+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
антитіл до хламідійних антигенів при змішаному перебігу хвороб органів дихання показують, що титри антитіл у хворих корів, з ознаками нездужання на останньому місяці тільності, досягали при дослідженні в РЗК 1: 4-1: 16, в ІФА – 1: 800-1: 1600. Більш високих значень титри антитіл досягли в сироватках крові корів, які абортували на останніх тижнях тільності, й у корів, що родили слабких і нежиттєздатних телят. Так, у цих тварин специфічні антитіла до хламідійних антигенів були виявлені, відповідно, у титрах 1: 8-1: 32 в РЗК, 1: 1600-1: 3200 – в ІФА і 1: 4-1: 32 – в РЗК, 1: 800-1: 1600 – в ІФА. Титри специфічних антитіл до хламідійних антигенів у телят від 14-добового до 3-місячного віку, з ознаками хвороб органів дихання, досягали при дослідженні в РЗК 1: 4-1: 16, в ІФА – 1: 200-1: 1600. У цілому всі сироватки крові позитивно реагували з хламідійними антигенами в РЗК і в ІФА, проте в ІФА антитіла досягали більш високих значень, ніж в РЗК.
При проведенні діагностики респіраторних хвороб телят, в етіології яких участь хламідій була цілком імовірною, також використали РЗК і ІФА. Із 157 досліджених проб сироватки крові тваринницьких господарств Сімферопольського району з хламідійним антигеном в РЗК позитивно реагували 31 (19, 7%), а в ІФА – 51 (32, 5%), тобто в ІФА специфічних антитіл до хламідійних антигенів виявлено на 12, 8% більше, ніж в РЗК. При цьому сироватки крові, що позитивно реагували з хламідійним антигеном в РЗК, у 100% випадків реагували позитивно в ІФА. Встановлено, що ІФА з використанням пропонованого нами набору, на 12, 8% ефективніша РЗК. Ці дані наочно підтверджують високу чутливість і специфічність розробленого нами діагностичного набору ІФА, який у встановленому порядку може успішно застосовуватися у ветеринарній практиці при діагностиці хламідіозу великої рогатої худоби і змішаних форм респіраторних хвороб телят, до етіології яких причетні хламідії.
Профілактика і терапія респіраторних хвороб телят аерозольним методом.
З огляду на всю складність перебігу респіраторних хвороб телят, до етіології яких причетні віруси, хламідії й умовно-патогенна мікрофлора, ми поставили завдання: вивчити ефективність лікарського препарату доксиветину і сироватки крові тварин-реконвалесцентів для лікування і профілактики пневмоентеритів молодняку великої рогатої худоби аерозольним методом на прикладі навчально-дослідного господарства “Комунар”.
Доксиветин (Doxyvitine) – готова лікарська форма антибіотика пролонгованої дії, діючою речовиною якого є доксициклін (Doxycycline). Останній має низьку токсичність і широкий спектр протимікробної дії. Активний стосовно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, а також облігатних бактерій-паразитів – хламідій, рикетсій і мікоплазм. При респіраторних хворобах тварин препарат застосовують внутрішньом’язово чи підшкірно 2-4-х кратно з інтервалом між введеннями 3-5 діб. Телятам препарат вводять у дозі 0, 3-0, 5 см3/кг.
У зв’язку з відсутністю даних про аерозольне застосування доксиветину, ми провели дозування аерозолю з урахуванням дихального об’єму легень, кількості препарату, затримуваного респіраторними органами і ступеня його всмоктуваності в легенях телят. Для випробовування лікувальної ефективності доксиветину було проведено два досліди, для кожного з яких були сформовані за принципом аналогів три групи хворих телят з наявністю в них виражених клінічних ознак захворювання респіраторного тракту.
Для першого досліду використовували телят 1, 5-2-місячного віку. Тварин 1-ї групи (7 голів) піддавали лікуванню доксиветином в аерозольній формі у дозі 360 мг/м3 обсягу камери 1 раз на добу 5 діб підряд. Для стабілізації аерозолю і кращого усмоктування до випробуваного препарату додавали 20% розчин глюкози. Після збігання часу інгаляції (60 хв.) в присутності тварин проводили інактивацію залишкових аерозолів випробуваного препарату в камері аерозолями 4% розчину перманганату калію (30 мл на 1 м3 обсягу камери) при експозиції 10 хвилин. Телятам 2-ї групи (7 голів) випробуваний препарат вводили внутрішньом’язово згідно настанови щодо застосування доксиветину з урахуванням живої маси тварини в дозі 0, 3 см3/кг маси тварини 2-кратно з інтервалом між введеннями до 3 діб. Телята 3-ї групи (7 голів) служили контролем і лікуванню лікарською формою препарату доксиветину не піддавалися.
У другому досліді також були сформовані 3 групи телят 3, 5-4-місячного віку по 7 голів у кожній. При цьому телят 1-ї групи обробляли доксиветином в аерозольній формі в тій же дозі, що й у першому досліді: 2-кратно з інтервалом до 3 діб. Телятам 2-ї групи доксиветин вводили в дозі 0, 3 см3/кг маси тіла внутрішньом’язово, 2-кратно, з інтервалом між введеннями до 3 діб. Тварини 3-ї групи служили контролем і лікуванню лікарською формою препарату доксиветину не піддавалися.
Під час проведення досліду за телятами велося постійне клінічне спостереження, вимірялися температура тіла, пульс, дихання, досліджувалася кров до і після застосування препарату доксиветину в новому (аерозольний метод) і базовому (згідно настанови) варіантах.
Ефективність доксиветину оцінювали збереженням телят у дослідних групах, поліпшенням загального стану, зниженням до норми температури тіла, припиненням кашлю, витікань з носа й очей, відсутністю розладу респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту, нормалізацією гематологічних даних. Перераховані вище показники були характерні для телят 1-ї і 2-ї груп, тоді як у 3-ї групі 1-го і 2-го досліду було вимушено забито двоє телят (інвентарні номери 8435 і 9064).
Одержавши позитивні результати при використанні лікарської форми препарату доксиветину для лікування респіраторних хвороб телят аерозольним методом, у наступному