функціонального стану шлуночків серця при проведенні ЕхоКГ дослідження розроблено диференційно-діагностичні критерії ПЛГ та ВВС у фазі СЕ, які забезпечують розпізнавання ПЛГ з точністю 85, 7%.

Запропоновано спосіб прогнозування виходу ПЛГ, який дозволяє визначити 1-річний прогноз захворювання з точністю 88, 1% при наявності 3 критеріїв та 92, 3% – чотирьох (заявка на винахід № 2002010449 з пріоритетом від 17. 01. 2002 р.).

На основі отриманих даних розроблено рекомендації по тривалому лікуванню синдрому високої ЛГ при ПЛГ вазодилататорами різних фармакологічних груп і визначено ефективність їх застосування.

Впровадження результатів у практику. Практичні рекомендації, що базуються на основних положеннях дисертації, впроваджені в практику роботи відділень кардіологічного профілю міського кардіоревматологічного центру на базі Центральної міської клінічної лікарні №14 м. Києва.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно було розроблено методику обстежень, обстежено всіх хворих в динаміці спостереження та лікування та здорових осіб групи порівняння, виконано патентно-інформаційний пошук, результати якого представлено в розділі “Огляд літератури”, проаналізовано результати досліджень та проведено їх статистичну обробку, на основі чого підготовлені до друку всі наукові статті у фахових виданнях. Оформлення наукової роботи у вигляді дисертації також зроблене автором самостійно. Пошукачем не використовувалися ідеї або розробки співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи були представлені доповідями та тезами на нараді-семінарі пульмонологів, терапевтів, педіатрів, алергологів України “Актуальні питання діагностики та лікування бронхіальної астми” 22-23 травня 2000 року, м. Київ; на З’їзді Асоціації серцево-судинних хірургів України 14-15 травня 2001 року, м. Київ.

Дисертацію апробовано на кафедрі госпітальної терапії №1 НМУ ім. О. О. Богомольця, м. Київ, 10 квітня 2002 року.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових статей у зареєстрованих ВАК України фахових виданнях, отримано заявку на винахід за № 2002010449 з пріоритетом від 17. 01. 2002 року.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 196