Змішані форми респіраторних хвороб телят, їх діагностика і аерозолетерапія

До числа збудників, що викликають респіраторні хвороби телят як у змішаній формі, так і в різних поєднаннях, відносяться облігатні бактерії-паразити – хламідії. Культури хламідій виділяли із патологічного матеріалу хворих телят і корів, які абортували, шляхом інокуляції в жовтковий мішок 6-7-добових курячих ембріонів спеціально обробленої суспензії в дозі 0, 25 см3. У першому пасажі загибель ембріонів не спостерігали, в наступних пасажах загибель ембріонів реєстрували з 7-ої до 12-ої доби інкубації. Найбільше число ембріонів, що загинули, відзначали на 8-10-у добу після зараження. Мікроскопією мазків-відбитків у перших трьох пасажах елементарних тілець хламідій знайти не вдалося. У наступних пасажах елементарні тільця постійно фіксували в препаратах з оболонок жовткових мішків. Виділений штам хламідій одержав умовну назву ізолят “П-312”, інфекційний титр якого за Рідом і Менчем складав 10-6, 3ЕЛД50/0, 25 см3. Ізолят “П-312” виявився близько спорідненим зі штамом хламідій 1098, порівняльне вивчення яких здійснено за допомогою РЗК і РТЗК.

При вивченні спектра патогенності ізоляту хламідій “П-312” для білих мишей і морських свинок була встановлена їхня чутливість до виділеної культури, яка викликала їхню загибель у кількості 40-80% при різних методах зараження.

Відомо, що в етіології респіраторних хвороб телят, крім вірусів і облігатних бактерій-паразитів (хламідії, мікоплазми, рикетсії), активну участь беруть умовно-патогенні бактерії (Є. В. Андрєєв, 1984; А. П. Брилін, 1986). Їхня сприяюча роль у етіології респіраторних і шлунково-кишкових хвороб тварин не викликає сумнівів. Вони можуть самостійно викликати пневмонії у молодняка великої рогатої худоби (Д. І. Скородумов, Н. І. Евглевська, 1976) і ускладнювати перебіг легко протікаючих у “чистому” виді вірусних, хламідійних і мікоплазмозних процесів, приводячи до розвитку важких катаральних чи гнійних бронхопневмоній, що часто закінчуються загибеллю тварин (А. А. Конопаткин, 1983, 1985).

У черговій серії дослідів ми виділяли умовно-патогенну мікрофлору від хворих, тих, що загинули і вимушено забитих тварин, використовуючи при цьому серозне і слизувато-гнійне витікання із носової порожнини, шматочки носової перегородки, паренхіматозні органи, регіонарні лімфатичні вузли, а при діареї – ділянки тонкого відділу кишечнику. У мазках-відбитках із патологічного матеріалу часто виявляли елементарні тільця хламідій, пастерели, кокову мікрофлору, кишкову паличку, протей.

У результаті вивчення морфологічних, тинкторіальних, культуральних, біохімічних властивостей мікроорганізмів, виділених із патологічного матеріалу хворих телят, нами була встановлена за допомогою визначника Бергі (1997) їхня видова приналежність. Так, при дослідженні патологічного матеріалу від телят із тваринницьких господарств, неблагополучних щодо респіраторних і шлунково-кишкових хвороб, були виділені й ідентифіковані Chlamydia psittaci від 4, 5% до 13, 6%, P. multocida від 4, 5% до 9, 0%, Staph. aureus – 11, 6%, Staph. epidermidis від 11, 1% до 23, 2%, Staph. saprophyticus від 4, 5% до 9, 0%, E. соlі від 9, 3% до 11, 0%, Proteus vulgaris – 4, 6%, інші не ідентифіковані види – від 2, 3% до 9, 0%. В окремих випадках у мазках-відбитках виявляли бактерії типу Citrobacter, Bac. subtilis, а також актиноміцети, дріжджові і цвілеві гриби.

Таким чином, клініко-епізоотологічними, серологічними, вірусологічними і бактеріологічними дослідженнями підтверджена можливість прояву респіраторних хвороб в різних клінічних формах, обумовлених одним збудником (ПГ-3) чи групою збудників (віруси ПГ-3, ІРТ, адено-, хламідії, умовно-патогенна мікрофлора). Звичайно, в “чистому” виді від телят, хворих пневмоентеритами, виділяли вірус ПГ-3 і хламідії тільки при гострій формі хвороби в початковій її стадії. В інших випадках виділяли хламідії й умовно-патогенну мікрофлору в різних поєднаннях.

Вірус ПГ-3 і хламідії виділялися при гострій формі хвороби в початковій її стадії в кількості 11, 6% і від 4, 6% до 13, 6% відповідно, вірус ПГ-3+хламідії – 4, 6%, хламідії+стафилококи – від 9, 0% до 18, 1%, хламідії+ E. coli – 11, 1%, пастерели+коки – від 4, 5% до 13, 6%, хламідії+пастерели+ стафілококи – 9, 0% випадків.

Виділення, ідентифікація і вивчення деяких біологічних властивостей ізолятів ПГ-3, хламідій, умовно-патогенної мікрофлори свідчить про поліетіологічність і змішаний перебіг респіраторних хвороб телят у тваринницьких господарствах АР Крим.

Оцінка тест-системи ІФА (у порівняльному аспекті) при діагностиці респіраторних хвороб телят

Тепер для діагностики багатьох інфекційних хвороб тварин широко використовують імуноферментний аналіз (ІФА). Висока чутливість, одержання аналізу в максимально короткий термін, відтворюваність і специфічність, можливість кількісного обліку результатів і автоматизація постановки реакції продиктували необхідність створення діагностичних наборів ІФА і застосування їх у ветеринарній медицині (В. Й. Луткавичене, 1992; Т. Б. Щербакова, 1993; О. В. Моїсєєв, 2000; Д. П. Кузнєцов, 2001).

Спільна програма НДР ВНДТІБП і Кримського ДАУ на 1996-2000 рр. включала створення діагностичного набору ІФА для серологічної діагностики хламідійних інфекцій великої рогатої худоби і свиней. Необхідність такої програми визначалась тим, що у ветеринарній практиці СНД дотепер використовується діагностичний набір для серологічної діагностики хламідіозу тварин з використанням РЗК (РТЗК). Однак ця реакція не завжди результативна, особливо при локалізованих хламідійних інфекціях великої рогатої худоби, у тому числі і при невиразно перебігаючих пневмоентеритах телят.

Пропонована для впровадження у ветеринарну практику тест-система ІФА для діагностики хламідіозу великої рогатої худоби була апробована при дослідженні сироваток крові тварин молочно-товарних ферм №1 і №4 п. -ф. “Південна”, неблагополучних щодо респіраторних і шлунково-кишкових хвороб телят. Дані порівняльного дослідження в РЗК і ІФА сироваток крові великої рогатої худоби на присутність специфічних