Змістовий модуль 2 з дисципліни "Банківська справа". Вексельні і валютні операції банків та результати їх комерційної діяльності.

-прийняття векселів для їхнього передавання зазначеним у дорученнях на інкасування особам на визначених дорученнями на інкасування умовах;

-вчинення інших дій із векселями та супровідними документами відповідно до викладених у дорученнях на інкасування інструкцій для передавання супровідних документів платникові проти платежу, акцепту за векселем;

-виконання всіх інших дій, пов’язаних із інкасуванням векселів, супровідних документів та захистом прав комітента.

Під час передавання векселя для інкасування комітент має здійснити на векселі передоручений індосамент на користь банку - ремітента. Банк-ремітент, який уклав договір про інкасування з комітентом, здійснює інкасування самостійно або користуючись послугами інших банків.

Документи платникові можна передати: поштою - у такому разі час подання є часом одержання поштової кореспонденції; у місці акцепту або платежу, зазначеному на векселі, а якщо воно не зазначене, то в місці перебування особи, яка має акцептувати або оплатити вексель.

Якщо не визначено інше, то під час інкасування документів із терміном оплати за поданням або без зазначення строку оплати документи пред’являються банком протягом трьох діб із дня їх одержання.

У випадку подання шляхом повідомлення, якщо акцепт або оплата не надійшли до закінчення банківських операцій наступного дня після настання терміну за векселем, а за операціями з векселями, що підлягають оплаті за пред’явленням, - на третій банківський день після відсилання повідомлення, то банк-пред’явник може вважати вексель неакцептованим або несплаченим і подати його до протесту або ж виконати інші дії згідно з дорученням на інкасування.

Якщо банк із будь-якої причини не може виконати інструкції, що є в дорученні на інкасування, а також якщо нема тих чи інших документів, то банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це сторону, від якої отримав доручення на інкасування, і запитує в неї відповідні інструкції. За дорученням на інкасування з нечіткими і неточними інструкціями документи зберігаються до отримання відповіді від належної сторони. За здійснення операцій із інкасування банк має право утримувати на свою користь комісію.

Векселедавець під час видачі векселя може зазначити особливого платника (зокрема, банк), який оплатить вексель відповідно до терміну платежу за ним. Така операція знімає з платника обов’язок перебувати в визначеному місці сплати, проте не знімає відповідальності за платіж. Тому для здійснення оплати резервується певна сума на рахунку платника або, якщо особливим платником є обслуговуючий банк, то визначається рахунок, із якого буде здійснюватися оплата. Тобто банк стає не трасатом, а лише посередником у разі сплати, якщо коштів у боржника нема, то оплати векселя просто не відбувається.

У випадку, якщо банк розміщений не там, де є платники за векселем, то такий вексель є доміцильованим, і на ньому буде здійснений напис “Підлягає оплаті в ”.

Доміциляція векселів здійснюється на підставі договору з банком, а за оплату векселів банк може утримувати з платника комісію.

На вимогу законного векселетримача банк приймає до оплати і здійснює платіж за векселем за умови:

oпред’явлення оригіналу векселя і супровідного реєстру поданих до оплати векселів;

oнаявності на відповідному рахунку коштів для оплати векселя.

Платіж за векселем може здійснюватися повністю - у разі наявності достатньої суми коштів, і частково в межах наявних коштів - у разі їх недостачі для оплати векселя в повній сумі.

Купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів здійснюються банком на підставі договору про комісію та доручення.

Зберігання векселів - це здійснення банком за дорученням, від імені та за рахунок векселетримача операцій із векселями відповідно до одержаних від нього інструкцій, а саме: зберігання, передавання оригіналу векселя законному векселетримачеві, передавання примірника переказного векселя, призначеного для акцепту, законному векселетримачеві та передавання оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі за умов, зазначених векселетримачем.

Зберігання буває двох видів: відкрите й закрите. Відкрите зберігання полягає в поданні у банк супровідного доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями. Закрите зберігання передбачає надання векселетримачеві депозитного сейфа у сховищі банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями. Закрите зберігання здійснюється на підставі договору про зберігання, що також може містити умови про майнову відповідальність банку.

 

Рекомендована література [3,4,6,7,8]

 

1. Сутність векселя та його історичний розвиток.

2. Властивості і функції векселя.

3. Ознаки векселів.

4. Поняття простого векселя.

5. Схема використання переказних векселів.

6. Обов’язкові реквізити векселів.

7. Індосамент та цесія, як спосіб передачі прав за векселем.

8. Кредитні та торгівельні операції з векселями.

9. Гарантійні та розрахункові операції.

10. Комісійні вексельні операції.

 

 

1. Тестові завдання:

1 Мета акцепту...

1)засвідчити згоду боржника з умовами векселя;

2)отримати можливість регресної вимоги до попередніх власників векселя;

3)засвідчити передачу векселя до нового тримача;

4)отримати можливість нотаріального оскарження.

2.Хто є векселедавцем простого векселя:

1)ремітент;

2) боржник;

3) кредитор; 

4) аваліст.

3.Які функції векселя в економіці: