Змістовий модуль 2 з дисципліни "Банківська справа". Вексельні і валютні операції банків та результати їх комерційної діяльності.

Вексель має такі основні властивості:

oАбстрактність зобов’язання, оформленого векселем, - у ньому нема інформації про угоду, що стала підставою для виписування векселя. Тому невиконання зобов’язань за основною угодою не може бути підставою до невиконання умов вексельного зобов’язання.

oБезспірність зобов’язань за векселем, що полягають у необумовленому наказі або зобов’язанні сплатити зазначену суму та наявності правового захисту від заперечень, які міг би висунути боржник.

oВексель - суворо формалізований письмовий фінансовий документ, що має обов’язкові реквізити. Відсутність будь-якого з них означає, що цей документ не має сили вексельного права, а є звичайною борговою розпискою або наказом про сплату грошових коштів, що регулюється нормами цивільного права.

oОсоби, зобов’язані за векселем, несуть солідарну відповідальність. При невиконання вексельного зобов’язання основним боржником векселетримач може звернутися за стягненням до будь- кого з попередніх власників векселя (аж до векселедавця у переказному векселі та першого тримача - у простому).

Сьогодні використання векселів пов’язане з такими їхніми основними функціями:

-кредитна - вексель є інструментом короткострокового кредиту;

-розрахункова - через значну оборотність векселем можна розраховуватися за власними борговими зобов’язаннями, а також використовувати можливість взаємного погашення боргів, що сприяє зменшенню потреби в готівкових коштах, а тому може вважатися антиінфляційним;

-забезпечувальна - борг точно буде оплачено через правову основу векселя, а вчасне і безперебійне погашення вексельних зобов’язань сприяє налагодженню міжгосподарських зв’язків і зростанню довіри до позичальника;

-інвестиційна - вексель як цінний папір може бути складовою інвестиційного портфеля, спрямованого на отримання прибутку.

Різноманітність сфер, у яких використовується вексель, зумовила виникнення багатьох його видів. Можна класифікувати вексель за такими ознаками:

 суб’єкт, який випускає вексель:

oпрості - виписуються боржником;

oпереказні - виписуються кредитором;

 основа випуску векселя:

oкомерційні - виникають на основі торговельної угоди (товар реалізується з відтермінуванням платежу);

oфінансові - оформлюють відносини позики;

oфіктивні, що не мають під собою реальної угоди. Вони бувають дружні та бронзові. Дружні векселі виписують партнери один на одного. Бронзові - виписуються на неплатоспроможного або неіснуючого боржника.

 спосіб отримання доходу:

oдисконтні - дохід є різницею між номіналом і ціною купівлі;

oпроцентні - дохід у вигляді процента або включається в

oномінал векселя, або зазначений у векселі як відсоток до номіналу.

 місце платежу (для переказних векселів):

oнедоміцильовані - місце платежу збігається з тим, що зазначене векселедавцем;

oдоміцильовані - місце платежу змінене боржником.

 наявність додаткової гарантії платежу:

oавальовані - гарантом сплати у випадку неплатоспроможності боржника є третя особа;

oнеавальовані - гаранта нема.

В Україні вексель можна використовувати не лише для отримання комерційного кредиту чи залучення додаткового фінансування, а й для відтермінування платежів до бюджету (ПДВ, відрахування до Пенсійного фонду), зовнішньоекономічних операцій із давальницькою сировиною, сплати митних платежів і акцизів тощо.

Особливість податкових векселів полягає в тому, що за ними не стягуються відсотки та вони потребують обов’язкового авалювання в обслуговуючому банку.

Щодо пенсійних векселів, то їх треба вважати модифікованими, оскільки вони містять причину виникнення зобов’язання, що не характерне для класичних векселів.

 

Згідно з класифікацією - різниця між простим і переказним векселем полягає в суб’єкті, який їх виписує. Зокрема, простий вексель (соло) виписує боржник і висловлює так просте, нічим необумовлене зобов’язання заплатити певну суму коштів векселетримачеві через визначений час (рис. 7). Переказний вексель (тратта) - це наказ кредитора (трасаита) боржникові (трасатові) оплатити йому або ремітентові боргове зобов’язання через певний час (рис. 8).

 

Оскільки вексель є чітко оформленим фінансовим документом, то він має вексельну силу лише тоді, коли виписується на спеціальному папері з захисними елементами розміром 105x297 мм та містить певний перелік обов’язкових реквізитів (рис. 9); відсутність будь-якого з них свідчить про недійсність векселя і, відповідно, зобов’язання.

Випускаючи соло-вексель, боржник бере на себе безпосереднє боргове зобов’язання. Щоб переказний вексель набув законної сили, боржник має здійснити акцепт, тобто погодитися сплатити борг згідно з визначеними у векселі умовами. Операція пред’явлення векселя до акцепту - це презентація.

Відмова від акцепту, як і від платежу, опротестування за посередництвом нотаріуса. Тобто подати позов, векселетримач повинен нотаріально відмову боржника від акцепту чи оплати. У цьому разі нотаріус звертається до боржника за негайним акцептом чи оплатою, а у випадку відмови засвідчує протест нотаріально, що є основою для подальшого судового розгляду прав векселетримача. Примусове стягнення боргу відбувається через виконавчий лист суду, що дає змогу стягувати кошти, котрі надходять на рахунок боржника, аж до повного погашення зобов’язання. Якщо платоспроможність принципала не дає змоги погасити зобов’язання, то кредитор має право провести опис і реалізацію майна або порушити справу про банкрутство й задовольнити свої вимоги. У випадку, якщо ці дії не вичерпують зобов’язання,