Змішані форми респіраторних хвороб телят, їх діагностика і аерозолетерапія

Дозу, що розпиляється, та концентрацію аерозолів визначали методом Ю. В. Головізіна, описаного Р. П. Пушкаревим, Я. Н. Глуховим (1987), А. А. Усаченко, В. І. Левченко (1991). При визначенні дози препаратів, які раніше не використовувались, спочатку випробували їх дозу для парентерального застосування і дослідним шляхом установлювали дозу на 1 м3 обсягу камери, що забезпечує необхідну концентрацію даної речовини в крові.

У всіх групах телят, що знаходились в досліді, систематично брали кров, визначаючи при цьому вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, загального білка, а також використовували біохімічний бронхолегеневий тест, запропонований І. П. Кондрахіним (1998), з метою виявлення телят, хворих бронхопневмонією.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за Ашмаріним К. Г., 1962. Вірогідність різниці середніх величин двох сукупностей (Р) визначали за таблицею Стюдента.

Економічний ефект від аерозольного застосування лікарських форм препаратів в умовах виробництва розраховували згідно “Методики визначення ефективності ветеринарних заходів”, затвердженої Департаментом ветеринарії 4 травня 1982 року.

Результати досліджень та їх аналіз

Клініко-епізоотологічна характеристика змішаних форм респіраторних хвороб телят

Природнокліматичні умови значною мірою визначають специфіку ведення тваринництва – однієї з найважливіших галузей сільського господарства Криму. Упровадження на півострові інтенсивної технології ведення цієї галузі істотно змінило історично сформовані методи використання великої рогатої худоби, в основі яких була закладена система цілорічного пасовищно-стійлового утримання. Нові технологічні прийоми (цілодобове стійлове утримання, відсутність вигулів на території ферм і теренкурів) підвищили функціональне навантаження на організм і зменшили стійкість тварин до захворювань. У результаті на молочно-товарних фермах стали щорічно реєструвати серед телят хвороби органів дихання і травлення, що проходили за формою вет-1, як захворювання неінфекційного характеру. Тобто причина їхнього виникнення була невизначеною, і лише в останнє десятиліття респіраторні хвороби телят стали предметом серйозного вивчення у зв’язку зі зростаючою роллю вірусів і бактерій в етіології цих захворювань.

Вивчення нами епізоотичної ситуації на молочно-товарних фермах великої рогатої худоби тваринницьких господарств Криму в 1998-2001 роках показало, що пневмоентерити телят щорічно реєструються в кількості 38, 9%, що призводить до загибелі і вимушеного забою тварин в кількості 10, 2% і 23, 0% відповідно. Недоодержання телят через пневмоентерити варіює від 10, 0 до 15, 8% від числа народжених. Дані досліджень парних сироваток крові на присутність специфічних антитіл до антигенів збудників ПГ-3, ІРТ, адено- і хламідіозу, свідчать про наявність в організмі телят інфекції, етіологічно зв’язаної з циркуляцією вірусів і хламідій. При цьому антитіла до антигену вірусу ПГ-3 виявлені в сироватці крові у 57, 5-100% телят з титрами від 1: 40 до 1: 1280, до антигену ІРТ – у 22, 0-62, 2% з титрами антитіл 1: 20-1: 320, до антигену аденовірусної інфекції у 30% телят з тирами 1: 40-1: 320, до хламідійного антигену – у 15-36, 5% телят з тирами 1: 8-1: 16 в РЗК і 1: 200-1: 1600 в реакції ІФА і з титрами 1: 8-1: 64 в РЗК у 38, 7% корів, що абортували та народили телят з ознаками пневмоентеритів. Досить часто респіраторні хвороби телят протікали в змішаній формі й у різних сполученнях вірусів ПГ-3, ІРТ, адено- і хламідій. Так, асоціації ПГ-3+ІРТ+адено-+хламідії відзначено у 15, 0% випадків, ПГ-3+ІРТ+хламідії – у 13, 5%, ПГ-3+хламідії у 28, 0%, ПГ-3+ІРТ – у 21, 7%. Усього з 299 досліджених проб сироваток крові телят різні сполучення вірусів і хламідій траплялися у 22, 1% випадків. Дані серологічних досліджень методом ретроспективної діагностики показують, що в сироватці крові реконвалесцентів в порівнянні із сироваткою крові телят на початку захворювання, чітко відзначається чотириразовий і більше приріст титру антитіл. Це вказує на активний інфекційний процес в організмі телят, викликаний тим збудником, щодо якого були виявлені антитіла, тобто в даному випадку на віруси ПГ-3, ІРТ, адено- і хламідії.

Отже, респіраторні хвороби телят у багатьох випадках мають змішану етіологію з різними сполученнями вірусів і бактерій. Наші дані підтверджують висновки вчених України про те, що здебільшого причинами пневмоентеритів телят є асоціації вірусів, хламідій і умовно-патогенної мікрофлори. Так, В. Я. Атамась (1989), описав асоціації ПГ-3 і аденовірусної інфекції, ПГ-3 і ІРТ, аденовірусної інфекції і ІРТ, вірусної респіраторно-синцитіальної інфекції й аденовірусної інфекції, грипу А2 і ПГ-3; В. Л. Ковальов (1997) – ПГ-3 і хламідійної інфекції; А. Н. Головко, В. А. Ушкалов (1997) – рота-, ентеровірусів, токсигених эшеріхій; В. Н. Заволока і співробіт. (1997) – ПГ-3, сальмонел і грибів із роду аспергілум; Н. П. Чечеткина і співробіт. (1997) – ІРТ і ВД; І. І. Олексюк і співробіт. (1998) – корона-, адено-, і ротавірусів, кишкової і синьогнійної палички з диплококами; М. С. Павленко і співробіт. (1998) – хламідійних інфекцій і ПГ-3.

При змішаних формах респіраторних хвороб телят, що спостерігаються нами у тваринницьких господарствах, у перші тижні життя після народження розвивається діарея. Через 14-30 днів з’являється респіраторний синдром, що характеризується кон’юнктивітами, появою кашлю, серозно-слизуватим витіканням із носа, сльозотечею у вигляді мокрого струмочка, підвищенням температури тіла до 40, 3-41, 0оС. При аускультації грудної клітки в зоні передніх і середніх ділянок легень виявляли бронхіальний шум і осередкові хрипи. В окремих тварин хвороба прогресувала і характеризувалася більш вираженими симптомами: підсилювався кашель, телята погано поїдали корм, видимі слизові оболонки